Гріхопадіння
Гріхопадіння
- Первозданна душа спрямовує кожну людину відкидати зло і прагнути добра.
- Однак, усвідомлюємо ми це чи ні, на кожного з нас впливає певна сила зла, унаслідок чого ми, всупереч прагненню нашої первозданної душі до добра, робимо злі вчинки, які по своїй внутрішній суті робити не бажаємо.
- У християнстві володаря злих сил називають сатаною.
- Людство не мало змоги знищити сили сатани, оскільки не знало, що це за істота і як вона з’явилася.
- Глава «Гріхопадіння» допоможе зрозуміти ці питання.
- До цього часу жодній людині не було відоме джерело гріха.
- Щоправда, християни, спираючись на біблійні писання, притримувалися розуміння, що всі гріхи виникли внаслідок того, що Адам і Єва, перший чоловік і перша жінка, з'їли плід із дерева пізнання добра і зла.
- Однак одні християни припускають, що це був плід справжнього дерева, інші вірять, що плід — це символ.
- В Біблії багато важливих моментів описано за допомогою символів та метафор.
- Якщо плід не був звичайним, то що він символізував? Пошук відповіді на це запитання слід починати з розгляду дерева життя, яке розташовувалося поруч із деревом пізнання добра і зла.
- Дерево життя символізує чоловіка, який утілив ідеал творення.
- Отже, дерево життя символізує досконалого Адама.
- Дерево пізнання добра і зла символізує жінку, яка втілить ідеал творення, тому стає зрозуміло, що воно уособлювало досконалу Єву.
- У Біблії говориться, що змій спокушав Єву вчинити гріх.
- Насправді є ангелом.
- На основі біблійних віршів ми можемо зробити висновок, що ангел згрішив, учинивши перелюб.
- Чому статеві органи Адама стали проявом його прогріху? Тому що саме ними було вчинено гріхопадіння.
- Беручи це до уваги, ми можемо зробити висновок, що саме між людьми та ангелом встановилися блудні стосунки.
- Що ж тоді означає плід дерева пізнання добра і зла?
- Він символізує любов Єви.
- Зосередивши свою любов на сатані, вона примножила дітей зла.
- Під тим що Єва з'їла плід із дерева пізнання добра і зла, мається на увазі, що у своїх стосунках з ангелом вона пізнала сатанинську любов, унаслідок чого їх стали пов'язувати кровні узи.
- Ми приходимо до висновку, що корінь гріха полягає не в тому, що прабатьки людства з'їли якийсь плід, а в тому, що вони вступили в заборонений кровний зв'язок з ангелом.
- Унаслідок цього вони примножили не Божий родовід добра, а сатанинський родовід зла.
- Усі істоти були створені Богом. Відповідно, ангели теж є Божими створіннями. Світ ангелів Бог створив перш, ніж будь-що інше.
- Бог створив ангелів, щоб вони, як слуги, допомагали Йому творити Всесвіт і турбуватися про нього.
- Оскільки Бог створив людину як Свою дитину і надав їй право володарювати над усім світом творіння (Бут. 1:28), їй слід було панувати й над ангелами.
- Створюючи людину, Бог наділив її духовним і фізичним «я».
- Гріхопадіння людей також відбувалося у двох вимірах: духовному і фізичному.
- Коли ангел і Єва вступили один з одним у кровний зв'язок, сталося духовне гріхопадіння.
- А коли в кровний зв'язок вступили Єва і Адам, сталося фізичне гріхопадіння.
- Люцифер, якому здавалося, що він отримував любові Бога менше, ніж заслуговував, захотів, спокусивши Єву, зайняти серед людей позицію, схожу на ту, яку він мав у світі ангелів, будучи для них каналом любові Бога.
- Такими були його мотиви, які дали початок духовному гріхопадінню.
- Отже, Люцифер, який залишив свою позицію через надмірне бажання любові, і Єва, яка прагнула того, щоб очі її розкрилися, як у Бога, ще не будучи готовою до цього.
- Створили умову для взаємодії. Дія віддавання та приймання, що виникла унаслідок цього, дала початок силі любові не за Принципом, яка проявилася в недозволених Богом статевих стосунках на духовному рівні.
- Грішна Єва вирішила об'єднатися, з тим, хто первісно повинен був стати її чоловіком, і звабила Адама з надією на те, що це допоможе їй повернутися до Бога і позбавить відчуття страху, викликаного гріхопадінням.
- Такою була мотивація Єви, яка призвела до фізичного гріхопадіння.
- Єва спокусила Адама, вчинивши з ним так само, як із нею самою повівся архангел, який спокусив її.
- Адам, відповівши Єві, яка займала позицію архангела, створив умову для взаємодії із нею, і сила любові не за Принципом, яка виникла між ними в результаті дії віддавання та приймання спрямувала їх одне до одного.
- Під її впливом Адам залишив свою первісну позицію і зрештою вступив у заборонені Богом статеві стосунки з Євою на фізичному рівні.
- Прабатьки людства об'єдналися з Люцифером, пов'язавшись із ним кровною спорідненістю.
- У результаті виникла чотирьохпозиційна основа, що належала сатані, і всі люди стали його дітьми.
- І в результаті весь наш світ опинився під його володарюванням.
- Однак замість того, щоб досягти досконалості, вони згрішили і створили чотирьохпозиційну основу (사위기대, савікіде), центром якої став сатана.
- І в результаті весь наш світ опинився під його володарюванням.
- Із цієї причини сатана названий «князем світу цього» (Іван. 12:31) і «богом цього віку» (2 Кор. 4:4).
- Тому в Біблії говориться, що «…створіння очікує з'явлення синів Божих» (Рим. 8:19).
- Ці слова описують світ творіння, що перебуває під володарюванням сатани, але прагне появи досконалих людей, які відновили свою первозданну природу, і очікує на момент, коли вони переможуть сатану і будуть із любов'ю володарювати над усім у творінні.
- Сатана не може продовжувати чинити зло, не маючи об'єкта, з яким він міг би створити умову для взаємодії і вступити в дію віддавання та приймання.
- Об'єктами сатани є злі духи, які перебувають у духовному світі.
- А об'єктами злих духів — духовні «я» злих людей на землі.
- Об'єкти яких, у свою чергу, — їхні фізичні «я».
- Таким чином, влада сатани здійснюється через вплив злих духів на земних людей і проявляється в діях їхніх фізичних «я».
- Гріх — це порушення Небесного закону.
- Що відбувається в момент створення людиною умови для взаємодії із сатаною.
- У результаті чого між ними виникає дія віддавання та приймання.
- Можна виділити чотири типи гріха.
- По-перше, первородний гріх, який зародився в результаті духовного і фізичного гріхопадінь прабатьків людства.
- Він проник у людський родовід і є коренем усіх інших гріхів.
- По-друге, успадкований гріх, який передається людині від її предків унаслідок належності до одного родоводу.
- По-третє, колективний гріх.
- По-четверте, особистий гріх.
- Єва успадкувала від архангела всі риси, які спонтанно виникли, коли він зрадив Бога і кровно пов'язався з нею.
- Адам так само успадкував ті ж риси, коли пов'язався кровними узами з Євою, яка зайняла положення архангела.
- Ці риси стали джерелом усієї гріховної природи грішної людини.
- Ми називаємо їх основними рисами гріховної природи людини.
- Існують чотири основні риси гріховної природи.
- Перша — це тенденція не дотримуватися точки зору Бога.
- Друга — прагнення залишити належне положення.
- Третя — прагнення змінити порядок володарювання.
- Четверта — прагнення примножувати гріховні діяння.
- Якщо розглядати свободу через призму Принципу, то можна виявити, що вона характеризується трьома основними моментами.
- По-перше, не існує свободи за межами Принципу.
- Свобода характеризується свободою волі, а також свободою дій, що нею породжуються.
- Одна з одною вони перебувають у стосунках сонсан і хьонсан, і повна свобода можлива лише за наявності цих двох складових.
- Відповідно, там, де немає свободи волі, немає і свободи дій. І навпаки, свобода волі не може бути повністю втілена, якщо не супроводжується свободою дій.
- По-друге, немає свободи без відповідальності.
- Створена за Принципом людина може досягти досконалості, лише виконавши завдяки свободі волі покладену на неї частку відповідальності.
- Отже, прагнучи втілити мету творення, людина невпинно намагається через свободу волі виконати свою відповідальність. Звідси випливає, що не буває свободи без відповідальності.
- По-третє, немає свободи без досягнення результату.
- Маючи свободу, людина прагне виконати свою частку відповідальності, щоб утілити мету творення і досягти результатів, які принесуть радість Богу.
- Свобода завжди має на меті досягнення конкретного результату. Іншими словами, не буває свободи без результату.
- Свобода не могла спричинити гріхопадіння людини.
- Усезнаючий і всемогутній Бог знав про гріховні дії прабатьків людства.
- Чому ж Він не втрутився і не запобіг гріхопадінню?
- Заради збереження абсолютності й досконалості принципу творення.
- Заради того, щоб тільки Бог був Творцем.
- Заради того, щоб зробити людину господарем творіння.