2.2. Національні шляхи відновлення Ханаану, очолені Мойсеєм

Ⅱ. 모세를 중심한 민족적 가나안 복귀노정

모세가 사탄세계인 애급(埃及)에서 이스라엘 선민을 이적(異蹟)과 기사(奇事)로써 인도하여 홍해(紅海)를 건너고 광야를 돌아서 하나님이 약속하신 땅 가나안으로 돌아가는 노정은, 장차 예수님이 이 죄악세계(罪 惡世界)에서 제2 이스라엘인 기독교 신도들을 이적과 기사로 인도하여 이 죄악세계의 고해(苦海)를 건너고 생명의 물이 마른 사막을 돌아서, 하나님이 약속하신 창조본연의 에덴으로 복귀케 될 그 노정을 미리 보여 준 것이 되기도 하는 것이다.

Мойсей вивів ізраїльтян із Єгипту, світу сатани, за допомогою чудес та знамень, повів їх через Червоне море, блукав із ними пустелею перед тим, як досягти обіцяної Ханаанської землі. Це віщувало шлях, яким Ісус у майбутньому за допомогою чудес та знамень виведе християн, другий Ізраїль із грішного світу через море страждань, перетне з ними пустелю, позбавлену води життя, і поведе їх в обіцяний Богом первозданний Едемський сад.

한편 모세를 중심한 민족적 가나안 복귀노정이 이스라엘 민족의 불신으로 말미암아 3차로 연장된 것과 같이, 예수님을 중심한 세계적 가나안 복귀노정도 유대인들의 불신으로 말미암아 3차로 연장되었던 것이다. 번거로움을 피하기 위하여 여기에서는 모세노정과 예수노정과의 세밀한 대조설명은 하지 않겠다. 그러나 이것은 본절과 다음 절을 대조함으로써 소상히 밝혀질 것이다.

Так само як національний шлях відновлення Ханаану на чолі з Мойсеєм був тричі подовжений через невіру ізраїльтян, світовий шлях відновлення Ханаану на чолі з Ісусом також подовжувався три рази через невіру єврейського народу. Щоб уникнути заплутаних пояснень, тут не буде робитися докладного порівняння шляху Мойсея і шляху Ісуса. Та все ж паралелі, які існують у них, буде чітко видно, якщо порівняти цей та наступний розділи.

1. 제1차 민족적 가나안 복귀노정

2.2.1. Перший національний шлях відновлення Ханаану

(1) 믿음의 기대

2.2.1.1. Основа довіри

이스라엘 민족이 400년 간을 애급에서 고역(苦役)함으로써 아브라함의 ‘상징헌제(象徵獻祭)’ 실수로 초래된 민족적인 탕감기간(蕩減期間)은 끝나게 되었었다. 여기에서 모세가 이스라엘 민족을 영도(領導)하여 ‘믿음의 기대’를 복귀하는 인물이 되기 위하여는, 민족적 탕감기간인 400년을 다시 개인적으로 탕감함으로써 ‘40일 사탄 분립의 기대’를 세워야 했던 것이다. 모세는 이 목적과 함께 타락 전 아담이 ‘믿음의 기대’를 위하여 세워야 했던 40수를 탕감복귀하기 위하여(후편 제3장 제2절 Ⅳ) 사탄세계의 중심인 바로궁중에 들어가 40년을 지내야 했던 것이다.

Із завершенням чотирьохсот років єгипетського рабства закінчився період тангам на національному рівні, який ізраїльтянам необхідно було пройти через помилку Авраама. Щоб Мойсей став центральною особою у відновленні основи довіри та отримав право очолити ізраїльтян і вивести їх із Єгипту, він на індивідуальному рівні мав сплатити тангам за чотирьохсотлітній період національного тангам та завершити промисел відокремлення від сатани з числом сорок в основі. Крім того Мойсей мав відновити шляхом тангам число сорок, яке безгрішний Адам повинен був утілити в собі, щоб створити основу довіри (Періоди 2.4). З цих причин Мойсей опинився в палаці фараона — центрі сатанинського світу — і провів там сорок років (Дії 7:23).

그러므로 모세는 남 모르게 그의 유모(乳母)로 세워진 어머니로부터 선민의식(選民意識)에 불타는 교육을 받으면서 바로궁중생활 40년을 마친 후, 선민의 혈통에 대한 지조(志操)와 충절(忠節)을 변치 않고, 하나님의 백성으로 더불어 고난을 받기를 잠시 바로궁중에서 죄악의 낙(樂)을 누리는 것보다 기뻐하여 그 가운데서부터 뛰쳐나오게 되었던 것이다(히 11 : 24∼25). 이와 같이 모세는 바로궁중생활 40년으로써 ‘40일 사탄 분립기대’를 세워서 ‘믿음의 기대’를 탕감복귀(蕩減復歸)하였던 것이다.

У палаці Мойсей виховувався нянею, яка насправді була його матір’ю, хоча ніхто про це не знав. Вона таємно прищепила йому усвідомлення належності до обраного народу та почуття гордості за це. Незважаючи на зручності розкішного життя, Мойсей зберіг непохитну вірність та відданість народу Ізраїлю. Після завершення сорока років він залишив палац, бо «хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху» (Євр. 11:24—25). Таким чином, протягом сорока років життя в палаці фараона Мойсей здійснив промисел відокремлення від сатани з числом сорок в основі, у такий спосіб відновивши шляхом тангам основу довіри.

(2) 실체기대

2.2.1.2. Субстанційна основа

모세는 ‘믿음의 기대’를 세움으로써, 동시에 위에서 이미 논한 바와 같이 ‘타락성을 벗기 위한 민족적인 탕감조건’을 세우는 데 있어서의 아벨의 위치도 확립하게 되었었다. 이제 가인의 입장에 있는 이스라엘 민족이 그들의 부모의 입장인 동시에 자녀로서의 아벨의 입장에 있었던 모세에게 믿음으로 순종굴복(順從屈伏)하여 그로부터 하나님의 뜻을 이어받음으로써 선(善)을 번식하게 되었더라면, 그때에 ‘타락성을 벗기 위한 민족적인 탕감조건’을 세워 가지고 ‘민족적인 실체기대’를 탕감복귀하게 되어 있었던 것이다. 이스라엘 민족이 이와 같이 모세를 따라 애급을 출발하여 가나안 복지로 돌아가는 기간은 바로 그들이 이 ‘실체기대(實體基臺)’를 세우기 위한 기간이 되는 것이었다.

Коли Мойсей заклав основу довіри, він утвердився на положенні Авеля для створення національної умови тангам для звільнення від гріховної природи. Ізраїльтяни, які перебували в положенні Каїна, повинні були з вірою слідувати й коритися Мойсею. Успадкувавши Божу волю від Мойсея і примноживши добро, вони б виконали національну умову тангам для звільнення від гріховної природи та заклали б національну субстанційну основу. Ізраїльтяни повинні були закласти цю основу, ідучи слідом за Мойсеєм від часу виходу з Єгипту до входу в благословенну Ханаанську землю.

하나님은 모세가 애급인(埃及人)을 쳐죽이는 것으로써 ‘출발을 위한 섭리’를 하셨다. 모세는 자기의 동포가 애급인에게 학대받는 것을 보고 불타는 동포애(同胞愛)를 이기지 못하여 그 애급인을 쳐죽였던 것이나(출 2 : 12), 실상 이것은 하나님이 자기 백성의 참경(慘景)을 보시고(출 3 : 7) 울분을 느끼신 그 심정의 표시였던 것이다. 그렇기 때문에 이러한 모세를 중심하고 이스라엘 민족이 하나가 되느냐 되지 못하느냐 하는 것은, 그들이 모세를 따라서 사막을 횡단하는 가나안 복귀노정을 성공적으로 출발하느냐 못 하느냐 하는 사실을 결정짓는 것이 되었던 것이다.

Бог відкрив промисел для початку шляху, коли Мойсей убив єгиптянина. Дивлячись, як грубо єгипетський наглядач поводиться з одним із ізраїльтян, Мойсей у пориві гарячої любові до свого народу вдарив насильника та вбив його (Вих. 2:11—12). Насправді цей учинок був проявом Божого Шімджон, який палав від обурення, коли Бог споглядав страждання Свого народу (Вих. 3:7). У той момент успішний початок повернення ізраїльтян у Ханаан залежав від того, об’єднаються вони з Мойсеєм чи ні.

하나님이 택하신 모세가 이와 같이 애급인(埃及人)을 쳐죽인 것은, 첫째로 천사장(天使長)이 인간 시조를 타락시켰고 또 가인이 아벨을 죽임으로써 사탄이 장자(長子)의 입장에서 인류 죄악사(罪惡史)를 이루어 나오고 있으므로, 하늘편에서 장자의 입장에 있는 사탄편을 쳐서 탕감복귀하는 조건을 세우지 않고는 가나안 복귀노정을 출발할 수 없었기 때문이다. 그리고 다음으로는 모세로 하여금 바로궁중에 대한 미련을 끊고 다시는 그곳으로 되돌아갈 수 없는 입장에 서게 하기 위함이었으며, 또 한편으로는 이것으로 이스라엘 민족에게 그의 애국심을 보여 줌으로써 그를 믿게 하기 위함이기도 하였던 것이다. 제2차 민족적 가나안 복귀노정에서 하나님이 애급인의 장자와 그 가축의 맏것을 전부 쳐 버렸 던 이유도 이러한 데 있었다.

Убивство єгиптянина Мойсеєм, якого обрав Бог, відбулося за таких причин. По-перше, архангел спровокував прабатьків людства вчинити гріхопадіння і спонукав Каїна вбити Авеля; це були умови, за допомогою яких сатана контролював розвиток гріховної історії, займаючи положення старшого сина. Таким чином, перед тим, як Бог міг розпочати провидіння відновлення Ханаану, на Його стороні повинна була з’явитися людина, здатна створити умову для відновлення шляхом тангам цієї ситуації, тобто завдати удару особі на стороні сатани, яка займає положення старшого сина. По-друге, Бог прагнув створити ситуацію, за якої настане край прив’язаності Мойсея до палацу фараона і він уже ніколи не зможе повернутися назад. По-третє, цим учинком Бог хотів спонукати ізраїльтян довіряти Мойсею, показавши їм його патріотичні почуття. Як буде видно з подальшого викладу, зі схожих причин Бог уразив усіх первістків єгиптян і всіх первістків їхньої худоби під час другого національного шляху відновлення Ханаану.

모세의 이러한 행동을 목격하고 있던 이스라엘 민족이 하나님과 같은 심정으로 모세의 애국심에 감동되어 그를 더 존경하고 더 믿고 모시며 따랐더라면, 그들은 모세를 중심하고 하나님의 인도하심을 따라서 홍해(紅海)를 건너거나 시내광야를 도는 일이 없이 바로 블레셋으로 가는 곧은 길을 통하여 가나안 복지로 들어가 ‘실체기대(實體 基臺)’를 이루었을 것이었다. 그리고 이 노정은 야곱의 하란 21년노정을 탕감하는 21일노정이 되었을 것이었다.

Ставши свідками того, як Мойсей убив єгиптянина, ізраїльтяни мали б відчути натхнення від його любові до Ізраїлю, як це відчував у своєму Шімджон Бог. Тоді вони змогли б поважати Мойсея, вірити йому і віддано йти за ним. Тоді Бог, діючи через Мойсея, привів би їх через землю Філістимську прямим шляхом у Ханаан, де ізраїльтяни заклали б субстанційну основу. Насправді вони не повинні були перетинати Червоне море чи блукати Синайською пустелею. Передбачалося, що двадцять один день шляху стане сплатою тангам за двадцятиоднолітній шлях Якова в Харані.

출애굽기 13장 17절에는 바로가 백성을 보낸 후에 블레셋 사람의 땅의 길은 가까울지라도 하나님이 그들을 그 길로 인도하지 아니하셨으니 이는 하나님이 말씀하시기를 이 백성이 전쟁을 보면 뉘우쳐 애굽으로 돌아갈까 하셨음이라고 기록되어 있다. 이 말씀을 보아서 하나님은 제1차 민족적 가나안 복귀노정(復歸路程)을 블레셋 땅의 곧은 길로 통하게 하려 하셨던 것인데, 이스라엘 민족이 모세를 불신함으로 말미암아 이 노정은 출발조차도 해보지 못하고 말았고, 제2차 민족적 가나안 복귀노정 때는 제1차 때와 같이 그들이 다시 불신으로 돌아가 가나안 복귀의 도중에서 애급으로 되돌아갈까 염려하여 홍해(紅海)를 건너고 광야를 돌아서 가도록 인도하셨던 것임을 알 수 있다.

Через невдачу ізраїльтян, які не пішли слідом за Мойсеєм і не змогли пройти перший національний шлях, пізніше, на другому національному шляху, у Бога були причини не довіряти ізраїльтянам. У Біблії написано: «…Коли фараон відпустив був той народ, то Бог не повів їх дорогою землі філістимської, хоч була близька вона. Бо Бог сказав: Щоб не пожалкував той народ, коли він побачить війну, і не вернувся до Єгипту» (Вих. 13:17). Упродовж другого національного шляху відновлення Ханаану Бог повів ізраїльтян через Червоне море і в обхід через пустелю, адже в Нього були підстави боятися, що вони можуть упасти в невіру й повернуться в Єгипет, не завершивши шляху.

(3) 제1차 민족적 가나안 복귀노정의 실패

2.2.1.3. Поразка першого національного шляху відновлення Ханаану

가인의 입장에 있는 이스라엘 민족이 아벨의 입장에 있는 모세에게 순종굴복(順從屈伏)하여 가나안 땅으로 들어갔더라면, 그들은 ‘타락성을 벗기 위한 민족적인 탕감조건’을 세워 ‘실체기대(實體基臺)’를 이루었을 것이었다. 그러나 그들은 모세가 애급인(埃及人)을 쳐죽이는 것을 보고 도리어 그를 오해하고 나쁘게 발설하였으므로, 바로는 이 소문을 듣고 모세를 죽이려 하였던 것이다(출 2 : 15). 이에 모세는 할수없이 바로의 눈을 피하여 이스라엘 민족을 떠나 미디안광야로 도망하게 되었으므로 그 ‘실체기대’는 이루지 못하고 말았으며, 따라서 모세를 중심한 이스라엘 민족의 가나안 복귀노정은 2차 내지 3차까지 연장되게 되었던 것이다.

Якби ізраїльтяни, які стояли на стороні Каїна, слухняно підкорилися Мойсею, який займав положення Авеля, і ввійшли в Ханаанську землю, вони б здійснили національну умову тангам для звільнення від гріховної природи та заклали субстанційну основу. Однак, навпаки, побачивши Мойсея, який убиває єгиптянина, вони неправильно зрозуміли його і погано відгукнулися про нього. Про цю справу почув фараон і хотів убити Мойсея (Вих. 2:15). Так у нього не залишилося жодного вибору, крім утечі від фараона. Він залишив ізраїльтян і попрямував у Мадіянську пустелю. Отже, субстанційна основа не була створена, і національний шлях відновлення Ханаану на чолі з Мойсеєм повторився вдруге і зрештою втретє.

제2차 민족적 가나안 복귀노정

2.2.2. Другий національний шлях відновлення Ханаану

(1) 믿음의 기대

2.2.2.1. Основа довіри

이스라엘 민족의 불신(不信)으로 말미암아 제1차 민족적 가나안 복귀노정이 실패로 돌아가자, 모세가 그의 ‘믿음의 기대’를 위하여 세웠던 바로궁중 40년 기간은 사탄의 침범을 당한 결과로 돌아가 버리고 말았다. 그러므로 모세가 제2차 민족적 가나안 복귀노정(復歸路程)을 출발하기 위하여는 사탄 침범으로 말미암아 잃어버린 바로궁중생활 40년 기간을 탕감복귀(蕩減復歸)하는 기간을 다시 찾아 세워 ‘믿음의 기대’를 복귀하지 않으면 아니 되었던 것이다. 모세가 바로를 피하여 미디안광야로 들어가 다시 40년 기간을 보내게 되었던 목적은 바로 여기에 있었다. 이 40년 기간에는 이스라엘 민족도 모세를 불신한 죄로 더욱더 비참한 생활을 하였던 것이다.

Коли перший національний шлях відновлення Ханаану завершився поразкою через невіру ізраїльтян, сорок років життя Мойсея в палаці фараона, упродовж яких ним була створена основа довіри, були захоплені сатаною. Тому Мойсею, щоб почати другий національний шлях відновлення Ханаану, слід було знову закласти основу довіри, завершивши ще один сорокалітній період для того, щоб відновити шляхом тангам утрачені сорок років життя в палаці. У цьому полягала причина сорока років вигнання Мойсея в Мадіянській пустелі (Дії 7:30). У цей сорокалітній період страждання ізраїльтян у Єгипті посилилися, що було покаранням за їхню недовіру Мойсею.

모세는 미디안광야 40년으로 ‘40일 사탄 분립기대’를 새로이 세웠기 때문에 제2차 민족적 가나안 복귀를 위한 ‘믿음의 기대’를 복귀할 수 있게 되었었다. 그러므로 하나님은 모세에게 나타나셔서 애굽에 있는 내 백성의 고통을 정녕히 보고 그들이 그 간역자로 인하여 부르짖음을 듣고 그 우고를 알고 내가 내려와서 그들을 애굽인의 손에서 건져내고 그들을 그 땅에서 인도하여 아름답고 광대한 땅 젖과 꿀이 흐르는 땅 곧 가나안 족속 헷 족속 아모리 족속 브리스 족속 히위 족속 여부스 족속의 지방에 이르려 하노라 이제 이스라엘 자손의 부르짖음이 내게 달하고 애굽 사람이 그들을 괴롭게 하는 학대도 내가 보았으니 이제 내가 너를 바로에게 보내어 너로 내 백성 이스라엘 자손을 애굽에서 인도하여 내게 하리라(출 3 : 7∼10)고 말씀하셨던 것이다.

Мойсей пройшов через другий промисел із числом сорок в основі для відокремлення від сатани, провівши сорок років у Мадіянській пустелі. Там він відновив основу довіри, необхідну для початку другого національного шляху відновлення Ханаану. Після цього Бог з’явився перед Мойсеєм і сказав: «Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його. І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом до місця ханаанеянина… А тепер ось зойк Ізраїлевих синів дійшов до Мене, і Я також побачив той утиск, що ним єгиптяни їх тиснуть. А тепер іди ж, і Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих» (Вих. 3:7—10).

(2) 실체기대

2.2.2.2. Субстанційна основа

모세는 미디안광야 40년으로써 ‘40일 사탄 분립기대’를 재조성하여 ‘믿음의 기대’를 복귀하는 동시에, 다시 ‘타락성을 벗기 위한 민족적인 탕감조건’을 세우는 데 있어서의 아벨의 위치도 확립하였다. 따라서 제1차 민족적 가나안 복귀노정에 있어서의 경우와 같이, 가인의 입장에 있는 이스라엘 민족이 아벨의 입장에 있는 모세를 절대로 믿고 따르면 하나님의 말씀대로 젖과 꿀이 흐르는 가나안 땅으로 들어가게 되므로, 여기에서 ‘타락성을 벗기 위한 민족적인 탕감조건’을 세워 ‘실체기대(實體基臺)’를 조성할 수 있게 되어 있었던 것이다.

Завершивши промисел відокремлення від сатани з числом сорок в основі та відновивши основу довіри в Мадіянській пустелі, Мойсей став на положення Авеля для виконання національної умови тангам із метою звільнення від гріховної природи. Тепер ізраїльтяни, які займали положення Каїна, як і на першому національному шляху відновлення Ханаану, ідучи за Мойсеєм з абсолютною вірою, повинні були ввійти в обіцяну землю, «що тече молоком та медом». Якби вони втілили все це в життя, то умова тангам для звільнення від гріховної природи була б виконана і субстанційна основа була б закладена.

제1차 민족적 가나안 복귀노정을 출발하려 하였을 때에 모세가 애급인(埃及人)을 쳐죽였던 것과 같은 목적으로, 제2차 민족적 가나안 복귀노정을 출발할 때에는 하나님이 모세에게 3대 기적(三大奇蹟)과 10재앙(十災殃)의 권능을 주시어 애급인을 치게 하심으로써 ‘출발을 위한 섭리’를 하셨다.

Коли Мойсей убив єгиптянина, Бог відкрив промисел для початку першого національного шляху відновлення Ханаану. Щоб здійснити промисел для початку другого національного шляху, Бог діяв аналогічно: велів Мойсею вразити єгиптян трьома знаменнями та десятьма покараннями.

모세가 사탄편을 쳐야 하는 이유는 위에서 이미 밝힌 바와 같이, 첫째 사탄이 침범한 장자(長子)의 입장을 탕감복귀하고, 둘째 이스라엘 민족으로 하여금 애급에 대한 미련을 끊게 하고, 셋째 모세는 하나님이 보내신 분이라는 것을 이스라엘 민족에게 알리기 위함이었던 것이다(출 4 : 1∼9).

Ми вже говорили про причини, з яких Бог хотів, щоб Мойсей завдав удару сатанинській стороні: по-перше, щоб відновити шляхом тангам положення старшого сина, захоплене сатаною; по-друге, щоб змусити ізраїльтян позбутися прив’язаності до Єгипту; по-третє, щоб дати ізраїльтянам зрозуміти, що Мойсей — посланець Бога (Вих. 4:1—9).

그리고 모세가 애급인을 칠 수 있었던 또 하나의 이유가 있었으니, 그것은 이스라엘 민족이 하나님께서 말씀하신 대로 아브라함의 ‘상징헌제(象徵獻祭)’ 실수로 인한 애급고역(埃及苦役) 400년 탕감기간을 다 채웠음에도 불구하고 30년이나 더 고역을 당함으로써(출 12 : 41), 그들의 탄식이 하나님에게 상달되어 하나님의 긍휼(矜恤)을 자아내게 되었었다는 사실이다(출 2 : 24∼25).

Однак існувала ще одна причина, з якої Мойсей отримав право завдати удару єгиптянам. Хоча ізраїльтяни вже завершили відведений для них чотирьохсотлітній період тангам у єгипетському рабстві, вони мали страждати в неволі ще тридцять років (Вих. 12:41). Бог чув їхній плач і стогін та зі співчуття відгукнувся на нього (Вих. 2:24—25).

3대 기적은 복귀섭리노정(復歸攝理路程)에 있어서 무엇을 예시하셨던가?

Три знамення, приготовані Богом для Мойсея та Аарона, віщували часи Ісуса.

첫째 기적은, 하나님이 명령하시고 보여 주신 대로(출 4 : 3∼9) 모세의 명령에 의하여 아론이 그의 손에 들려 있었던 지팡이를 바로 앞에 던지니 그것이 뱀이 되었다. 이것을 본 바로도 그의 술객(術客)들을 불러 지팡이를 던지게 하자 그것들도 역시 뱀이 되었다. 그러나 아론의 지팡이가 변하여서 된 뱀이 그들의 것을 모두 삼켜 버렸다(출 7 : 10∼12).

Перше знамення було дане, коли Бог наказав Мойсею кинути палицю на землю і та перетворилася на змія (Вих. 4:3—5). Пізніше, коли Аарон показував це знамення перед фараоном за вказівкою Мойсея, фараон викликав своїх магів і наказав їм так само кинути свої палиці на землю. Вони також перетворилися на зміїв, однак змій Аарона поглинув їх (Вих. 7:10—12).

그러면 이 기적(奇蹟)은 무엇을 예시한 것이었던가? 그것은 바로 예수님이 구주(救主)로 오셔서 사탄세계를 멸하실 것을 상징적으로 보여 준 것이다. 하나님 대신 신(神)으로 세워진 모세(출 7 : 1) 앞에서 기적을 나타냈던 그 지팡이는, 장차 하나님 앞에서 이렇듯 기적을 나타내실 권능적인 면에서의 예수님을 상징한 것이었다. 그와 동시에 또 지팡이는 대신 의지자며 대신 보호자로서 불의(不義)를 쳐서 바른 길잡이의 사명을 하는 것이어서, 이것은 장차 예수님이 전인류 앞에 이러한 사명을 가지고 오실 것을 보여 주신 것이기 때문에, 그 사명적인 면에서의 예수님을 상징하기도 했던 것이다.

У цьому знаменні містилося символічне віщування того, що Ісус прийде як Спаситель та знищить світ сатани.Мойсей, як представник Бога (Вих. 7:1), явив Його чудесну силу за допомогою палиці. Палиця символізувала Ісуса, який явить могутність Бога за допомогою чудес. Палиця забезпечує захист і підтримку людям, які опираються на неї; вона знищує неправедність та спрямовує їх правильним шляхом. Представляючи Ісуса, палиця Мойсея символізувала місії, які слід було виконати Ісусу у своє пришестя, щоб урятувати людство.

그리고 예수님을 상징하는 지팡이가 뱀이 되었다는 것은, 예수님이 또한 뱀의 역할도 해야 된다는 것을 보여 준 것이다. 예수님이 모세가 광야에서 뱀을 든 것같이 인자도 들려야 하리니(요 3 : 14)라고 자기를 뱀으로 비유하셨던 이유는 여기에 있다. 또 예수님은 제자들에게 뱀같이 지혜로우라(마 10 : 16)고도 하셨다. 이것은 원래 인간 조상이 악한 뱀에게 꼬임을 당하여 타락되었으니, 이것을 탕감복귀(蕩減復歸)하시기 위하여 예수님은 선한 지혜의 뱀으로 오셔서 악한 인간들을 꼬여 선으로 인도해야 되기 때문에, 제자들도 선한 뱀으로 오신 예수님의 지혜를 본받아 악인(惡人)들을 선도(善導)해야 된다는 뜻에서 하신 말씀이다. 한편 또 모세의 뱀이 술객의 뱀을 삼켰다는 것은, 예수님이 하늘 뱀으로 오셔서 사탄 뱀을 삼켜 멸하신다는 것을 상징적으로 보여 준 것이었다.

Перетворення палиці Мойсея в змія було також символічним проявом місії Ісуса. Ісус порівнював себе зі змієм, кажучи: «І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський» (Іван. 3:14). Ще Ісус говорив своїм учням: «Будьте ж мудрі, як змії» (Матв. 10:16). Це означало, що Ісус прийшов як добрий та мудрий змій, щоб підштовхнути недобрих людей та повести їх шляхом добра. Тож Ісусу слід було відновити шляхом тангам гріхопадіння людини, спричинене злим змієм, який звабив прабатьків людства. Відповідно, учні Ісуса повинні були навчитися його мудрості та повести за собою злих людей шляхом добра. Більше того, коли змій Мойсея поглинув інших зміїв, це означало, що Ісус прийде як небесний змій, щоб поглинути та знищити сатану, злого змія.

둘째 기적은, 하나님의 명령에 의하여 모세가 첫번 손을 품었을 때 그 손이 문둥병에 걸렸었다. 그러나 하나님의 명령에 의하여 그 손을 다시 품었을 때 그 병든 손이 깨끗이 나아 버렸던 것이다(출 4 : 6∼7). 이 기적은 장차 예수님이 후아담으로 오셔서 후해와의 신성(神性)이신 성신(전편 제7장 제4절 Ⅰ)과 더불어 속죄(贖罪)의 역사(役 事)를 하시게 될 것을 상징적으로 보여 준 것이다.

Друге знамення полягало в тому, що за волею Бога Мойсей заклав руку за пазуху, і вона побіліла від прокази. Потім Бог сказав йому знов покласти руку за пазуху, і вона стала здоровою (Вих. 4:6—7). Цим знаменням символічно віщувалося те, що Ісус прийде як другий Адам і разом зі Святим Духом (який утілює Божественну природу другої Єви) візьме на себе спокуту гріхів людства.

첫번 손을 품음으로써 고칠 수 없는 문둥병에 걸렸다는 것은, 처음에 천사장(天使長)이 해와를 품음으로써 인간이 구원받을 수 없는 입장으로 타락해 버렸다는 것을 뜻하는 것이었다. 그리고 그 손을 다시 품어서 병이 깨끗해졌다는 것은, 인류의 부성신(父聖神) 되신 예수님이 오셔서 인류의 모성신(母聖神) 되신 성신(전편 제7장 제4절 Ⅰ)을 복귀하여 암탉이 병아리를 품듯이(마 23 : 37) 전인류를 다시 품어 중생(重生)시킴으로써 완전복귀한다는 것을 표시한 것이었다.

Спочатку архангел пригорнув Єву до своїх грудей і людство було вражене невиліковним гріхом. Цей учинок був символічно представлений тим, що Мойсей заклав руку за пазуху першого разу, і вона покрилася проказою. Коли ж він зробив це вдруге, його рука стала здоровою, що означало прихід Ісуса як духовного батька людства, який відновить Святий Дух у ролі духовної матері людства, і разом вони охоплять любов’ю все людство, «як та квочка збирає під крила курчаток своїх» (Матв. 23:37), та принесуть йому відродження. Отже, це відображало завершення відновлення.

셋째 기적은, 강물을 육지에 부어서 피가 되게 한 것이었다(출 4 : 9). 이것은 무기물(물)과 같은 생명 없는 존재가 유기물(피)과 같은 생명 있는 존재로 복귀된다는 것을 상징적으로 보여 준 것이었다. 물은 타락되어 생명을 잃은 세상 사람을 의미하는 것이므로(계 17 : 15), 이 기적은 장차 예수와 성신이 오셔서 생명을 잃어버린 타락인간들을 생명 있는 자녀로 복귀시킨다는 것을 보여 준 것이었다.

Щоб явити третє знамення, Бог навчив Мойсея зачерпнути води з річки та вилити її на суху землю, після чого вода перетворилася на кров (Вих. 4:9). Вода, неорганічна речовина, перетворилася на кров, органічну речовину життя. Вода в Біблії — це символ грішних людей, які не мають у собі життя (Об’яв. 17:15). Таким чином, цим знаменням віщувався прихід Ісуса і Святого Духа, які відновлять грішних людей, позбавлених життя, перетворивши їх на живих дітей Бога.

위와 같은 3권능을 나타내신 것은, 이스라엘 민족 앞에 장차 예수님과 성신이 인류의 참부모로 오셔서 전인류를 자녀로 복귀하고, 사탄에게 빼앗겼던 창조본연(創造本然)의 사위기대(四位基臺)를 복귀할 수 있는 상징적인 탕감조건(蕩減條件)을 세우게 하시기 위함이었다.

Ці три чуда, здійснені Богом через Мойсея та Аарона, були символічними умовами тангам, на основі яких Ісус та Святий Дух могли прийти в майбутньому в Ізраїль як Істинні Батьки, відновити первозданну чотирьохпозиційну основу (사위기대, савікіде), захоплену сатаною, і відродити всіх людей як своїх дітей.

다음으로 모세가 하나님에게 자기의 말씀을 대신할 수 있는 사람을 요구하였을 때, 하나님은 그의 형 아론(출 4 : 14)과 아론의 누이가 되는 여선지(女先知) 미리암(출 15 : 20)을 주셨다. 이것은 장차 말씀의 실체이신 예수님(요 1 : 14)과 성신이 오셔서 타락으로 인하여 말씀을 잃어버린 인간을 말씀의 실체로 복귀하실 것을 형상적으로 보여 주신 것이었다. 그러므로 아론과 미리암이 가나안 복귀노정에 있어서 하나님의 입장인 모세의 뜻을 받들고 그의 대신으로 영도(領導)의 사명을 했던 것은, 장차 예수님과 성신(聖神)이 세계적 가나안 복귀노정에 있어서 하나님의 뜻을 받들어 대신 속죄(贖罪) 사명을 하실 것을 형상적으로 보여 준 것이었다.

Коли Мойсей сказав Богу про те, що не володіє красномовством, Бог дав йому в допомогу тих, хто говорив би замість нього: його старшого брата Аарона (Вих. 4:14) і його сестру Маріям — пророчицю (Вих. 15:20). Цим образно віщувалося, що Ісус і Святий Дух прийдуть як утілення Слова (Іван. 1:14) і допоможуть людству, яке втратило Слово через гріхопадіння, стати його втіленням. Аарон та Маріям на шляху відновлення Ханаану прийняли волю Мойсея, який займав положення Бога, та виконали місію — направляли людей від його імені. Це образно показувало, що в майбутньому Ісус і Святий Дух на світовому шляху відновлення Ханаану приймуть волю Бога та виконають від Його імені місію спокути гріхів людства.

모세가 하나님의 명령을 받고 바로 앞으로 나아가는 도중에 여호와께서 나타나셔서 모세를 죽이려 하셨다. 그때에 모세는 그의 처(妻) 십보라가 그의 아들을 할례(割禮)함으로써 죽음을 모면하였던 것이다(출 4 : 24∼26). 모세는 할례로써 그 시험을 이겼기 때문에 그의 가족이 살아났었고, 따라서 이스라엘 민족이 애급(埃及)에서 나올 수 있게 되었으니, 이것도 장차 예수님이 오실 때에 이스라엘 민족이 할례의 과정을 거치지 않으면 하나님의 구원섭리(救援攝理)가 이루어질 수 없다는 것을 미리 보여 준 것이었다.

За наказом Бога Мойсей пішов на зустріч із фараоном. Коли по дорозі перед ним з’явився Єгова й намагався вбити його, життя Мойсея було врятоване завдяки тому, що його дружина Ціппора обрізала крайню плоть їхньому сину (Вих. 4:24—26). Вона допомогла Мойсею подолати випробування та врятувала їхню сім’ю. Обрізання дало змогу ізраїльтянам звільнитися від єгипетського гніту. Це віщувало те, що коли Ісус прийде, Божа робота зі спасіння не буде завершена, доки люди не зроблять внутрішнього обрізання.

그러면 할례는 어떠한 뜻을 가지고 있는가를 알아보기로 하자. 인간 조상은 사탄과 혈연관계(血緣關係)를 맺음에 따라 양부(陽部)를 통하여 사망의 피를 받았았다. 그러므로 타락된 인간이 하나님의 자녀로 복귀하기 위하여는, 그 탕감조건(蕩減條件)으로 양부를 쳐서 피를 냄으로써 그 사망의 피를 뽑았다는 표시의 조건으로 할례를 하게 되었던 것이다. 그러므로 이 할례의 근본 의의는 첫째로 사망의 피를 뽑는 표요, 둘째로는 남자의 주관성(主管 性)을 다시 찾는 표이며, 셋째로는 본성(本性)의 자녀의 입장을 다시 찾는 약속의 표인 것이다. 그런데 할례의 종류에는 마음할례(신 10 : 16), 육신할례(창 17 : 10), 만물할례(레 19 : 23) 등 세 종류가 있다.

Розгляньмо, у чому полягала внутрішня суть обрізання. Прабатьки людства вступили в кровний зв’язок із сатаною і відтак успадкували кров смерті через чоловічий статевий орган. Щоб відновити грішних людей як Своїх дітей, Бог визначив умову тангам — церемонію обрізання, яка полягала в тому, щоб обрізати крайню плоть чоловічого статевого органа і дати крові стекти з нього. Обрізання означає звільнення від крові смерті. Одночасно це символ відновлення чоловічого володарювання та символ обіцянки, що Бог відновить людей як Своїх істинних дітей. Існує три типи обрізання: обрізання серця (Повт. 10:16), обрізання крайньої плоті (Бут. 17:10) та обрізання всього творіння (Лев. 19:22—23).

다음으로 하나님은 모세를 통하여 10재앙(十災殃)의 기적을 행하심으로써 이스라엘 민족을 애급에서 구출하셨으니(출 7 : 10∼12 : 36), 이것도 장차 예수님이 오셔서 이적(異蹟)과 기사(奇事)로써 하나님의 선민(選民)을 구원하실 것을 보여 주신 것이었다. 야곱이 하란에서 21년 간의 고역(苦役)을 할 때에 라반이 응당 야곱에게 주어야 할 품삯을 주지 않고 열 번이나 그를 속였었다(창 31 : 7). 그렇기 때문에 야곱노정을 걷는 모세노정에 있어서도, 바로가 이스라엘 민족에게 한도에 넘는 고역을 시켰을 뿐 아니라 열 번이나 그들을 놓아 준다고 하면서 매번 속였기 때문에, 하나님은 그 탕감으로 10재앙을 내려 바로를 칠 수 있었던 것이다.

Через чудо десяти покарань Бог дав можливість Мойсею звільнити ізраїльтян із Єгипту (Вих. 7:14—12:36). Цей факт також віщував, що в майбутньому Ісус прийде з чудесами та знаменнями, щоб спасти обраний Богом народ. Коли Яків жив у Харані двадцять один рік, страждаючи від тяжких випробувань, Лаван десять разів обманював Якова і не давав йому належної плати (Бут. 31:7). Схожі події відбулися й на шляху Мойсея, який ішов шляхом Якова: фараон не лише продовжував гнобити ізраїльтян понад визначений період, але й обманював їх десять разів порожніми обіцянками про звільнення. Тому, щоб компенсувати це шляхом тангам, Бог мав право вразити фараона десятьма покараннями.

그러면 이 재앙(災殃)들은 또 무엇을 예시(豫示)하셨는가를 알아보자.

Серед них дев’яте й десяте мали особливе значення.

애급편에는 3일 간의 어둠이 있었고 이스라엘에게는 3일 간의 광명이 있었으니, 이것은 장차 예수님이 오시면 사탄편은 흑암이요, 하늘편은 광명으로 분기(分岐)된다는 것을 보여 준 것이다.

Дев’яте покарання полягало в тому, що Бог покрив Єгипет густою темрявою на три дні, у той час як в оселях ізраїльських залишив світло (Вих. 10:21—23). Цим віщувалося те, що коли прийде Ісус, темрява огорне світ сатани, у той час як світло проллється на народ Бога, і дві сторони розділяться.

다음으로 하나님은 애급(埃及)의 장자(長子)와 육축(育畜)의 맏것을 모조리 쳤으나 이스라엘은 양(羊)의 피로써 이것을 면할 수 있었다. 이것은 사탄편에 있어서의 장자는 가인의 입장이므로 이것을 쳐서 아벨의 입장인 차자(次子)로 하여금 장자의 입장을 복귀케 하기 위함이었다. 이 재앙도 역시 장차 예수님이 오시면 당초에 장자의 입장을 취함으로써 섭리노정(攝理路程)을 먼저 출발한 사탄편은 망하고, 차자의 입장인 하늘편은 예수님의 피의 대속(代贖)으로 인하여 구원(救援)을 받는다는 것을 미리 보여 준 것이었다.

Десяте покарання проявилося через те, що Бог убив усіх первістків єгиптян і їхньої худоби, тоді як ізраїльтян навчив помітити одвірки та поперечини дверей кров’ю ягняти, щоб ангел смерті обминув їх. Первістки єгиптян, будучи на стороні сатани, перебували в положенні Каїна. Бог уразив їх, щоб ізраїльтяни, які займали положення другого сина, Авеля, були відновлені на положенні старшого сина. Сатана захопив це положення і взяв ініціативу у свої руки на шляху історії, а Бог залишився позаду, ідучи слідом. Це покарання свідчило про те, що після приходу Ісуса сторона сатани загине, а сторона Бога, яка займала положення другого сина, буде врятована завдяки спокуті, яку ціною своєї крові заплатив Ісус.

모세는 또 애급에서 많은 재물을 취해 가지고 왔는데(출 12 : 35∼36), 이것도 장차 있을 예수님의 만물복귀(萬物復歸)를 미리 보여 준 것이었다.

Мойсей прийшов із Єгипту з великими багатствами (Вих. 12:35—36). Це віщувало, що в часи пришестя Ісуса відбудеться відновлення всього творіння (만물복귀, манмульпоккві).

하나님은 재앙의 이적을 내리실 때마다 바로의 마음을 강퍅(剛愎)하게 하셨으니(출 10 : 27), 그 이유는 첫째 바로와 이스라엘 민족에게 하나님의 능력을 보여 주시어 하나님은 바로 이스라엘의 하나님이시라는 것을 보여 주시기 위함이었고(출 10 : 1∼2), 둘째로는 바로로 하여금 있는 힘을 다하여서 이스라엘 민족을 붙잡다가 할수없이 단념하게 하심으로써, 자기의 무력함을 깨닫고 이스라엘 민족이 애급을 떠난 후에도 그들에 대한 미련을 가지지 않게 하시기 위함이었던 것이다. 그리고 셋째로는 이스라엘 민족으로 하여금 바로에 대한 적개심을 품게 하여 애급에 대한 미련을 끊게 하시기 위함이었다.

Після кожного покарання Бог робив серце фараона більш жорстоким (Вих. 4:21; 10:27). Причини цього полягали ось у чому: по-перше, неодноразово показуючи ізраїльтянам Свою могутність, Бог хотів, щоб вони побачили, що Він — їхній Бог (Вих. 10:1—2); по-друге, Бог хотів, щоб фараон спробував утримати ізраїльтян будь-якою ціною, перед тим як змусити його відпустити їх, — тоді фараон усвідомив би своє безсилля та після виходу ізраїльтян відмовився б від них; по-третє, Бог хотів, щоб ізраїльтяни відмовилися від своєї прихильності до Єгипту, викликаючи в них сильне почуття ворожості до фараона.

제1차 민족적 가나안 복귀노정에 있어서는 모세가 애급인(埃及人)을 쳐죽이는 것으로써 그 ‘출발을 위한 섭리’를 하셨었다. 그러나 그들이 모세를 도리어 불신하였기 때문에 이 노정은 출발도 해 보지 못한 채 실패로 돌아가고 말았었던 것이다. 그러나 제2차 노정에 있어서의 이스라엘 민족은 그 ‘출발을 위한 섭리’로서 보여 주신 3대 기적(三大奇蹟)과 10재앙(十災殃)을 보고, 모세야말로 하나님이 보내 주신 진정한 이스라엘의 영도자(領導者)라는 것을 믿게 되었었다. 그리하여 이스라엘 민족은 ‘민족적인 믿음의 기대’ 위에서 아벨의 입장을 확립한 모세를 믿고 따르는 입장에 서게 되었기 때문에, 그들은 드디어 제2차 민족적 가나안 복귀노정을 출발할 수 있게 되었었다.

Коли Мойсей убив єгиптянина, Бог відкрив промисел для початку першого національного шляху відновлення Ханаану. Та цей шлях зазнав невдачі, оскільки люди не довірилися Мойсею. У промислі для початку другого шляху Бог дарував ізраїльтянам милість трьох знамень і десяти покарань. Ставши свідками цих знамень, вони повірили, що Мойсей був справді посланий Богом, щоб очолити їх. Отже, віра в Мойсея — особу типу Авеля, яка заклала національну основу довіри, — та готовність іти за ним дала ізраїльтянам змогу почати другий національний шлях відновлення Ханаану.

그러나 이스라엘 민족이 일시적으로 이와 같이 모세에게 순종굴복(順從屈伏)하였다고 해서 그것으로 곧 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’이 세워진 것은 아니었다. 왜냐하면 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’을 세우는 섭리노정(攝理路程)에 사탄이 침범하여 오랜 섭리의 기간을 사탄에게 내주었던 것이므로, 모세에 대하여 가인의 입장이었던 이스라엘 민족은 이러한 기간을 민족적으로 탕감복귀(蕩減復歸)하기 위하여 이 광야노정의 전기간을 두고 순종과 굴복으로 모세를 믿고 따라가지 않고서는 ‘타락성을 벗기 위한 민족적인 탕감조건’을 세울 수 없었기 때문이다. 따라서 이스라엘 민족이 모세에게 순종하여 광야노정을 지나 가나안에 들어가기 전에는 ‘민족적인 실체기대’는 이루어질 수 없는 것이었다.

Однак тимчасові слухняність і покірність ізраїльтян Мойсею не були достатніми для того, щоб виконати умову тангам для звільнення від гріховної природи. Через попередню невдачу у створенні цієї умови сатана захопив увесь провіденційний шлях відновлення Ханаану. Тепер ізраїльтянам, які перебували на положенні Каїна, слід було відновити цей шлях, залишаючись відданими та слухняними Мойсею протягом тривалого періоду поневірянь у пустелі. Тільки таким чином вони могли відновити національну умову тангам для звільнення від гріховної природи. Субстанційна основа на національному рівні могла бути закладена лише за умови непохитної віри ізраїльтян у Мойсея на всьому шляху через пустелю та їхнього входу в Ханаанську землю.

이와 같이 하나님은 제2차 가나안 복귀노정(復歸路程)에 있어서는 그 1차 때보다도 더 큰 은사로써 ‘출발을 위한 섭리’를 하셨다. 그러나 이것은 그들의 불신 때문이었으므로, 제2차 노정에 있어서의 이스라엘 민족이 세워야 할 탕감조건(蕩減條件)은 더 가중되었던 것이다. 즉 제1차 노정에 있어서는 그들이 모세를 믿고 따르기만 하였더라면, 블레셋의 곧은 길로 인도되어 야곱의 하란노정 기간 수인 21일 간이면 가나안 복지(福地)로 들어갔을 것이었다. 그런데 제2차 노정에 있어서는 출애굽기 13장 17절에 명시되어 있는 바와 같이, 만일 그들이 블레셋 땅의 곧은 길로 인도되면 전쟁을 보고 두려워함으로써 제1차 노정 때와 같이 다시 불신으로 돌아가 애급 땅으로 되돌아갈까 염려하시어, 하나님은 그들을 이 길로 인도하시지 않고 홍해(紅海)를 건너고 시내광야를 돌아 21개월 걸려 가나안으로 들어가는 노정을 취하게 하셨던 것이다.

У промислі для початку другого національного шляху відновлення Ханаану ізраїльтяни отримали більшу милість, ніж на першому шляху. Та оскільки продовження відбулося через невіру ізраїльтян, умова тангам, яку їм слід було виконати, була цього разу відповідно більшою. На першому шляху, якби ізраїльтяни пішли слідом за Мойсеєм, вони могли б дістатися Ханаану прямим шляхом, через землю Філістимську, за двадцять один день — період, який відповідає двадцять одному рокові життя Якова в Харані. Проте на другому шляху Бог не повів ізраїльтян прямим шляхом. Його непокоїло те, що коли вони зустрінуться з войовничими філістимлянами, то можуть знову впасти в невіру та повернутися в Єгипет (Вих. 13:17). Бог повів їх через Червоне море і пустелю довгим обхідним шляхом. За Божим задумом, вони повинні були прийти в Ханаан двадцять один місяць по тому.

이와 같이 되어 모세를 중심한 이스라엘 민족은 21개월 광야노정(曠野路程)을 출발하게 되었다.

Тож ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм розпочали свій двадцятиодномісячний шлях через пустелю.

그러면 이미 위에서 논술한 바와같이, 이 노정이 어떻게 장차 오실 예수님을 중심한 세계적 가나안 복귀노정의 본보기가 되었는가 하는 것을 알아보기로 하자.

Розглянемо цей шлях та визначимо, у чому він став зразком для Ісуса на світовому шляху відновлення Ханаану.

모세에게 굴복한 바로가 이스라엘 민족에게 거기에서 희생(犧牲)을 드릴 것을 허락했을 때에, 모세는 그리함은 불가하나이다 우리가 우리 하나님 여호와께 희생을 드리는 것은 애굽 사람의 미워하는 바이온즉 우리가 만일 애굽 사람의 목전에서 희생을 드리면 그들이 그것을 미워하여 우리를 돌로 치지 아니하리이까 우리가 사흘 길쯤 광야로 들어가서 우리 하나님 여호와께 희생을 드리되 우리에게 명하시는 대로 하려 하나이다(출 8 : 26∼27)라는 말로써 바로를 속여 자유허여(自由許與)의 3일 간을 얻어 가지고 이스라엘 민족을 인도하여 나왔다.

Коли підкорений фараон дав Мойсею дозвіл на те, щоб ізраїльтяни приносили жертви в Єгипті, Мойсей сказав: «Не годиться чинити так, бо то огиду для Єгипту ми приносили б у жертву Господу, Богові нашому. Тож будемо приносити в жертву огиду для єгиптян на їхніх очах, і вони не вкаменують нас? Триденною дорогою ми підемо на пустиню, і принесемо жертву Господові, Богові нашому, як скаже Він нам» (Вих. 8:22—23).

이 3일 기간은 바로 아브라함이 이삭 헌제를 위하여 사탄 분립에 요(要)한 기간이었기 때문에, 그 후 이것은 섭리노정(攝理路程)을 출발할 때마다 사탄 분립에 필요한 탕감기간이 되었던 것이다. 따라서 야곱이 가나안 복귀노정을 출발하려 할 때에도 라반을 속이고 하란을 떠나 사탄을 분립한 3일 기간이 있었다(창 31 : 19 ∼22). 이와 마찬가지로 모세에게도 그가 가나안 복귀노정을 출발하기 위하여서는 바로를 속이고 자유행동을 취하여 사탄을 분립하는 3일 기간이 있어야 했던 것이다. 그리하여 이것은 후일 예수님에게 있어서도, 사탄 분립을 위한 부활 3일 기간이 있은 후에야 영적 복귀섭리(復歸攝理)의 출발을 하시게 된다는 것을 보여 준 것도 되었다.

Мойсей спитав дозволу у фараона відлучитися на три дні з наміром обманути його і вивести весь народ із Єгипту. Цей триденний період мав таке ж значення, як і триденний шлях Авраама до гори Морія, що був необхідний для відокремлення від сатани до того, як Авраам міг принести Ісака в жертву. Від часів Авраама це був період тангам, необхідний для відокремлення від сатани на початку кожного провіденційного шляху. Коли Яків став на шлях відновлення Ханаану, йому був необхідний триденний період відокремлення від сатани, для чого він обманув Лавана й залишив Харан (Бут. 31:19—22). Щоб звільнити свій народ від єгипетського рабства, Мойсей на початку другого національного шляху обманув фараона, попросивши в нього три дні, необхідні для відокремлення від сатани.Ісус також розпочав духовне провидіння відновлення, лише пройшовши через триденний період відокремлення від сатани, який передував його воскресінню.

이리하여 이스라엘의 장정(壯丁) 60만 명이 라암셋을 출발한 것은 정월 15일이었다(출 12 : 6∼ 37, 민 33 : 3).

Ізраїльтяни, які нараховували шістсот тисяч чоловіків, як написано в Біблії, вийшли з Рамсесу в п’ятнадцятий день першого місяця (Вих. 12:37; Чис. 33:3).

이스라엘 민족이 3일 기간을 뜻맞게 세워 숙곳에 이른 후에는, 하늘이 은사를 내리시어 낮에는 구름기둥으로 밤에는 불기둥으로 그들의 앞길을 인도하셨다(출 13 : 21). 모세노정에서 이스라엘 민족을 인도한 낮(양)의 구름기둥은 장차 이스라엘 민족을 세계적인 가나안 복귀노정으로 인도할 예수님을 표시하였고, 밤(음)의 불기둥은 여성신(女性神)으로서 그들을 인도할 성신(聖神)을 상징했던 것이다.

Вони дотримувалися Божої волі впродовж триденного шляху до свого першого пристановища в Соккоті, і Бог дарував їм милість стовпа хмар удень і стовпа вогню вночі, які вказували шлях (Вих. 13:21). Стовп хмар, який направляв ізраїльтян удень (янсон), символізував Ісуса, який одного дня мав повести за собою народ Ізраїлю шляхом відновлення Ханаану на світовому рівні. Стовп вогню, за яким ізраїльтяни йшли вночі (имсон), символізував жіноче начало Бога — Святий Дух, який направлятиме їх у майбутньому.

모세는 하나님의 명령에 의하여 지팡이로 홍해(紅海)를 갈라 세워 이것을 육지와 같이 건넜으나 그들의 뒤를 추격해 오던 애급의 병거는 다 수장(水葬)되어 버리고 말았었다(출 14 : 21∼28). 이미 위에서 논한 바와 같이 바로 앞에 선 모세는 하나님을 상징하였고(출 7 : 1), 모세의 손에 들려진 지팡이는 하나님의 권능을 나타내실 예수님을 상징하였다. 그러므로 이 기적은 장차 예수님이 오실 때에 사탄은 예수님을 따라 세계적 가나안 복귀노정을 걷는 신앙자들의 뒤를 추격할 것이지만, 지팡이의 사명자로 오시는 예수님이 철장(鐵杖)으로(계 2 : 27, 시 2 : 9) 그들 앞에 가로놓인 이 고해(苦海)의 세상을 치면 이 고해도 평탄한 길로 갈라질 것이기 때문에, 성도들의 갈 길은 열리고 추격하는 사탄은 멸망한다는 것을 보여 주신 것이었다.

Біля берегів Червоного моря Бог наказав Мойсею підняти палицю, щоб води розступилися. Тоді «ввійшли Ізраїлеві сини в середину моря, як на суходіл» (Вих. 14:22), а єгиптяни, які переслідували їх, потонули разом із колісницями, коли води зімкнулися та поглинули їх (Вих. 14:21—28). Як пояснювалося раніше, Мойсей представляв Бога перед фараоном (Вих. 7:1), а палиця Мойсея символізувала Ісуса, який повинен був явити Божу могутність у майбутньому. Таким чином, це чудо було прообразом того, що мало відбутися в часи Ісуса: на світовому шляху відновлення Ханаану сатана буде переслідувати віруючих, які підуть за Ісусом, але той підніме залізний жезл (Об’яв. 2:27; Пс. 2:9) і вдарить ним по морю зла цього світу; води розійдуться, і відкриється рівний шлях, яким підуть віруючі, а сатана, який їх переслідуватиме, загине.

전편 말세론(末世論)에서 이미 밝힌 바와 같이 철장은 하나님의 말씀을 의미한다. 그리고 요한계시록 17장 15절에는 이 죄악세상을 물로 비유하였다. 우리가 이 세상을 고해라고 부르는 것도 이러한 통념(通念)에 기인한 것이라고 볼 수 있다.

Залізний жезл символізує Боже Слово (Есхатологія 3.2.2). У Біблії слово «вода» означає «грішний світ» (Об’яв. 17:15). Тому про нього інколи говориться як про «море зла» чи «море страждань».

이스라엘 민족은 홍해를 건너서 애급(埃及)을 떠난 후 제2월 15일에 신광야에 이르렀다(출 16 : 1). 이때부터 하나님은 그들이 사람이 사는 땅에 이르기까지 만나와 메추리를 내려 먹이셨으니(출 16 : 13∼ 35), 이것은 장차 예수님이 세계적 가나안 복귀노정에 있어서 인간의 생명의 요소인 예수님의 살(만나)과 피(메추리)를 모든 인간에게 주실 것을 보여 주신 것이다. 그러므로 요한복음 6장 49절 이하를 보면 예수님은 너희 조상은 광야에서 만나를 먹었어도 죽었거니와…… 인자의 살을 먹지 아니하고 인자의 피를 마시지 아니하면 너희 속에 생명이 없나니라고 말씀하셨던 것이다.

Ізраїльтяни перетнули Червоне море та прибули в пустелю Сін у п’ятнадцятий день другого місяця після виходу (Вих. 16:1). Відтоді Бог годував їх манною та перепелами, доки вони не досягли землі, придатної для життя (Вих. 16:13—35). Манна та перепели символізували плоть і кров Ісуса, які наповнять життям усіх людей на світовому шляху відновлення Ханаану. Тому Ісус сказав: «Отці ваші в пустині їли манну, і померли. …Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя» (Іван. 6:49—53).

이스라엘 민족이 신광야에서 떠나 르비딤에 장막(帳幕)을 쳤을 때, 하나님은 모세에게 명하시어 호렙산의 반석(磐石)을 쳐서 물을 내어 그들에게 먹이셨다(출 17 : 6). 고린도전서 10장 4절에 반석은 곧 그리스도시라고 하였으니, 이 행사는 장차 메시아가 오셔서 생명수(生命水) 샘물로(요 4 : 14) 모든 사람을 살리신다는 것을 보여 주신 것이었다.

Коли ізраїльтяни вийшли з пустелі Сін і зупинилися в Рефідімі, у них закінчилася питна вода. Бог наказав Мойсею вдарити по скелі в Хориві, щоб із неї пішла вода. Мойсей ударив по скелі і дав людям воду, яка врятувала їхні життя (Вих. 17:6). Святий Павло писав: «Та скеля був Христос» (1 Кор. 10:4). У відповідності до цього, чудо води, яка потекла зі скелі, віщувало, що Месія врятує людство водою вічного життя (Іван. 4:14).

모세가 다음에 시내산에서 받게 되는 두 석판(石板)도 예수와 성신(聖神)을 상징하지만, 반석(磐石)은 석판의 뿌리가 되므로 이것은 또한 하나님도 상징한다. 모세가 석판의 뿌리가 되는 반석을 쳐서 샘물을 내어 이스라엘 민족을 먹여 살린 터전이 있기 때문에, 이 터전 위에서 모세가 석판을 받을 수 있게 되었고, 따라서 법궤(法櫃)와 성막(聖幕)을 지을 수 있게 되었던 것이다.

Дві кам’яні скрижалі, отримані Мойсеєм на горі Сінай, символізували Ісуса і Святий Дух; камінь — «корінь» кам’яних скрижалей — символізував Бога. Коли Мойсей ударив по скелі й дав людям воду, він заклав основу для того, щоб отримати кам’яні скрижалі, а також згодом побудувати ковчег заповіту та скинію.

여호수아가 르비딤에서 아말렉과 싸울 때, 모세가 손을 들면 이스라엘이 승리하고 손을 내리면 패하였다. 그러므로 아론과 훌은 돌을 쌓아 모세를 그 위에 앉히고, 그의 손이 내려지지 않도록 좌우에서 붙들고 있었기 때문에, 그 앞에서 싸운 여호수아는 아말렉 왕과 그 백성을 쳐서 승리하였다(출 17 : 10∼13). 이것도 장차 예수께서 오실 때에 되어질 것을 미리 보여 주신 것이었으니, 여호수아는 예수를 믿는 신앙자를, 아말렉은 사탄세계를, 그리고 아론과 훌은 예수님과 성신을 각각 상징한 것이었다. 그리고 아론과 훌이 모세의 손을 붙들고 서 있는 그 앞에서 여호수아가 아말렉을 쳐서 멸하였다는 것은 하나님을 중심한 예수님과 성신의 삼 위신(三位神)을 모신 신앙자들은 그 앞에 오는 모든 사탄을 멸할 수 있다는 것을 예시하신 것이었다.

У Рефідімі Ісус Навин боровся з амаликитянами. Коли Мойсей піднімав руки, перемагали ізраїльтяни; як тільки він опускав їх, перемагали вороги. Аарон та Хур посадили Мойсея на купу каменів і підтримували його за праву та ліву руки, щоб дати можливість Ісусу Навину перемогти царя амаликитян і його військо (Вих. 17:10—13). Це також віщувало те, що мало статися в часи приходу Ісуса. Ісус Навин символізував віруючих, амаликитяни — світ сатани, а Аарон та Хур символізували Ісуса і Святий Дух. Те, що Аарон та Хур тримали руки Мойсея, даючи Ісусу Навину змогу перемогти амаликитян, свідчило про те, що віруючі люди, які шануватимуть Трійцю — Бога, Ісуса і Святого Духа — завдадуть поразки будь-якому злу, яке стоятиме на їхньому шляху.

(3) 성막을 중심한 복귀섭리

2.2.2.3. Провидіння відновлення і скинія

우리는 먼저 석판과 성막과 법궤를 받게 된 경위를 알아야겠다. 이스라엘 민족은 아말렉과 싸워서 승리한 후 제3월 초에 시내광야에 이르렀다(출 19 : 1). 여기에서 모세는 장로(長老) 70인을 거느리고 시내산으로 올라가 하나님을 뵈었다(출 24 : 9∼10). 하나님은 특별히 모세를 시내산정(山頂)으로 부르시사, 석판에 기록한 십계명(十誡命)을 받기 위하여 40주야의 금식(禁食)을 하라고 명하셨다(출 24 : 18). 모세는 시내산에서 금식을 하는 동안 하나님으로부터 법궤와 성막에 대한 지시를 받았다(출 25∼31장). 그리고 40일 간의 금식이 끝났을 때 모세는 십계명을 기록한 두 석판을 하나님으로부터 받았던 것이다(출 31 : 18).

Розгляньмо, як ізраїльтяни отримали кам’яні скрижалі, скинію та ковчег заповіту. Вони прибули в Сінайську пустелю на початку третього місяця після перемоги над амаликитянами (Вих. 19:1). Потім Мойсей узяв із собою сімдесят старійшин та піднявся на гору Сінай, щоб зустріти Бога (Вих. 24:9—10). На вершину гори Бог покликав лише Мойсея, де Він наказав йому поститися сорок днів, щоб отримати десять заповідей, написаних на кам’яних скрижалях (Вих. 24:18). Упродовж посту Мойсей отримав Божий наказ про ковчег заповіту та скинію (Вих. 25:31). Після сорокаденного посту Мойсей отримав дві кам’яні скрижалі, на яких рукою Бога було написано десять заповідей (Вих. 31:18).

모세가 이 석판(石板)을 가지고 시내산에서 내려와 이스라엘 백성 앞으로 나아갔을 때, 그들은 아론을 시켜 금송아지를 만들어 가지고 그것이 이스라엘 민족을 애급(埃及)에서 인도한 신(神)이라고 섬기고 있었다(출 32 : 4). 이것을 본 모세는 대로(大怒)하여 손에 들었던 석판들을 산 아래로 던져 깨뜨려 버리고 말았던 것이다(출 32 : 19). 그러나 하나님은 다시 모세에게 나타나시어, 처음 것과 같은 석판을 깎아 만들어 오면 거기에 다시 십계명의 말씀을 써 주시겠다고 약속하셨다(출 34 : 1). 이 말씀을 받은 모세가 다시 40주야를 금식하였을 때, 하나님은 그의 석판에 다시 십계명을 기록하여 주셨다(출 34 : 28). 모세가 이 석판을 가지고 다시 이스라엘 민족 앞에 나타났을 때 비로소 그들은 모세를 받들게 되어 법궤를 만들고 성막을 건축하였던 것이다(출 35∼40장).

Коли Мойсей із кам’яними скрижалями зійшов із гори до свого народу, він побачив, що люди поклоняються золотому теляті. За його відсутності ізраїльтяни змусили Аарона зробити теля, і коли він зробив його, вони проголосили, що це бог, який вивів їх із Єгипту. Побачивши те, що відбувалося, Мойсей так розгнівався, що «кинув таблиці із рук своїх, та й розторощив їх під горою» (Вих. 32:1—19). Бог знову з’явився перед Мойсеєм і наказав йому вирізати дві нові кам’яні скрижалі, ідентичні до попередніх, і пообіцяв знову написати на них десять заповідей (Вих. 34:1). Мойсей знову постав перед Богом на горі та постився ще сорок днів, після чого Бог дав йому десять заповідей, і Мойсей написав їх на скрижалях (Вих. 34:27—28). Мойсей узяв ці скрижалі й знову з’явився перед ізраїльтянами. Цього разу вони поставилися до нього з повагою. Покірні до його вказівок, вони побудували ковчег заповіту і звели скинію (Вих. 35—40).

㉠. 석판 성막 법궤 등의 의의와 그 목적

2.2.2.3.1. Значення і мета кам’яних скрижалей, скинії та ковчега заповіту

석판은 무엇을 의미하는가? 모세가 말씀을 기록한 두 석판을 받았다는 것은, 타락으로 인하여 제물로만 하나님을 대해 오던 복귀기대섭리시대(復歸基臺攝理時代)는 지나가고, 타락인간이 말씀을 복귀하여 그것으로 하나님을 대할 수 있는 복귀섭리시대(復歸攝理時代)에로 들어왔다는 것을 뜻하는 것이다. 그리고 이미 후편 서론(緖論)에서 밝힌 바와 같이, 말씀으로 창조되었던 아담과 해와가 완성되었더라면 그들은 말씀의 ‘완성실체’가 되었을 것이었다. 그러나 그들은 타락됨으로 인하여 말씀을 잃어버린 존재가 되었다.

Що означали кам’яні скрижалі? Отримання Мойсеєм кам’яних скрижалей із Божим Словом означало, що епоха провидіння зі створення основи для відновлення, коли стосунки грішних людей із Богом установлювалися лише через жертви, минула; кам’яні скрижалі ознаменували собою початок епохи провидіння відновлення, коли люди могли встановлювати зв’язок із Богом через дане Слово. Як пояснювалося раніше, якби Адам та Єва, створені за допомогою Слова, досягли досконалості, вони стали б його втіленнями. Замість цього вони згрішили і втратили його (Відновлення 1.2.1).

이제 모세가 ‘40일 사탄 분립기간’으로써 말씀을 기록한 두 석판(石板)을 찾았다는 것은, 사탄세계로부터 잃어버렸던 아담과 해와를 상징적인 말씀의 실체로 복귀했다는 것을 의미한다. 따라서 말씀을 기록한 두 석판은 복귀한 아담과 해와의 상징체로서 장차 말씀의 실체로 오실 예수님과 성신을 상징했던 것이다. 성경에 예수님을 흰 돌로 상징하였고(계 2 : 17), 또 반석은 곧 그리스도(고전 10 : 4)라고 하신 이유는 여기에 있는 것이다. 이렇게 두 석판은 예수님과 성신을 상징하기 때문에, 결국 이것들은 또 하늘과 땅을 상징하는 것이 되기도 한다.

Мойсей отримав кам’яні скрижалі з написаним на них Божим Словом наприкінці сорокаденного періоду відокремлення від сатани. Це означало, що Адам і Єва, як утілення Слова, були символічно відновлені. Дві скрижалі представляли, відповідно, відновлених Адама і Єву, а також Ісуса і Святий Дух, які повинні були прийти як утілення Слова. У Біблії білий камінь — це символ Ісуса (Об’яв. 2:17) і також написано, що «скеля був Христос» (1 Кор. 10:4). Як символи Ісуса і Святого Духа, кам’яні скрижалі також були символами небес і землі.

다음으로, 성막(聖幕)의 의의는 무엇이었던가? 예수님은 예루살렘의 성전(聖殿)을 자기의 몸으로 비유하셨다(요 2 : 21). 그리고 또 예수님을 믿는 성도(聖徒)들도 하나님의 성전이라고 하셨던 것이다(고전 3 : 16). 그러므로 성전은 예수님의 형상적인 표시체인 것이다. 모세를 중 심한 이스라엘 민족이 제1차 가나안 복귀에 성공하였더라면, 그들은 가나안 땅에 들어가자 곧 성전을 짓고 메시아를 맞을 수 있는 준비를 하였을 것이었다. 그러나 그들의 불신으로 말미암아 제1차 노정은 출발조차도 해 보지 못하였고, 제2차 노정에서는 홍해(紅海)를 건너 광야에서 표류하게 되었으므로 성전을 건축하지 못하고 그 대신 성막을 지었던 것이다. 그러므로 성막은 예수님의 상징적인 표시체인 것이다. 그렇기 때문에 하나님이 모세에게 성막을 지을 것을 명하실 때에 내가 그들 중에 거할 성소를 그들을 시켜 나를 위하여 짓되(출 25 : 8)라고 말씀하셨던 것이다.

Що означала скинія? Ісус порівнював своє тіло з єрусалимським храмом (Іван. 2:19—21), а тих, хто вірить в Ісуса, називають храмом Божим (1 Кор. 3:16). Таким чином, храм представляв образ Ісуса. Якби ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм успішно завершили перший шлях відновлення Ханаану, то як тільки б вони ввійшли в землю Ханаану, вони звели б храм і приготувалися до прийняття Месії. Однак через їхню невіру перший шлях був перерваний на самому початку. На другому шляху Бог повів їх в обхід через Червоне море та пустелю; Він не велів їм споруджувати храм, а наказав замість нього зробити собі скинію, яку можна було б переносити з місця на місце. Як і храм, скинія представляла Ісуса, але тільки символічно. Наказуючи Мойсею побудувати скинію, Бог сказав: «І нехай збудують Мені святиню, і перебуватиму серед них» (Вих. 25:8).

성막은 지성소(至聖所)와 성소(聖所)의 두 부분으로 되어 있는데, 지성소는 대제사장(大祭司長)만이 일년에 한 번씩 들어가 헌제(獻祭)를 하는 곳이다. 그리고 거기에는 법궤가 안치되어 있어서 하나님이 친히 임재하시는 곳이므로 이것은 예수님의 영인체(靈人體)를 상징한 것이었고, 성소는 보통 제사 때에 들어가는 곳으로서 이것은 예수님의 몸을 상징한 것이었다. 따라서 지성소는 무형실체세계(無形實體世界)를, 성소는 유형실체세계(有形實體世界)를 상징하기도 한다. 예수께서 십자가(十字架)에 달리실 때에 성소와 지성소 사이에 있는 휘장이 위로부터 둘로 갈라졌다는 것은(마 27 : 51), 예수님의 십자가로 인한 영적 구원섭리의 완성으로 말미암아 영인체와 육신 또는 하늘과 땅이 서로 교통(交通)할 수 있는 길이 열렸다는 것을 의미하는 것이었다.

Скинія була розділена на дві частини: Святе Святих і святиня. Тільки первосвященик міг увійти у Святе Святих, і тільки один раз на рік, коли робилося жертвоприношення. Там містився ковчег заповіту. Це було місце, де з’являвся Бог. Воно символізувало духовне «я» Ісуса. У святині відправлялись звичайні богослужіння. Вона символізувала тіло Ісуса. Крім того, Святе Святих символізувало нематеріальний субстанційний світ, тоді як святиня символізувала матеріальний субстанційний світ. Коли Ісус був розп’ятий, завіса між святинею і Святим Святих розірвалася на дві частини, з верху до низу (Матв. 27:51). Це означало, що завдяки розп’яттю Ісуса було створено основу для духовного спасіння і відкрився шлях сполучення між духом та плоттю, а також між небом і землею.

그러면 법궤(法櫃)는 무엇이었던가? 법궤는 지성소에 안치하는 언약궤(言約櫃)로서 그 속에는 예수님과 성신, 따라서 하늘과 땅을 상징하는 두 석판(石板)이 들어 있었다. 그리고 또 거기에는 광야노정(曠野路程)에 있어서 이스라엘 민족의 생명의 양식이었고, 또한 예수님의 몸을 상징하는 만나가 하나님의 영광을 표상(表象)하는 금항아리에 담긴 것이 들어 있었으며, 또 이스라엘에게 하나님의 능력을 보여 주었던 아론의 싹난 지팡이(히 9 : 4)가 거기에 들어 있었다. 이런 점으로 보아 법궤는 크게는 천주(天宙)의, 작게는 성막(聖幕)의 축소체였던 것이다.

Що символізує ковчег заповіту? Розташований у Святому Святих, ковчег був свідченням Божого заповіту. У ньому містилися дві кам’яні скрижалі, які символізували Ісуса і Святий Дух та небеса і землю. У ковчегу була також манна, основна їжа ізраїльтян під час шляху в пустелі, яка символізувала тіло Ісуса. Вона містилася в золотій посудині, яка символізувала Божу славу. У ковчегу заповіту також зберігалася палиця Аарона, яка, покрившись бруньками й давши паростки, стала свідченням Божої могутності (Євр. 9:4). Таким чином, ковчег представляв Чонджу, а також скинію в мініатюрі.

그리고 법궤 위에는 속죄소(贖罪所)가 덮였었는데, 하나님이 말씀하시기를 금으로 두 그룹을 쳐서 만들어 속죄소의 좌우에 덮으면, 두 그룹 사이에 여호와 하나님이 친히 나타나시어 이스라엘 족속에게 전할 모든 말씀을 주시겠다고 하셨다(출 25 : 16∼22). 이것은 장차 두 석판으로 표시된 예수님과 성신이 오시어 역사(役事)하시게 됨으로써 속죄(贖罪)가 성립되면 그 속죄소에 하나님이 나타나시는 동시에, 에덴동산에서 아담이 생명나무에로 나아가는 길을 막았던 그룹(창 3 : 24)이 좌우로 갈라져서 누구든지 생명나무 되시는 예수님 앞으로 나아가 하나님의 말씀을 받을 수 있게 된다는 것을 보여 주신 것이다.

Ковчег заповіту накривався віком із чистого золота. Бог сказав, що на обох кінцях його повинні бути поставлені херувими із золота чеканної роботи, які покриватимуть його своїми крилами. Бог Єгова пообіцяв, що буде являтися над золотим віком і «з-поміж обох херувимів» давати настанови ізраїльтянам (Вих. 25:17—22). Це свідчило про те, що, коли Ісус і Святий Дух, символічно зображені кам’яними скрижалями, прийдуть та очистять людство від гріхів, Бог з’явиться над золотим віком. Той херувим, який загороджував Адаму шлях до дерева життя в Едемському саду (Бут. 3:24), розступиться, відкриваючи шлях до дерева життя. Тоді кожен зможе постати перед Ісусом, деревом життя, і отримати Боже Слово.

그러면 하나님이 석판(石板)과 성막(聖幕)과 법궤(法櫃)를 주신 목적은 어디 있는가? 이스라엘 민족은 아브라함의 상징헌제(象徵獻祭) 실수로 초래된 400년 탕감기간을 마치자 3대 기적과 10재앙으로 애급민족(埃及民族)을 치고, 추격해 오던 애급의 수많은 군사와 병거를 수장(水葬)하고서 홍해(紅海)를 건너 광야 길로 나섰다. 하나님의 뜻으로 보아서도 그러하지만, 이처럼 원수를 맺고 떠난 애급이었기에 다시 돌아갈 수 없는 입장에 있었던 이스라엘 민족에게 있어서 가나안 복귀는 기필코 이루어져야 하는 노정이었던 것이다. 그렇기 때문에 하나님은 ‘출발을 위한 섭리’를 그처럼 기사(奇事)와 이적(異蹟)으로 하셨고, 또 이스라엘 민족으로 하여금 홍해를 건너게 하여 다시는 돌아올 수 없는 환경 가운데로 몰아넣으셨던 것이다.

З якою метою Бог дав кам’яні скрижалі, скинію й ковчег заповіту? Коли ізраїльтяни вирушили в пустелю після завершення чотирьохсотлітнього періоду тангам — результату невдачі в символічному приношенні Авраама — Бог уразив єгиптян трьома знаменнями й десятьма покараннями та затопив військо єгипетських солдат, які переслідували ізраїльтян, коли ті переходили Червоне море. Ізраїльтяни не могли повернутися в Єгипет не лише тому, що така була воля Бога, а й тому, що вони стали ворогами єгиптян. У них не було іншого виходу, як тільки дійти до Ханаану; Бог подбав про те, щоб повернення в Єгипет не відбулося.

그러나 이스라엘 민족은 모두 불신으로 흘러 버리고 말았다. 그리고 최후에는 모세마저 불신의 행동을 취할지도 모르는 터이었다. 여기에서 하나님은 비록 사람은 변하여도 변할 수 없는 그 어떠한 신앙의 대상을 세워 놓으시지 않으면 안 되었던 것이다. 즉 언제나 단 한 사람이라도 이것을 절대로 신봉(信奉)하는 사람이 있으면, 그러한 사람들로 하여금 그 신앙의 대상을 마치 바통과 같이 이어받게 하면서 섭리(攝理)의 뜻을 이루어 나아가려 하셨던 것이다.

Проте по дорозі ізраїльтяни неодноразово втрачали віру. Урешті-решт назріла небезпека того, що навіть Мойсей міг почати діяти без віри. Тоді Бог вирішив установити об’єкт віри, який би залишався незмінним для мінливих людей. І доки хоча б одна людина шанувала цей об’єкт з абсолютною вірою, Бог міг би продовжувати шлях виконання Своєї волі через цю людину. Така людина успадкує місію, суть якої в тому, щоб служити об’єкту віри, як естафетну паличку, яка передається в ході естафетних змагань від одного учасника наступному.

그러면 이러한 신앙의 대상을 무엇으로 세워야 할 것이었던가? 석판이 들어 있는 법궤를 안치함으로써 메시아를 상징하였던 성막(聖幕)이 바로 그것이었던 것이다. 그러므로 이스라엘 민족이 성막을 지었다는 것은 벌써 메시아가 상징적으로 강림(降臨)하셨다는 것을 뜻하는 것이다.

Таким об’єктом віри була скинія, у якій зберігалися ковчег заповіту й кам’яні скрижалі. Оскільки скинія символізувала Месію, те, що ізраїльтяни побудували її, означало, що символічно Месія вже прийшов.

따라서 모세를 중심한 이스라엘 민족이, 이 성막을 메시아와 같이 충성으로 받들어 가나안 복지(福地)로 복귀하면, ‘민족적인 실체기대’는 그때에 이루어지게 되는 것이다. 그리고 이스라엘 민족이 모두 불신으로 돌아가더라도 모세 한 사람만이라도 남아서 그 성막을 지키면, 그 민족은 다시 탕감조건(蕩減條件)을 세워 가지고 성막을 모시는 모세를 중심한 그 기대 위에 복귀할 수 있는 것이다. 나아가 설혹 모세마저 불신으로 돌아간다 하더라도, 그 민족 중의 어느 한 사람이라도 모세를 대신하여 끝까지 성막을 지킨다면 또 그를 중심삼고 불신으로 돌아간 나머지 전민족을 복귀하는 섭리를 다시 하실 수 있는 것이었다.

Ізраїльтяни мали віддано служити скинії, немов Месії, і повернутися на чолі з Мойсеєм у благословенну землю Ханаану. Таким чином, вони заклали б субстанційну основу на національному рівні. Навіть якщо б по дорозі всі ізраїльтяни втратили віру, то, доки Мойсей продовжував би служити скинії, у них залишалася б можливість знову створити умову тангам та відновитися на основі Мойсеєвого служіння скинії. Більше того, навіть у разі втрати віри самим Мойсеєм, якби знайшовся хоч один ізраїльтянин, який поклонявся б скинії замість нього, Бог міг би працювати через цю людину, щоб відновити весь народ.

제1차 민족적 가나안 복귀노정에 있어서 이스라엘 민족이 불신으로 돌아가지 않았더라면 모세의 가정은 성막 대신이요, 모세는 석판과 법궤 대신이며, 또 모세의 가법(家法)은 천법(天法) 대신이 되었을 것이었기 때문에, 그들은 석판이나 법궤나 성막이 필요 없이 가나안으로 들어가 성전(聖殿)을 지었을 것이었다. 그러므로 석판과 성막과 법궤는 이스라엘이 불신으로 돌아감에 따라 그들을 구원(救援)하시기 위한 방편으로 주신 것이었다. 성막은 예수님과 성신(聖神)의 상징적인 표시체로서 성전을 지을 때까지 필요한 것이었고, 성전은 예수님과 성신의 형상적 표시체로서 실체성전(實體聖殿)이신 메시아가 강림하실 때까지 필요했던 것이다.

Якби ізраїльтяни довірилися Мойсею і ввійшли в Ханаан на першому національному шляху, сім’я Мойсея виступала б у ролі скинії, а сам Мойсей виконав би роль, відведену кам’яним скрижалям та ковчегові заповіту. Норми сім’ї Мойсея представляли б Небесний закон. Тоді ізраїльтяни могли б побудувати храм на землі ханаанській, не потребуючи скрижалей, ковчега чи скинії. Усі ці об’єкти були дані як засоби спасіння тільки після того, як народ утратив віру. Скинія, яка символічно представляла Ісуса і Святий Дух, була необхідна тільки до моменту зведення храму. Храм, який образно представляв Ісуса і Святий Дух, був потрібний тільки до часу приходу Месії — живого втілення храму.

㉡. 성막을 위한 기대

2.2.2.3.2. Основа для скинії

메시아를 맞기 위하여는 ‘메시아를 위한 기대’가 이루어져야 하는 것처럼, 상징적 메시아인 성막을 맞기 위하여서도 ‘성막을 위한 기대’가 이루어져야 하는 것이다. 따라서 이 기대를 세우기 위하여는, 성막을 위한 ‘믿음의 기대’와 성막을 위한 ‘실체기대(實體基臺)’를 세워야 한다는 것은 두말할 필요도 없다. 그러면 모세를 중심한 이스라엘 민족은 어떻게 하여서 이 두 기대를 세울 수 있었던가?

Для того, щоб прийняти Месію, необхідно закласти основу для його приходу. Так само, для того, щоб прийняти скинію — символ Месії, має бути закладена основа для скинії. Для цього, зрозуміло, мають бути закладені основа довіри для скинії й субстанційна основа для скинії. Розгляньмо, яким чином ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм могли закласти ці основи.

모세가 성막을 위한 하나님의 말씀을 받들어 금식기도(禁食祈禱)로써 ‘40일 사탄 분립기간’을 뜻맞게 세우면 성막을 위한 ‘믿음의 기대’는 세워지게 되었던 것이다. 한편 이스라엘 민족이 성막을 위한 ‘믿음의 기대’ 위에서 성막이상(聖幕理想)을 세워 나아가는 모세에게 믿음으로써 순종굴복(順從屈伏)하면 성막을 위한 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’이 세워지고, 따라서 성막을 위한 ‘실체기대’도 이루어지게 되는 것이었다. 여기에서 성막이라 함은 그 속에 들어 있는 석판과 법궤를 포함하여 말하는 것이었다.

Мойсею необхідно було прийняти Боже Слово стосовно скинії під час сорока днів посту й молитви — періоду для відокремлення від сатани, і закласти таким чином основу довіри для скинії. Спираючись на цю основу довіри для скинії, ізраїльтяни повинні були з вірою слухатися та підтримувати Мойсея на шляху втілення ідеалу скинії. Так вони виконали б умову тангам для звільнення від гріховної природи і заклали б субстанційну основу для скинії. У поняття скинії входять кам’яні скрижалі та ковчег заповіту.

ⓐ 제1차 성막을 위한 기대

2.2.2.3.2.1 Перша основа для скинії

인간은 6일 만에 창조된 말씀의 실체이다(요 1 : 3). 따라서 이와 같이 창조되었다가 타락된 인간을 복귀하시기 위한 재창조(再創造)의 말씀을 주시려는 섭리를 하시기 위하여는 사탄의 침범을 당한 창조기간(創造 期間)의 6수를 성별(聖別)하시지 않으면 안 된다. 따라서 하나님은 그 6일 동안 여호와의 영광의 구름으로 시내산을 덮으심으로써 성별하신 후, 제7일에 그 구름 가운데 나타나셔서 모세를 부르셨다(출 24 : 16). 모세는 이때부터 40주야를 금식하였던 것이다(출 24 : 18). 그것은 이미 위에서 상론한 바와 같이, 이스라엘 민족이 홍해(紅海)를 건넌 후 다시 불신으로 돌아가는 것을 보신 하나님께서 모세로 하여금 ‘40일 사탄 분립기간’을 세우게 하심으로써, 상징적 메시아인 성막을 위한 ‘믿음의 기대’를 세우게 하시기 위함이었다.

Людина була створена за шість днів як утілення Слова (Іван. 1:3). Тому, щоб дати грішним людям Слово відтворення й відновити їх, Бог спочатку мав відділити від сатани число шість, яке представляє період створення, захоплений сатаною. З цієї причини Бог освятив гору Сінай, огорнувши її хмарами слави Єгови на шість днів, а на сьомий з’явився й покликав Мойсея з-поміж хмар (Вих. 24:16). Відтоді Мойсей розпочав свій піст на сорок днів та сорок ночей (Вих. 24:18). Бог направив Мойсея, щоб той пройшов сорокаденний період для відокремлення від сатани з метою встановлення основи довіри для скинії, символу Месії. Бог бачив, що це було необхідно, тому що ізраїльтяни, перетнувши Червоне море, втратили віру.

이스라엘 민족의 가나안 복귀노정(復歸路程)에 있어서의 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’은, 그들이 일시적으로 모세를 믿고 순종하는 것으로 이루어지는 것이 아니라, 그들이 가나안으로 들어가 성전(聖殿)을 짓고 메시아를 맞을 때까지 계속하여 그러한 입장에 서 있어야만 그것이 성립될 수 있었다는 것은 이미 논한 바이다. 이와 마찬가지로 성막(聖幕)을 세우기 위하여 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’을 세워 성막을 위한 ‘실체기대(實體基臺)’를 이루는 데 있어서도, 이스라엘 민족은 모세가 ‘40일 사탄 분립기간’을 지나서 성막을 세울 때까지 그를 믿고 모시고 순종해야 될 것이었다. 그러나 그들은 모세가 금식기도(禁食祈禱)를 하는 기간에 모두 불신으로 돌아가서 아론을 시켜 금송아지를 만들어 놓고, 그것이 이스라엘을 애급(埃及)에서 인도해 낸 신(神)이라고 섬겼던 것이다(출 32 : 4). 그리하여 이스라엘 민족은 성막을 위하여 세워야 했던 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’을 세우지 못하였으며, 따라서 성막을 위한 ‘실체기대’도 이룰 수 없게 되었던 것이다.

Як зазначалося вище, умова тангам для звільнення від гріховної природи на національному шляху відновлення Ханаану не могла бути виконана успішно, якби ізраїльтяни вірили Мойсею та йшли за ним тільки протягом короткого проміжку часу. Її виконання вимагало, щоб люди зберігали таку віру і слухняність до часу входження в Ханаан, зведення храму та прийняття Месії. Так само з метою виконання умови тангам для звільнення від гріховної природи і створення субстанційної основи для скинії ізраїльтянам слід було з вірою слухатися Мойсея від того моменту, як він зійшов на гору, щоб узяти сорокаденний піст, і до завершення будівництва скинії. Однак у той час як Мойсей постився та молився в горах, увесь народ упав у невіру і поклонявся золотому теляті (Вих. 32:4). Унаслідок цього субстанційна основа для скинії не була закладена.

하나님은 이적과 기사로써 이스라엘 민족을 인도하여 주셨다. 그러나 인간 자신이 말씀의 터를 잃어버리고 말았기 때문에, 인간 자신의 책임분담(責任分擔)으로 그것을 찾아야 할 이 기간에 있어서만 은 하나님도 그들의 행동을 간섭하실 수 없었던 것이다. 그런데 우상(偶像)을 만들어 놓고 춤을 추는 백성들을 보자마자 대로(大怒)한 모세는 손에 들었던 두 석판(石板)을 산 아래로 던져서 깨뜨렸다(출 32 : 19). 그리하여 이것은 모세가 ‘40일 사탄 분립기간’으로 세웠던 성막을 위한 ‘믿음의 기대’에 사탄이 침범한 결과를 초래하고 말았다.

Оскільки люди зі своєї вини втратили основу для Слова, її відновлення входить до їхньої частки відповідальності. Тому Бог не втручається в дії людини, спрямовані на відновлення Слова. З цієї причини, незважаючи на те, що Бог направляв ізраїльтян за допомогою чудес та знамень, Він не втрутився, коли вони почали грішити.Коли Мойсей побачив людей, які поклонялися ідолу й танцювали навколо нього, він розгнівався, кинув скрижалі й розтрощив їх (Вих. 32:19).

두 석판(石板)은 이미 위에서 밝힌 바와 같이 후아담과 후해와로서 복귀될 예수님과 성신(聖神)을 상징한다. 모세가 예수님과 성신을 상징하는 두 석판을 이스라엘의 불신으로 말미암아 깨뜨렸다는 것은, 다음에 예수님이 오실 때도 만약 유대민족이 불신으로 돌아가면 예수님이 십자가(十字架)에 돌아가심으로써, 예수님과 성신이 하나님으로부터 받은 본래의 사명을 다하지 못하게 된다는 것을 상징적으로 보여 주신 것이었다.

У результаті сатана захопив основу довіри для скинії, створене впродовж сорокаденного періоду відокремлення від сатани. Як пояснювалося раніше, дві кам’яні скрижалі символізували Ісуса і Святий Дух, які мали прийти в ролі відновлених других Адама і Єви. Розбиті Мойсеєм скрижалі віщували, що якщо Ісус прийде й зустріне невіру єврейського народу, він буде змушений піти на хрест, залишивши незавершеною місію, яку Бог первісно дав йому і Святому Духу.

모세를 중심하고 행해진 이스라엘 민족의 이와 같은 불신은, 모세가 ‘40일 사탄 분립기간’을 세운 후, 백성들로 하여금 모세에게 순종케 하심으로써 ‘성막을 위한 기대’를 이루시려던 하나님의 섭리를 좌절시키고 말았다. 따라서 ‘성막을 위한 기대’를 이루시려는 섭리는 계속되는 이스라엘의 불신으로 말미암아 2차 또는 3차까지 연장되어 나아갔던 것이다.

Невіра ізраїльтян під час сорокаденної умови Мойсея на горі Сінай зруйнувала Боже провидіння зі створення основи для скинії. Це звело до нуля зусилля Бога відокремити людей від сатани та прищепити їм слухняність Мойсею. Через їхню постійну невіру Боже провидіння зі створення основи для скинії мало бути продовжене до другої, а потім і до третьої спроби.

ⓑ 제2차 성막을 위한 기대

2.2.2.3.2.2 Друга основа для скинії

모세를 중심한 이스라엘 민족은 모두 석판을 중심한 하나님의 섭리에 대하여 불신으로 돌아갔다. 그러나 그들은 이미 르비딤에서 석판의 뿌리 되는 반석(磐石)의 샘물을 마신 터전 위에 서 있었기 때문에(출 17 : 6), 모세가 석판을 깨뜨린 후 하나님은 다시 모세에게 나타나시어 석판 둘을 처음 것과 같이 깎아 만들어 오면 처음 석판에 써 주시었던 것과 같은 말씀을 다시 써 주시겠다고 약속하셨다(출 34 : 1). 그러나 여기에서 ‘40일 사탄 분립기대’를 다시 찾아 세워 성막(聖幕)을 위한 ‘믿음의 기대’를 복귀하지 않고서는 석판을 중심한 성막을 복귀할 수 없기 때문에, 모세는 다시 40주야를 금식한 후에 십계명(十誡命)의 말씀을 기록한 제2차 석판과 성막이상(聖幕理想)을 복귀하게 되었던 것이다(출 34 : 28).

Ізраїльтяни проявили невіру в промислі отримання кам’яних скрижалей і побудови скинії, однак вони стояли на основі того, що випили води зі скелі в Рефідімі (Вих. 17:6) — символічного кореня скрижалей. Тому Бог знову постав перед Мойсеєм після того, як той розбив скрижалі, і пообіцяв йому дати Своє Слово ще раз. Цього разу Бог вимагав, щоб Мойсей сам висік із каменю скрижалі, на яких Він мав намір написати Своє Слово (Вих. 34:1). Крім того, Мойсей не міг відновити кам’яні скрижалі чи побудувати скинію, де вони мали зберігатися, не відновивши спочатку основу довіри для скинії, пройшовши ще один період відокремлення від сатани з числом сорок в основі. Отже, Мойсей постився ще сорок днів і тільки після цього отримав другу пару скрижалей із десятьма заповідями та відновив ідеал скинії (Вих. 34:28).

한번 깨뜨린 석판을 40주야의 금식기도로써 복귀하였다는 것은, 십자가에 돌아가신 예수님도 그를 믿는 성도들이 ‘40일 사탄 분립기대’로써 그를 맞을 수 있는 탕감조건(蕩減條件)을 세우면, 그 기대 위에 재림( 再臨)하셔서 구원섭리(救援攝理)를 다시 하실 수 있다는 것을 보여 주신 것이다.

Переможні зусилля Мойсея з відновлення розбитих скрижалей шляхом сорокаденного посту віщували, що навіть прийнявши смерть на хресті, Ісус зможе повернутися та покласти новий початок провидінню спасіння, якщо віруючі виконають умову тангам, здійснивши промисел відокремлення від сатани з числом сорок в основі.

모세가 제2차로 석판을 중심한 성막이상을 복귀하던 ‘40일 사탄 분립기간’에 있어서는 이스라엘 민족이 모세에게 순종굴복하였을 뿐 아니라, 그들은 모세의 지시를 따라 하나님이 말씀하신 대로 성막을 건축하였던 것이니, 때는 제2년 정월(正月) 초하루였던 것이다(출 40 : 17). 이리하여 이스라엘 선민들은 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’을 세워 성막을 위한 ‘실체기대’를 이룸으로써, ‘성막을 위한 기대’를 조성한 터전 위에서 성막을 건축하게 되었던 것이다.

Зберігаючи віру в період посту Мойсея на горі і потім дотримуючись його вказівок у побудові скинії, ізраїльтяни виконали умову тангам для звільнення від гріховної природи. Так вони створили субстанційну основу для скинії і, відповідно, основу для скинії. Скинія була побудована першого дня першого місяця другого року (Вих. 40:17).

그러나 위에서도 논한 바와 같이, 그들이 성막을 건축하는 것만으로는 제2차 민족적 가나안 복귀노정에 있어서의 ‘실체기대(實體基臺)’는 이루어지지 않는 것이다. 그들은 가나안으로 들어가 성전(聖殿)을 짓고 메시아를 맞을 때까지 변치 않고 이 성막을 자기들의 생명보다 더 귀하게 모시고 받들어야 하였던 것이다.

Однак, як згадувалося раніше, для створення субстанційної основи на другому національному шляху відновлення Ханаану були потрібні набагато більші умови, ніж просто побудова скинії. Насправді, до того як увійти в Ханаан і побудувати храм, ізраїльтяни повинні були шанувати скинію й цінувати її більше, ніж своє життя. Вони мали зберігати таку віру, доки не прийде Месія.

제2년 2월 20일, 이스라엘 민족은 구름기둥의 인도를 따라 성막을 중심하고 시내광야에서 출발하였다(민 10 : 11∼12). 그러나 그들은 다시 불신으로 흘러 모세를 원망하였으므로, 여호와께서는 진노하시어 불로써 진(陳) 끝을 사르기도 하셨다(민 11 : 1). 이스라엘 민족은 그래도 깨닫지 못하고 통곡하며, 만나 외에는 생선도 외도 수박도 없다고 모세를 원망하며 애급 땅을 그리워하였다(민 11 : 4∼6). 따라서 이스라엘 민족이 세우고 나아가야 할 ‘성막을 위한 기대’는 또다시 사탄의 침범을 당한 결과로 돌아가게 되어, 이 기대를 복귀하려는 섭리는 다시 제3차로의 연장을 보게 되었던 것이다.

Двадцятого дня другого місяця другого року ізраїльтяни вийшли з Сінайської пустелі і зі скинією в центрі пішли вслід за стовпом хмар (Чис. 10:11—12). Та незабаром, обтяжені труднощами, вони почали скаржитися на Мойсея. Навіть після того, як розгніваний Єгова знищив вогнем край їхнього табору, ізраїльтяни не розкаялися. Вони продовжували скаржитися, що їм нічого їсти, крім манни, бідкалися, що немає в них м’яса, фруктів, овочів, ображалися на Мойсея та сумували за Єгиптом (Чис. 11:1—6). Таким чином, ізраїльтяни не змогли зберегти другу основу для скинії, і в неї вторгнувся сатана. Провидіння відновлення цієї основи було продовжене до третьої спроби.

ⓒ 제3차 성막을 위한 기대

2.2.2.3.2.3 Третя основа для скинії

이스라엘 민족이 다시 불신으로 돌아갔기 때문에, 그들을 중심한 제2차 ‘성막을 위한 기대’는 또다시 사탄의 침범을 당하게 되었었다. 그러나 모세의 변함 없는 믿음과 충성으로 말미암아 그 성막은 여전히 모세를 중심한 성막을 위한 ‘믿음의 기대’ 위에 서 있었고, 또 이스라엘 민족은 이미 르비딤에서 성막의 중심인 석판(石板)의 뿌리 되는 반석(磐石)의 샘물을 마신(출 17 : 6) 터전 위에 서 있었던 것이다. 그렇기 때문에 이러한 터전 위에서 이스라엘 민족이 다시 ‘40일 사탄 분립기대’를 세우고, 성막을 중심한 모세에게 순종굴복하면 그들은 또다시 제3차의 ‘성막을 위한 기대’를 탕감복귀할 수 있게 되었던 것이다. 이것을 위한 조건으로서 주신 것이 40일 정탐기간(偵探期間)이었던 것이다.

Хоча сатана захопив другу основу для скинії через невіру народу, віра Мойсея і його відданість скинії залишилися незмінними. Тому скинія непорушно стояла на основі довіри, яку заклав Мойсей, тоді як ізраїльтяни стояли на основі того, що випили води зі скелі в Рефідімі (Вих. 17:6). Ми пам’ятаємо, що скеля — це «корінь» кам’яних скрижалей, центра скинії. Завдяки цим двом основам ізраїльтяни мали можливість зробити третю спробу завершити промисел відокремлення від сатани з числом сорок в основі. Покірливо йдучи за Мойсеєм, який незмінно шанував скинію, вони повинні були відновити шляхом тангам основу для скинії з третьої спроби. Умовою для досягнення цього стали сорок днів розвідки в Ханаанській землі.

하나님은 이스라엘 민족의 각 지파로부터 족장(族長) 한 사람씩을 모은 12명을 가나안 땅으로 보내어(민 13 : 1) 40일 동안을 정탐하게 하셨다(민 13 : 25). 그러나 정탐에서 돌아온 12명 중 여호수아와 갈렙을 제외하고는 모두 불신적인 보고를 하였다. 즉 그 땅의 거민(居民)은 강하고 성읍(城邑)이 견고할 뿐 아니라(민 13 : 28), 그 땅은 거민을 삼키는 땅이요, 거기서 본 모든 백성은 신장이 장대(長大)하여 자기들은 스스로 보기에도 메뚜기와 같더라(민 13 : 32∼33)고 하면서, 이스라엘은 그 성과 그 백성을 공격할 수 없다고 보고하였던 것이다. 이 보고를 들은 이스라엘 민족은 모세를 원망하고 통곡하면서 새로이 한 장관을 세워 애급으로 다시 돌아가자고 떠들었다.

За волею Бога Мойсей обрав по одному представнику від кожного з дванадцяти колін і послав їх на розвідку в Ханаан на сорок днів (Чис. 13:1—25). Повернувшись, усі розвідники, за винятком Ісуса Навина та Калева, дали безнадійні звіти: «…Народ той, що сидить у тім Краї, міцний, а міста укріплені, дуже великі. …Той Край, що ми перейшли по ньому, щоб розвідати його, це край, який поїдає своїх мешканців. А ввесь той народ, що ми бачили у ньому, люди високі на зріст. …і були ми в своїх очах немов та сарана, і такими були ми і в їхніх очах» (Чис. 13:28, 32—33). Розвідники зробили висновок, що ізраїльтяни не зможуть узяти штурмом укріплені міста Ханаану та перемогти його народ. Почувши цей звіт, ізраїльтяни знову почали скаржитися на Мойсея. Вони хотіли обрати іншого очільника, який відвів би їх назад до Єгипту.

그러나 여호수아와 갈렙은, 가나안 땅 백성들은 이미 그 보호자가 떠났기 때문에 이스라엘의 밥이 될 수밖에 없으며, 그 반면에 자기들은 여호와가 보호자시니 두려워 말고 그들을 공격함으로써 하나님을 거역하지 말자고 외쳤던 것이다(민 14 : 9). 그러나 이스라엘 민족은 도리어 여호수아와 갈렙을 돌로 치려고 하였다(민 14 : 10). 이때에 여호와께서 나타나시어 이 백성이 어느 때까지 나를 멸시하겠느냐 내가 그들 중에 모든 이적을 행한 것도 생각하지 아니하고 어느 때까지 나를 믿지 않겠느냐(민 14 : 11)고 하시면서, 너희의 유아들은 내가 인도하여 들이리니 그들은 너희가 싫어하던 땅을 보려니와 너희 시체는 이 광야에 엎드러질 것이요 너희 자녀들은 너희의 패역한 죄를 지고 너희의 시체가 광야에서 소멸되기까지 사십년을 광야에서 유리하는 자가 되리라 너희가 그 땅을 탐지한 날수 사십일의 하루를 일년으로 환산하여 그 사십년간 너희가 너희의 죄악을 질지니 너희가 나의 싫어 버림을 알리라(민 14 : 31∼ 34)고 말씀하셨던 것이다.

Незважаючи на це, Ісус Навин та Калев закликали народ безстрашно атакувати жителів Ханаану: «Тільки не бунтуйтесь проти Господа, і не бійтеся народу того Краю, бо вони хліб для нас! Їхня тінь відійшла від них, а з нами Господь, не бійтеся їх» (Чис. 14:9). Ізраїльтяни не сприйняли цього заклику і навіть намагалися закидати камінням Ісуса Навина та Калева (Чис. 14:10). Тоді слава Єгови явилася в скинії заповіту, і сказав Він Мойсею: «Аж доки буде цей народ зневажати Мене, і аж доки не будуть вони вірувати в Мене, у всі ті ознаки, що Я учинив був серед нього?» (Чис. 14:11). «А діти ваші, що про них казали ви: станете здобиччю ворогові, то впроваджу Я їх, і пізнають вони цей Край, яким ви обридили. І ваші власні трупи попадають у цій пустині! А ваші сини будуть блукати на пустині сорок літ, і відповідатимуть за зраду вашу, аж поки вигинуть ваші трупи на пустині. Числом тих днів, що розвідували ви той Край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день сорок літ, і пізнаєте, що значить бути покинутими Мною!» (Чис. 14:31—34).

이와 같이 제3차 ‘성막을 위한 기대’도 복귀할 수 없게 되어, 제2차 21개월 광야노정(曠野路程)은 제3차 40년 광야노정으로 연장되었다.

У результаті невіри ізраїльтян третя основа для скинії не була створена. Двадцять один місяць шляху в пустелі був продовжений до сорока років.

(4) 제2차 민족적 가나안 복귀노정의 실패

2.2.2.4. Невдача другого національного шляху відновлення Ханаану

이스라엘 민족의 불신으로 말미암아 ‘성막을 위한 기대’가 3차나 사탄의 침범을 당하게 되었으므로, 제2차 민족적 가나안 복귀노정에 있어서의 ‘타락성(墮落性)을 벗기 위한 민족적인 탕감조건(蕩減條件)’은 세울 수 없게 되었다. 따라서 제2차로 세우려던 ‘실체기대(實體基臺)’를 조성하지 못하게 되어 제2차 민족적 가나안 복귀노정은 또다시 실패로 돌아가고 제3차 민족적 가나안 복귀노정에로 연장되었던 것이다.

У результаті невіри ізраїльтян основа для скинії була тричі захоплена сатаною. Тому національна умова тангам для звільнення від гріховної природи не була виконана і субстанційна основа для другого національного шляху відновлення Ханаану не була закладена. Відповідно, весь другий національний шлях відновлення Ханаану зазнав невдачі. Це обумовило необхідність третього національного шляху.

제3차 민족적 가나안 복귀노정

2.2.3. Третій національний шлях відновлення Ханаану

(1) 믿음의 기대

2.2.3.1. Основа довіри

이스라엘 민족의 불신으로 제2차 민족적 가나안 복귀노정(復歸路程)이 실패로 돌아감으로 말미암아, 모세가 이 노정의 ‘믿음의 기대’를 복귀하기 위하여 세웠던 미디안광야 40년 기간은 다시 사탄의 침범을 당한 결과로 돌아가고 말았다. 그러므로 이스라엘 민족이 정탐(偵探) 40일 기간을 믿음과 순종으로 찾아 세우지 못함으로써 날을 해로 환산하여 광야를 표류하다가 가데스바네아로 돌아오는 40년 기간은, 모세에게 있어서는 제2차 노정의 ‘믿음의 기대’에 침범한 사탄을 분립하여 제3차 노정의 ‘믿음의 기대’를 탕감복귀(蕩減復歸)하기 위한 기간이었다. 따라서 이 광야 40년 기간을 오직 믿음과 충성으로 성막(聖幕)을 모시고 표류하다가 가데스바네아로 다시 돌아온 모세는, 제3차 민족적 가나안 복귀노정을 위한 ‘믿음의 기대’를 세울 수 있게 되었고, 그에 따라서 이 노정의 민족적인 실체헌제(實體獻祭)를 위한 아벨의 입장도 확립하게 되었던 것이다.

Через невіру ізраїльтян другий національний шлях відновлення Ханаану завершився поразкою. Сорок років, які Мойсей провів у Мадіянській пустелі, щоб відновити основу довіри, були захоплені сатаною. У результаті невдачі місії розвідки ізраїльтяни змушені були поневірятися в пустелі сорок років, один рік за кожен день сорокаденної розвідувальної місії, аж до повернення в Кадеш-Барнеа. Для Мойсея ці сорок років були періодом відокремлення від сатани, який захопив попередню основу довіри, і періодом відновлення за допомогою тангам основи довіри для третього шляху. Мойсей шанував скинію з вірою та відданістю протягом усіх сорока років поневірянь у пустелі. До часу повернення в Кадеш-Барнеа він заклав основу довіри для третього національного шляху відновлення Ханаану. Відповідно, він також утвердився на положенні Авеля для субстанційного приношення національного рівня.

(2) 실체기대

2.2.3.2. Субстанційна основа

이스라엘 민족이 정탐 40일 노정을 믿음과 순종으로 찾아 세우지 못하고 불신과 반역(反逆)으로써 실패하였으므로 ‘성막을 위한 기대’는 여전히 사탄의 침범을 당한 것이 되었기 때문에, 제2차 노정을 위한 ‘실체기대(實體基臺)’는 이루어지지 않았었다. 그러나 성막을 충성으로 받들고 모셨던 모세의 성막을 위한 ‘믿음의 기대’는 여전히 남아져 있었기 때문에, 이 터전 위에서 이스라엘 민족이 광야 표류(曠野漂流)의 40년 기간을 불변의 신앙으로 성막을 받들고 있는 모세에게 순종굴복함으로써 정탐 40일에 침범한 사탄을 분립하는 기대를 세우면, 그때에 성막을 위한 ‘실체기대’가 조성되는 동시에 ‘성막을 위한 기대’도 이루어지게 되는 것이다. 그리고 이 기대 위에서 이스라엘 민족이 믿음과 순종으로 성막을 중심한 모세를 받들고 가나안으로 들어가면, 그때에 제3차 민족적 가나안 복귀노정(復歸路程)에 있어서의 ‘실체기대’는 이루어지게 되어 있었던 것이다.

Оскільки замість віри й покори ізраїльтяни проявили невіру і зраду, вони не змогли успішно завершити сорокаденний період розвідки, і сатана захопив основу для скинії. Так створення субстанційної основи для другого шляху завершилося невдачею. Проте основа довіри для скинії залишилася непорушною завдяки незмінній посвяті Мойсея. Якби ізраїльтяни, стоячи на цій основі, з відданістю йшли за Мойсеєм, який із незмінною вірою служив скинії протягом сорока років поневірянь у пустелі, і таким чином установили основу відокремлення від сатани, їм удалося б створити субстанційну основу для скинії та завершити основу для скинії. Якби потім, зберігши свою віру, вони ввійшли в Ханаан, шануючи Мойсея та слухаючись його, вони б завершили створення субстанційної основи для третього національного шляху відновлення Ханаану.

따라서 광야 40년 표류 기간은 모세에게 있어서는 제3차 노정에 있어서의 ‘믿음의 기대’를 세우기 위한 기간이었고, 이스라엘 민족에 있어서는 ‘성막을 위한 기대’를 세워 가지고 제2차 노정에서 그들이 모세를 받들고 성막을 건축하던 입장으로 돌아감으로써 제3차 노정의 ‘출발을 위한 섭리’를 이루기 위한 기간이었다.

Сорокалітній період поневірянь у пустелі був для Мойсея періодом створення основи довіри для третього національного шляху. Ізраїльтяни ж під його керівництвом повинні були за цей час досягти мети промислу для початку третього шляху — створити основу для скинії, повернувшись до того положення, у якому вони перебували на другому шляху, коли вперше побудували скинію під керівництвом Мойсея.

㉠ 모세를 중심한 실체기대

2.2.3.2.1. Субстанційна основа на чолі з Мойсеєм

석판(石板)과 성막(聖幕)과 법궤(法櫃)는 이스라엘 민족이 광야에서 불신으로 돌아갔기 때문에 받게 되었다는 것에 대하여는 이미 위에서 밝힌 바 있다. 즉 이스라엘 민족이 그들의 제2차 민족적 가나안 복귀노정에 있어서 하나님이 그 ‘출발을 위한 섭리’로서 나타내셨던 3대 기적(三大奇蹟)을 불신하는 입장에 섰었기 때문에, 그것을 탕감복귀(蕩減復歸)하시기 위하여 하나님은 그들로 하여금 40일 시련기간을 거치게 하신 후에, 석판과 성막과 법궤의 3대 은사(三大恩賜)를 주셨던 것이다. 그리고 또 야곱이 하란에서 가나안으로 복귀하려 하였을 때 라반이 야곱을 열 번이나 속였던 것을(창 31 : 7) 탕감복귀하기 위 하여 10재앙(十災殃)을 내리셨던 것인데, 이스라엘이 또 이것을 불신하는 입장에 섰었기 때문에 그것을 다시 탕감복귀하기 위하여 십계명(十誡命)의 말씀을 주셨던 것이다.

Ми вже говорили про те, що скрижалі, скинія й ковчег заповіту стали необхідними лише тому, що ізраїльтяни втратили віру в пустелі. На другому шляху національного відновлення Ханаану вони втратили віру в три знамення, які Бог дав їм на початку промислу. Щоб відновити це шляхом тангам, Бог випробовував народ через сорокаденний період, доки Мойсей був на горі. Тоді Він дав їм три милості: кам’яні скрижалі, ковчег заповіту і скинію. Крім того, Бог послав десять покарань із метою відновлення десятикратного обману Якова Лаваном у Харані (Бут. 31:7). Коли ізраїльтяни втратили віру навіть після всього, чому були свідками, Бог, намагаючись відновити шляхом тангам десять покарань, дав їм десять заповідей.

그러므로 이스라엘이 석판과 성막과 법궤를 모심으로써 3대 은사와 십계명을 지키게 되면, 그들은 제2차 노정에서 3대 기적과 10재앙으로 애급(埃及)을 출발하던 입장으로 돌아갈 수 있게 된다. 따라서 이스라엘 민족이 믿음과 순종으로 모세를 따라 광야 40년의 탕감기간을 마치고 가데스바네아로 돌아온 후 모세와 함께 ‘성막을 위한 기대’ 위에서 석판과 성막과 법궤를 모시고 받들었더라면, 그들은 제2차 노정에서 3대 기적과 10재앙으로 애급을 침으로써 ‘출발을 위한 섭리’의 목적을 이루었던 입장에 다시 설 수 있게 되었던 것이다.

Якби ізраїльтяни служили трьом Божим милостям та дотримувалися десяти заповідей, вони повернулися б у положення, яке займали, коли залишили Єгипет завдяки могутності трьох знамень та десяти покарань. Відповідно до цього, на третьому шляху ізраїльтяни повинні були завершити сорокалітній період тангам, ідучи за Мойсеєм із вірою та слухняністю на всьому шляху через пустелю. Повернувшись у Кадеш-Барнеа, вони мали стати разом із Мойсеєм на основу для скинії і служити скрижалям, скинії та ковчегу. Якби вони виконали це, то зайняли б положення, у якому перебували після завершення промислу для початку другого шляху, коли Бог уразив єгиптян трьома знаменнями та десятьма покараннями.

그런데 석판은 법궤의 축소체요, 법궤는 성막의 축소체이므로 결국 석판은 성막의 축소체이기도 하다. 그러므로 법궤나 성막은 석판이나 그의 뿌리 되는 반석(磐石)으로써 표시할 수 있는 것이다. 따라서 제3차 민족적 가나안 복귀노정은, 반석을 중심한 ‘출발을 위한 섭리’에 의하여 가데스바네아를 출발하는 것으로써 시작되는 것이다. 그리하여 이스라엘이 믿음과 충성으로 성막을 받들고 모세를 따라 가나안으로 들어가면, 그때에 제3차 민족적 가나안 복귀노정에 있어서의 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’이 세워짐으로써 모세를 중심한 ‘실체기대(實體基臺)’가 이루어지게 되어 있었던 것이다.

Скрижалі були малим утіленням ковчега; ковчег був малим утіленням скинії; таким чином, скрижалі були малим утіленням скинії. Тому ковчег і скинія могли бути представлені скрижалями чи їхнім «коренем» — скелею. Отже, третій національний шлях відновлення Ханаану повинен був розпочатися в Кадеш-Барнеа на основі завершення промислу для початку шляху зі скелею в центрі. Якби ізраїльтяни надалі шанували скинію з вірою й відданістю та йшли за Мойсеєм у Ханаан, вони виконали б умову тангам для звільнення від гріховної природи, необхідну для субстанційної основи на третьому національному шляху.

그러면 하나님은 반석을 중심한 ‘출발을 위한 섭리’를 어떻게 이루려 하셨던가? 광야 40년 기간을 뜻 앞에 세우지 못하고 다시 불신으로 돌아가는 이스라엘 민족을(민 20 : 4∼5) 살리시기 위하여, 하나님은 모세로 하여금 이스라엘의 회중(會衆) 앞에서 지팡이로 반석을 쳐서 물을 내게 하여 가지고 그들에게 마시게 하셨다(민 20 : 8).

Яким чином Бог мав намір здійснити промисел для початку шляху зі скелею в основі? Упродовж сорока років поневірянь у пустелі ізраїльтяни знову почали скаржитися та втрачати віру. Щоб спасти їх, Бог навчив Мойсея вдарити палицею по скелі, щоб із неї пішла вода та напоїла людей (Чис. 20:4—5, 8).

만일 모세가 지팡이로 반석을 한 번 쳐서 샘물을 내어 먹임으로써 이스라엘 민족이 하나님의 권능을 새로이 깨달아 그를 중심하고 하나가 되었더라면, 그들은 모세와 함께 ‘성막을 위한 기대’ 위에 서서 반석을 중심한 ‘출발을 위한 섭리’를 이루었을 것이다. 그리하여 그때부터 모세를 믿고 순종하여 그를 따라 가나안으로 들어갔더라면, 그들은 ‘타락성을 벗기 위한 민족적인 탕감조건’을 세우게 됨으로써, 제3차 노정의 모세를 중심한 ‘실체기대’를 이루었을 것이었다.

Мойсей міг ударити по скелі лише один раз. Ізраїльтяни, охоплені благоговінням, повинні були об’єднатися з ним, таким чином ставши на основу для скинії. У такий спосіб вони здійснили б промисел для початку шляху зі скелею в основі. Якби після цього ізраїльтяни пішли за Мойсеєм з вірою та слухняністю, то, увійшовши в Ханаан, вони б створили національну умову тангам для звільнення від гріховної природи та заклали на чолі з Мойсеєм субстанційну основу для третього шляху.

그러나 모세는 물이 없다고 불평을 하고 원망을 하는 백성을 보자 격분하여 치밀어 오르는 혈기(血氣)를 누르지 못하고 지팡이로 반석을 두 번 쳤기 때문에, 하나님께서 너희가 나를 믿지 아니하고 이스라엘 자손의 목전에 나의 거룩함을 나타내지 아니한 고로 너희는 이 총회를 내가 그들에게 준 땅으로 인도하여 들이지 못하리라(민 20 : 12)고 말씀하셨던 것이다.

Однак, коли Мойсей почув, що народ ремствує на нього та скаржиться через відсутність води, він не зміг стримати гнів та вдарив по скелі двічі. Тоді Бог сказав йому: «За те, що ви не ввірували в Мене, щоб явилася святість Моя на очах Ізраїлевих синів, ви не введете цієї громади до Краю, що Я дав їм» (Чис. 20:12).

모세는 이와 같이 한 번 쳐야 할 반석(磐石)을 두 번 침으로써 반석을 중심한 ‘출발을 위한 섭리’도 이루지 못하게 되어, 드디어 약속받은 가나안 복지(福地)를 눈앞에 바라보면서 끝내 들어가지 못하고 말았다(민 20 : 24, 민 27 : 12∼14).

Ударивши по скелі двічі замість одного разу, Мойсей зруйнував промисел для початку шляху зі скелею в основі. Тому йому не було дозволено ввійти в обіцяну землю. Він міг тільки глянути на неї здалеку наприкінці свого життя (Чис. 27:12—14).

우리는 이제 반석을 한 번 쳐야 하는 이유와, 두 번 친 것이 어떻게 되어 죄가 되었는가 하는 것을 알아야겠다.

Розгляньмо, чому Мойсей повинен був ударити по скелі тільки один раз і чому двократний удар був злочином.

요한계시록 2장 17절에서는 예수님을 흰 돌로 상징하였고, 한편 또 고린도전서 10장 4절을 보면 반석은 곧 그리스도라고 하였다. 그런데 타락론(墮落論)에서 밝힌 바와 같이 그리스도는 생명나무로 오신 분이시므로(계 22 : 14), 반석은 곧 생명나무이기도 하다. 한편 창세기 2장 9절의 생명나무는 에덴동산에 있어서의 장래(將來)할 완성한 아담을 상징한 것으로서, 이 생명나무도 또한 반석이 아닐 수 없기 때문에 반석은 그 완성한 아담을 상징하기도 한다.

Скеля (камінь) символізувала Ісуса Христа (1 Кор. 10:4; Об’яв. 2:17). Оскільки Ісус прийшов як дерево життя (Об’яв. 22:14; Гріхопадіння), скеля також може вважатися деревом життя. Водночас дерево життя — це символ досконалого Адама в Едемському саду. Тому скеля також символізувала Адама, який досяг досконалості.

그런데 사탄은 에덴동산에서 장차 반석이 될 그 아담을 쳐서 타락시켰다. 따라서 아담은 생명나무가 되지 못하였기 때문에(창 3 : 24), 그는 또한 하나님으로부터의 생명수(生命水) 샘물을 영원히 그 자손들에게 나눠 줄 수 있는 반석도 되지 못하였다. 그러므로 모세가 지팡이로 치기 이전, 샘물을 내지 못하던 반석(磐石)은 바로 타락된 아담을 상징하는 것이었다. 사탄이 장차 생명수를 낼 수 있는 반석으로 성장하고 있던 아담을 한 번 쳐서 타락시킴으로써 그를 ‘샘물을 내지 못하는 반석’으로서의 아담이 되게 하였기 때문에, 하나님은 이 샘물을 내지 못하는 아담의 표시체인 반석을 한 번 쳐서 샘물을 내게 함으로써, ‘샘물을 낼 수 있는 반석’으로서의 아담을 탕감복귀할 수 있는 조건을 세우려 하셨던 것이다.

В Едемському саду Адаму потрібно було рости і стати скелею. Та коли сатана вразив його і змусив учинити гріхопадіння, Адам не зміг стати деревом життя (Бут. 3:24) чи скелею, здатною дати своїм нащадкам воду вічного життя. Таким чином, безводна скеля перед першим ударом Мойсея символізувала грішного Адама. Сатана вразив Адама й завадив йому стати скелею, що дає живу воду, тому Бог хотів один раз ударити по безводній скелі, яка символізувала грішного Адама, щоб із неї пішла вода. Таким чином Він розраховував виконати умову тангам для відновлення Адама як скелі, яка дає воду.

그러므로 모세가 한 번 쳐서 생명수 샘물을 내게 된 반석은 바로 생명나무로 오셔서 타락한 인간에게 생명수 샘물을 주실 예수님을 상징하는 것이었다. 그렇기 때문에 예수님은 내가 주는 물을 먹는 자는 영원히 목마르지 아니하리니 나의 주는 물은 그 속에서 영생하도록 솟아나는 샘물이 되리라(요 4 : 14)고 말씀하셨던 것이다.

Тому скеля після першого удару символізувала Ісуса, який повинен був прийти й дати грішному людству воду життя. У зв’язку з цим Ісус сказав: «А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне» (Іван. 4:14).

따라서 모세가 반석을 한 번 치는 것은 타락된 제1 아담을 완성한 제2 아담 예수님으로 탕감복귀(蕩減復歸)할 수 있는 조건으로서 허락된 것이었다. 그러나 모세가 하늘편에서 한 번 쳐서 샘물을 내게 된 반석을 또 한 번 친 행동은 장차 복귀한 반석으로 오셔서 만민에게 생명수 샘물을 먹여 주실 예수님을 칠 수 있다는 표시적인 행동이 되었던 것이다. 이와 같이 이스라엘의 불신과 그것을 목격한 모세가 혈기(血氣)로써 반석을 두 번 친 행동은, 장차 예수님이 오실 때에도 이스라엘이 불신으로 돌아가면 반석의 실체 되시는 예수님 앞에 사탄이 직접 나아갈 수 있다는 조건을 성립시킨 것이 되기 때문에 그것이 죄가 되었던 것이다.

Отже, Бог сподівався, що Мойсей ударить по скелі один раз і це стане умовою тангам для того, щоб відновити грішного Адама та перетворити його на другого, досконалого Адама — Ісуса. Однак, коли Мойсей ударив по скелі вдруге, після того як вона вже дала воду, це символізувало можливість того, що Ісусу може бути завдано удару. Іншими словами, коли Мойсей, розгніваний невірою ізраїльтян, ударив по скелі вдруге, він створив умову для того, щоб у разі невіри ізраїльського народу після приходу Ісуса — втілення скелі — сатана міг стати на його шляху. Тому вчинок Мойсея був гріховним.

모세가 석판(石板)을 한 번 깨뜨린 것은 복귀할 수 있었으나, 반석을 두 번 친 실수는 복귀할 수 없었으니 그 이유는 어디 있었던 것인가?

Коли Мойсей розбив кам’яні скрижалі, його вчинок міг бути відновлений, однак його помилка другого удару по скелі не могла бути відновлена. Чому?

복귀섭리(復歸攝理)로 보아 석판과 반석은 외적인 것과 내적인 것의 관계를 가지고 있다. 십계명(十誡命)이 기록된 석판은 모세의 율법(律法)의 중심이요, 따라서 구약성서(舊約聖書)의 중심이다. 구약시대의 이스라엘 민족은 이 석판이상(石板理想)을 믿음으로써 그 시대의 구원권 내(救援圈內)에 들어갈 수 있었다. 이러한 의미에서 석판은 장차 오실 예수님에 대한 외적인 표시체임을 알 수 있다.

У контексті провидіння відновлення кам’яні скрижалі та скеля були пов’язані як зовнішнє і внутрішнє. Кам’яні скрижалі з написаними на них десятьма заповідями були центром Мойсеєвого закону і, відповідно, Старого Заповіту. Ізраїльтяни могли отримати спасіння тією мірою, якою давала можливість епоха Старого Заповіту, дотримуючись ідеалів, відбитих на скрижалях. У цьому значенні кам’яні скрижалі були зовнішнім символом Ісуса, який мав прийти згодом.

그런데 고린도전서 10장 4절에 반석(磐石)은 곧 그리스도라고 하신 말씀대로 반석은 예수님을 상징하는 동시에 석판(石板)의 뿌리가 되기 때문에, 그것은 석판의 실체이신 예수님의 뿌리 곧 하나님도 상징하는 것이다. 그러므로 석판을 외적인 것이라고 한다면 반석은 내적인 것이다. 또 석판을 몸으로 비유한다면 반석은 마음에 해당하며, 석판을 성소(聖所)라고 한다면 반석은 지성소(至聖所)라 할 수 있다. 그리고 석판을 땅이라고 한다면 반석은 하늘에 해당하는 것이다. 그러므로 반석은 석판보다 더 큰 가치를 가지고 있는, 예수님에 대한 내적인 표시체인 것이다.

Скеля, з іншого боку, символізувала не тільки Христа (1 Кор. 10:4); як корінь кам’яних скрижалей, вона також представляла Бога, «корінь» Христа. Кам’яні скрижалі представляли зовнішній аспект, а скеля — внутрішній. Якщо скрижалі уподібнити до тіла, то скеля відповідатиме душі; якщо скрижалі уподібнити до святині, то скеля відповідатиме Святому Святих; якщо скрижалі уподібнити до землі, то скеля відповідатиме небесам. Іншими словами, як внутрішній символ Христа, скеля мала більшу цінність, ніж кам’яні скрижалі.

이와 같이 석판은 예수님에 대한 외적인 표시체였으므로, 그것은 또한 하나님을 상징하는 모세 앞에(출 4 : 16, 출 7 : 1) 예수님의 외적인 표시체로 세워졌던 아론을 상징했었다. 그런데 이스라엘 민족이 아론을 시켜 금송아지를 만들었기 때문에(출 32 : 4), 아론이 깨어짐에 따라 석판도 깨어지게 되었었다. 그러나 아론이 르비딤에서 반석 샘물을 마신 터전 위에서(출 17 : 6) 회개함으로써 소생(蘇生)할 수 있었기 때문에, 아론을 상징하는 석판도 반석 샘물의 내적인 터전 위에서 다시 탕감조건(蕩減條件)을 세움으로써 복귀할 수 있었던 것이다. 그러나 석판의 뿌리가 되는 반석은 그리스도와 그의 뿌리 되신 하나님을 상징하는 것이므로, 이것을 친 행동은 만회할 수 없었던 것이다.

Будучи зовнішнім символом Ісуса, кам’яні скрижалі символізували також Аарона, який був зовнішнім символом Христа відносно Мойсея, який представляв Бога (Вих. 4:16; 7:1). Коли ізраїльтяни змусили Аарона зробити золоте теля (Вих. 32:4), сам Аарон утратив віру, через що скрижалі були розбиті. Проте завдяки тому, що Аарон випив води зі скелі в Рефідімі (Вих. 17:6), він міг бути відроджений після того, як покаявся. Відповідно, кам’яні скрижалі, які символізували Аарона, могли також бути відновлені на основі внутрішньої основи води зі скелі. Та оскільки скеля — «корінь» кам’яних скрижалей — символізувала не лише Ісуса, а й Бога — «корінь» Христа, удар по скелі не міг бути виправлений.

그러면 모세의 반석 2타(磐石二打)는 어떠한 결과를 가져왔던가? 모세가 반석을 두 번 쳤던 것은 불신으로 돌아가는 이스라엘에 대한 혈기(血氣)를 참지 못한 결과였기 때문에(시 106 : 32∼33), 이 행동은 결국 사탄의 입장에서 행한 것이었다. 그러므로 반석으로 이루시려던 ‘출발을 위한 섭리’는 또다시 사탄의 침범을 당한 결과로 돌아가 버리고 말았다.

Якими були наслідки повторного удару по скелі? Мойсей ударив по скелі вдруге, не маючи сил стримати свій гнів на ізраїльтян, які зневірилися (Пс. 105:32—33). Він діяв із положення сатани. Унаслідок цього промисел для початку шляху, який Бог мав намір здійснити на основі скелі, був захоплений сатаною.

이렇듯 모세가 반석을 두 번 친 외적인 행동은 사탄의 행동으로 돌아갔으나, 내적인 실제에 있어서는 그 반석에서 샘물을 내어 이스라엘을 먹여 살렸던 것이다. 그렇기 때문에 애급(埃及)에서 나온 외적인 이스라엘 민족은 여호수아와 갈렙을 제외하고는 모두 하나님이 예정하신 가나안으로 복귀하지 못하고, 모세도 120세를 일기로 소망의 땅을 눈앞에 바라보면서 죽고 말았다(신 34 : 4∼5). 그러나 여호수아가 모세의 대신으로(민 27 : 18∼20) 반석 샘물을 마시고 성막을 받드는 광야노정 가운데서 출생한 내적인 이스라엘을 인도하여 가나안으로 들어간 것이었다(민 32 : 11∼12).

Із зовнішньої точки зору другий удар Мойсея по скелі був сатанинським учинком, тоді як внутрішня реальність полягала у тому, що він дав людям води зі скелі та врятував їхні життя. Тому «зовнішні» ізраїльтяни — доросле покоління тих, хто вийшов із Єгипту, — не змогли ввійти в Ханаан, як було обіцяно, за винятком Ісуса Навина й Калева. Мойсей також помер у віці ста двадцяти років, не втіливши своєї довгоочікуваної мрії — ступити на обіцяну землю (Втор. 34:4—5). З іншого боку, «внутрішні» ізраїльтяни — ті, що були дітьми під час виходу з Єгипту або народилися в пустелі, де було випито води зі скелі і вшановано скинію, — увійшли в Ханаан під проводом Ісуса Навина (Чис. 32:11—12), який зайняв місце Мойсея (Чис. 27:18—20).

모세가 반석을 두 번 친 행동이 사탄이 침범할 수 있는 결과를 가져왔다면, 그 반석에서는 샘물이 나올 수 없었을 것이었다. 그러면 어떻게 되어 거기에서 샘물이 나올 수 있었던가? 제2차 민족적 가나안 복귀노정에 있어서 모세는 일찍이 르비딤에서 하나님의 명령대로 순종하여 반석을 쳐서 샘물을 내 가지고 이스라엘 민족에게 마시게 함으로써 반석 샘물의 터전을 마련한 바 있었던 것이다(출 17 : 6). 그리고 이 터전 위에서 세워진 석판(石板)과 성막(聖幕)과 법궤(法櫃)는, 다른 모든 이스라엘인이 불신으로 돌아갔을 때에도, 40일 금식기도(禁食祈禱)로써 세운 성막을 위한 ‘믿음의 기대’ 위에서 그것을 굳게 지켜 온 모세 한 사람의 믿음에 의하여, 제3차 민족적 가나안 복귀노정(復歸路程)에까지 계승되어 왔었다. 그 후에 모세마저 불신의 입장으로 돌아갔지만 하늘을 대한 그의 심정은 불변이었고, 또 여호수아가 그의 정탐(偵探) 40일로써 세운 ‘성막을 위한 기대’ 위에서 불변의 신앙으로 석판과 성막과 법궤를 모시고 있었기 때문에, 르비딤에서 세웠던 반석(磐石) 샘물의 터전도 여호수아를 중심하고 그대로 남아졌었던 것이다.

Оскільки через дворазовий удар Мойсея по скелі в неї вторгся сатана, слід було очікувати, що зі скелі не проллється вода. Як тоді стало можливим те, що вода полилася зі скелі? На другому національному шляху відновлення Ханаану Мойсей уже добував воду зі скелі в Рефідімі (Вих. 17:6) і цим заклав основу для того, щоб і цього разу скеля дала воду. Тому, незважаючи на невіру людей, кам’яні скрижалі, скинія та ковчег заповіту, зведені на цій основі, були перенесені на третій національний шлях завдяки незламній відданості Мойсея. Він міцно утримував основу довіри для скинії, закладену під час сорокаденного посту. Хоча віра Мойсея й похитнулася під впливом гніву, його шімджон щодо Бога залишився незмінним. Крім того, Ісус Навин заклав основу для скинії завдяки абсолютній вірі, яку він зберігав упродовж сорока днів розвідки, і відтоді продовжував служити скрижалям, скинії та ковчегу. Таким чином, основа, яка була закладена в Рефідімі і дала змогу добути воду зі скелі, не була втрачена. Тепер у її центрі перебував Ісус Навин.

이와 같이 모세의 외적인 불신의 행동으로 말미암아 제2차 반석이 외적으로는 사탄의 침범을 당하게 되었으나, 그의 내적인 불변의 심정과 여호수아의 믿음과 충성으로 말미암아 그것이 내적으로는 샘물을 내어 마시게 할 수 있었던 것이다.

Загалом, хоча другий промисел з основою на скелі був зовнішньо захоплений сатаною через дію Мойсея, яка була зовнішнім проявом невіри, з середини він залишився неушкодженим. Скеля дала людям воду завдяки тому, що внутрішньо Мойсей зберіг незмінний шімджон, а Ісус Навин — віру та відданість.

모세가 반석을 두 번 친 것은 결과적으로 사탄의 입장에서 친 것이 되어 그 돌은 사탄이 소유하게 되었다. 따라서 그 돌의 실체로 오셨던 예수님은, 그의 세계적 가나안 복귀노정에서 유대인들이 불신으로 돌아가자, 일찍이 저들이 광야(曠野)에서 잃어버렸던 이 돌을 몸소 찾으시려고 광야로 가셨었기 때문에, 사탄으로부터 돌로 떡이 되게 하라는 시험을 제일 먼저 받으셨던 것이다.

Завдаючи другого удару по скелі, Мойсей діяв із положення сатани, тому сатана заволодів каменем. Це свідчить про те, що, якщо в часи світового відновлення Ханаану люди не повірять в Ісуса, втілення каменя, він змушений буде йти в пустелю та відновлювати камінь. У цьому полягала прихована причина першої спокуси Ісуса, коли сатана пропонував йому перетворити камінь у хліб.

모세가 이스라엘의 불신으로 말미암아 외적으로는 혈기(血氣)를 내어 반석을 두 번 쳤기 때문에 그의 육신은 사탄의 침범을 당하여 광야에서 죽었으나, 내적으로는 그의 불변의 심정으로 인하여 반석의 샘물을 내어 먹였기 때문에 영적으로 가나안에 들어가게 되었던 것이다. 이것은 장차 반석의 실체 되시는 예수님이 오실 때에도, 유대민족이 불신으로 돌아가게 되면 예수님도 그의 육신은 사탄의 침범을 받아 십자가에 달리시게 됨으로써 영육(靈肉) 아우른 세계적 가나안 복귀는 완수하지 못하시고, 부활(復活)하심으로써 영적으로만 그것을 완수하게 되시리라는 것을 보여 주신 것이었다.

Через невіру ізраїльтян Мойсей розгнівався і вдарив по скелі дворазово, що дало змогу сатані захопити його тіло та призвело до того, що він помер, не ступивши на обіцяну землю. Однак, добувши воду зі скелі завдяки своєму незмінному шімджон, він зміг увійти в Ханаан духовно. Це свідчило про події, які могли відбутися за часів приходу Ісуса як утілення скелі. Якщо єврейський народ не повірить йому, то його тіло також буде захоплене сатаною; тоді він, цілком імовірно, помре на хресті й не завершить відновлення Ханаану на світовому рівні духовно і фізично. Завдяки своєму воскресінню Ісус зможе виконати лише духовну частину відновлення.

모세가 반석(磐石)을 두 번 친 후, 하나님은 불신(不信)으로 돌아가는 이스라엘에게 불뱀을 보내어 그들을 물어 죽이게 하셨다(민 21 : 6). 그러나 이스라엘이 회개하게 되었을 때, 하나님은 모세로 하여금 구리뱀을 만들어 장대 위에 달게 하여, 그것을 쳐다보는 사람만은 구원을 받도록 하셨다(민 21 : 9). 이 불뱀은 해와를 타락시킨 옛 뱀 곧 사탄을 상징하였고(계 12 : 9), 장대 끝에 매단 구리뱀은 장차 하늘 뱀으로 오실 예수님을 상징했던 것이다(요 3 : 14).

Невдовзі після цього епізоду ізраїльтяни знову почали скаржитися в дорозі і Бог послав їм отруйних змій, які «…кусали народ. І померло багато народу…» (Чис. 21:6). Коли ж вони покаялися, Бог велів Мойсею зробити мідного змія й виставити його на жердині, щоб кожен, хто подивиться на нього, міг залишитися в живих (Чис. 21:8—9). Отруйні змії символізували сатану, «стародавнього змія», який спричинив гріхопадіння Єви (Об’яв. 12:9); мідний змій, піднятий на жердині, символізував Ісуса, який повинен був прийти як небесний змій (Іван. 3:14).

이것은 하나님께서 이스라엘이 불신으로 돌아갔을 때는 그들을 사탄 뱀에게 내주셨다가 그들이 회개하고 신앙을 돌이킬 때는 다시 구리뱀으로 살려 주셨던 것과 같이, 후일 예수님 때에 있어서도 유대 인들이 불신으로 돌아가면 하나님은 그들을 사탄에게 내주시지 않을 수 없게 되리라는 것과, 그때에 예수님은 인류를 살리시기 위하여 부득이 하늘 뱀으로서 십자가(十字架)에 달리시지 않을 수 없으리라는 것과, 또 불신을 회개하고 그의 십자가로 인한 구속(救贖)을 믿는 자들은 누구나 구원해 주시게 된다는 것을 보여 주신 것이었다. 그러므로 예수님은 모세가 광야에서 뱀을 든 것같이 인자도 들려야 하리니(요 3 : 14)라고 말씀하셨던 것이다. 이 사실은 실상 예수님을 중심한 제3차 세계적 가나안 복귀노정을 십자가로 인한 영적인 노정으로 출발하게 한 원인(遠因)이 되었던 것이다.

Ці події передбачили те, що може статися в часи Ісуса. Хоча Бог допустив, щоб ізраїльтяни, які впали в невіру, стали жертвами сатанинського змія, Він спас їхні життя, давши мідного змія, коли вони покаялися і знову відновили свою віру. Так само, якщо люди за часів Ісуса втратять віру, то Бог повинен буде зробити їх вразливими перед сатаною. Тоді заради спасіння людства Ісус буде змушений померти на хресті як небесний змій, і Бог спасе кожного, хто розкається у своїй невірі та повірить у звільнення від гріхів через хрест. Тому Ісус казав: «І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський» (Іван. 3:14). Фактично епізод з отруйними зміями став причиною того, що третій світовий шлях відновлення Ханаану з Ісусом на чолі розпочався як духовний шлях через розп’яття.

이스라엘의 불신으로 인하여 모세가 반석을 두 번 쳤을 때, 하나님은 모세가 가나안 땅에 들어가지 못할 것이라고 예언하셨다(민 20 : 12). 이에 모세는 하나님에게 가나안 땅에 들어가도록 하여 달라고 간곡한 애원(哀願)의 기도를 올렸으나(신 3 : 25), 그는 종내 가나안 땅을 눈앞에 바라보면서 죽고 말았다. 이렇게 되어 그가 죽은 뒤에 시체를 장사(葬事)하였으나 그가 묻힌 곳을 아는 사람은 한 사람도 없게 되었다(신 34 : 6). 이것은 장차 오실 예수님도 유대인들이 불신으로 돌아가면 그는 십자가에 달리시게 될 것이고, 또 할 수만 있으면 죽음의 잔을 면하고 세계 가나안 복귀를 이루게 하여 달라고 애원의 기도를 하실 것이지만 결국 그 뜻을 이루지 못하고 돌아가시게 될 것과, 한편 그의 시체도 장사한 후에 간 곳을 아는 사람이 없게 될 것 등을 예시(豫示) 하신 것이다.

Коли ізраїльтяни втратили віру й Мойсей ударив по скелі двічі, Бог оголосив, що не дозволить йому ввійти в Ханаанську землю (Чис. 20:12). Хоча Мойсей відчайдушно молився Богу і благав дозволити йому ввійти в Ханаан (Повт. 3:25), Бог відмовив йому в цьому, і той помер за межами обіцяної землі. Після смерті його тіло було поховане в долині в моавському краї, однак ніхто точно не знає, де розташована його могила (Повт. 34:6). Цей епізод також провістив події часів Ісуса: якщо люди не повірять у нього, він буде розп’ятий. Тоді, незважаючи на відчайдушні молитви Ісуса про те, щоб Бог дозволив йому уникнути цієї долі і здійснити світове відновлення Ханаану, — як і сталося насправді в Гетсиманському саду, коли він молився: «…Нехай обмине ця чаша Мене…» (Матв. 26:39), — він помре, не досягши своєї мети. Більше того, після смерті Ісуса ніхто не дізнається про місцезнаходження його тіла.

㉡ 여호수아를 중심한 실체기대

2.2.3.2.2. Субстанційна основа на чолі з Ісусом Навином

모세가 반석(磐石)을 두 번 침으로 말미암아, 이스라엘 민족이 반석을 중심한 ‘출발을 위한 섭리’로써 가나안으로 복귀하려던 뜻은 이루어지지 않았다. 그러나 모세가 반석을 두 번 침으로써(민 20 : 1∼13) 사탄이 외적으로는 침범했지만, 르비딤 반석 샘물의 터전으로 말미암아 내적으로는 그대로 샘물을 내어 이스라엘에게 먹일 수 있었다는 사실은, 위에서도 밝혀 온 바와 같이 다음과 같은 하나님의 섭리(攝理)에 대한 또 하나의 노정을 보여 주었다. 즉 이스라엘 민족 중 사탄세계인 애급(埃及)에서 출생하여 광야노정에서 불신으로 돌아갔던 외적인 이스라엘에 속하는 사람들은, 정탐(偵探) 40일을 믿음으로 세웠던 여호수아와 갈렙을 제외하고는 모두 광야에서 쓰러지고, 반석 샘물을 마시고 성막(聖幕)을 받드는 광야생활 가운데서 출생한 내적 이스라엘만이 모세 대신의 여호수아를 중심하고 가나안으로 들어갔다는 사실이다(민 32 : 11∼12).

Коли в Кадеш-Барнеа Мойсей двічі вдарив по скелі, промисел для початку шляху в Ханаан, який спирався на скелю, не справдився. Хоча сатана вторгся в цей промисел зовнішньо, основа, яку Мойсей заклав внутрішньо, добувши воду зі скелі в Рефідімі, залишилася неушкодженою. Завдяки цьому Мойсей зміг добути воду зі скелі в Кадеш-Барнеа та напоїти людей. Ці події стали зразком для майбутнього провидіння. Усі «зовнішні» ізраїльтяни, за винятком Ісуса Навина й Калева, які були народжені в Єгипті та втратили віру в пустелі, загинули. Ісус Навин та Калев, які проявили непохитну віру під час сорока днів розвідки, були врятовані (Чис. 32:11—12). «Внутрішні» ізраїльтяни, молодше покоління, яке народилося й виросло в пустелі, де люди випили води зі скелі та вшанували скинію, увійшли в Ханаан під проводом Ісуса Навина.

그리하여 하나님은 모세에게 그가 가나안 땅에 들어갈 수 없다는 것을 알려 주시면서, 눈의 아들 여호수아는 신에 감동된 자니 너는 데려다가 그에게 안수하고 그를 제사장 엘르아살과 온 회중 앞에 세우고 그들의 목전에서 그에게 위탁하여 네 존귀를 그에게 돌려 이스라엘 자손의 온 회중으로 그에게 복종하게 하라(민 27 : 18∼20)고 하셨다.

Бог сказав Мойсею, що він не ввійде в Ханаан, і дав йому вказівку: «Візьми собі Ісуса, Навинового сина, мужа, що в ньому Дух, і покладеш свою руку на нього. І поставиш його перед священиком Елеазаром та перед усією громадою, і накажеш йому на їхніх очах. І даси на нього з влади своєї, щоб чула вся громада Ізраїлевих синів» (Чис. 27:18—20).

여호수아는 정탐(偵探) 40일 기간에 불신으로 돌아갔던 온 이스라엘 민족 중에서 모세가 세운 성막을 위한 ‘믿음의 기대’ 위에 굳게 서서 변함없는 믿음과 충절(忠節)로써 ‘성막을 위한 기대’를 조성하고 끝까지 그것을 받들었던 오직 두 사람 중의 하나였다. 이와 같이 비록 모세는 불신으로 돌아갔으나, 석판(石板)과 성막(聖幕)과 법궤(法櫃)는 여전히 여호수아가 세운 ‘성막을 위한 기대’ 위에 서 있었던 것이다. 그러므로 하나님은 여호수아를 모세의 대신으로 세우시고, 그 내적 이스라엘로 하여금 그에게 복종하여 그와 함께 ‘성막을 위한 기대’ 위에 서게 하심으로써 반석 샘물을 중심한 ‘출발을 위한 섭리’를 이루시고, 이 섭리에 의하여 그들이 가나안 땅에 들어감으로써 거기에서 ‘타락성을 벗기 위한 민족적인 탕감조건’을 세워 가지고, 제3차 노정의 여호수아를 중심한 ‘실체기대(實體基臺)’를 이루게 하시려는 것이었다.

З усього ізраїльського народу, який упав у невіру після сорокаденної розвідки, Ісус Навин був одним із двох людей, які міцно стояли на основі довіри для скинії, закладеній Мойсеєм, і змогли з незмінної вірою та відданістю встановити основу для скинії й шанувати її до кінця. Хоча пізніше Мойсей і втратив віру, кам’яні скрижалі, ковчег і скинія не були втрачені, спираючись на основу для скинії, яку заклав Ісус Навин.Отже, Бог розробив ще один промисел для початку шляху, цього разу на основі води зі скелі. Щоб утілити його, Він поставив Ісуса Навина на місце Мойсея і потурбувався про те, щоб «внутрішні» ізраїльтяни слухалися його та стали разом із ним на основу для скинії. Завдяки цьому промислу вони змогли ввійти в Ханаанську землю, де їм призначалося виконати національну умову тангам для звільнення від гріховної природи. Таким чином Бог мав намір створити субстанційну основу на третьому національному шляху, у центрі якого стояв Ісус Навин.

그리하여 하나님은 그(여호수아)는 이 백성을 거느리고 (가나안으로) 건너가서 네(모세)가 볼 땅을 그들로 기업으로 얻게 하리라(신 3 : 28)고 말씀하셨던 것이다. 그리고 하나님은 여호수아에게도 모세와 함께 있던 것같이 너와 함께 있을 것임이라 내가 너를 떠나지 아니하며 버리지 아니하리니 마음을 강하게 하라 담대히 하라 너는 이 백성으로 내가 그 조상에게 맹세하여 주리라 한 땅을 얻게 하리라(수 1 : 5∼6)고 말씀하셨다.

Тому Він сказав: «…бо він [Ісус Навин] перейде перед цим народом, і він зробить, що вони посядуть той Край, який ти [Мойсей] побачиш» (Повт. 3:28). Ісусу Навину Бог також сказав: «Як був Я з Мойсеєм, так буду з тобою, не залишу тебе й не покину тебе. Будь сильний та відважний, бо ти зробиш, що народ цей посяде той Край, що Я присягнув був їхнім батькам дати їм» (Нав. 1:5—6).

모세가 미디안 광야생활 40년을 하나님의 뜻 가운데 찾아 세웠을 때 하나님이 그에게 나타나시어 이스라엘 민족을 젖과 꿀이 흐르는 가나안 땅으로 인도하라고 명령하셨던 것과 같이(출 3 : 8∼10), 하나님은 광야에서 표류(漂流)하는 40년을 오직 믿음과 충성으로 찾아 세운 여호수아를 모세 대신으로 부르시어 내 종 모세가 죽었으니 이제 너는 이 모든 백성으로 더불어 일어나 이 요단을 건너 내가 그들 곧 이스라엘 자손에게 주는 땅으로 가라(수 1 : 2)고 명령하셨던 것이다.

Коли Мойсей успішно завершив сорокалітній період у Мадіянській пустелі, Бог з’явився перед ним і наказав вести ізраїльтян у Ханаан — землю, «що тече молоком та медом» (Вих. 3:8—10). Аналогічно, коли Ісус Навин із вірою та відданістю завершив сорокалітній період поневірянь у пустелі, Бог, закликаючи його зайняти положення Мойсея, наказував: «Мойсей, раб Мій, помер. І тепер уставай, перейди цей Йордан ти та ввесь народ цей до того Краю, що Я даю їм, Ізраїлевим синам» (Нав. 1:2).

하나님으로부터 이 명령을 받은 여호수아가 백성의 유사(有司)들을 불러 하나님으로부터 받은 이러한 뜻을 전하였을 때(수 1 : 10), 그들은 여호수아에게 당신이 우리에게 명하신 것은 우리가 다 행할 것이요 당신이 우리를 보내시는 곳에는 우리가 가리이다……누구든지 당신의 명령을 거역하며 무릇 당신의 시키시는 말씀을 청종치 아니하는 자 그는 죽임을 당하리니 오직 당신은 마음을 강하게 하시며 담대히 하소서(수 1 : 16∼18)라고 대답하면서, 그들은 죽기를 맹세하고 여호수아를 따라갈 것을 결의하였었다. 이와 같이 모세의 사명을 대신하고 나선 여호수아는 초림(初臨) 때의 사명을 계승 완성하러 재림(再臨)하실 예수님을 상징하였다. 따라서 모세노정을 탕감복귀(蕩減復歸)하는 여호수아의 노정은, 예수님의 영적 복귀의 노정을 영육(靈肉) 아울러 탕감복귀해야 할 그의 재림노정(再臨路程)에 대한 표시적인 노정이 되는 것이다.

Отримавши вказівку від Бога, Ісус скликав «урядників народу» і передав їм Божу волю (Нав. 1:10). Вони відповіли: «Усе, що накажеш нам, ми зробимо, і до всього, куди пошлеш нас, підемо… Кожен, хто буде неслухняний наказам твоїм, і не буде слухатися слів твоїх щодо всього, що накажеш йому, нехай буде вбитий. Тільки будь сильний та відважний!» (Нав. 1:16—18). Вони поклялися своїми життями, що йтимуть за Ісусом. Посівши місце Мойсея та успадкувавши його місію відновлення Ханаану, Ісус Навин став прообразом Христа Другого пришестя, який повинен був прийти, щоб завершити незакінчену місію Ісуса. Так само як Ісус Навин відновлював за допомогою тангам шлях Мойсея, шлях Христа Другого пришестя призначений для відновлення за допомогою тангам — і духовно, і фізично — шляху духовного відновлення, яким ішов Ісус.

모세가 제2차 노정에서 가나안 땅에 정탐(偵探)으로 보냈던 열두 사람이 있었다(민 13 : 1∼2). 그들 중 오직 충성으로 그 사명을 완수한 두 사람의 심정의 터전 위에서, 여호수아는 다시 두 사람의 정탐을 여리고성으로 보냈다(수 2 : 1). 그리하여 여리고성의 정탐을 마치고 돌아온 두 정탐인은 진실로 여호와께서 그 온 땅을 우리 손에 붙이셨으므로 그 땅의 모든 거민이 우리 앞에서 간담이 녹더이다(수 2 : 24)라고 믿음으로 보고하였던 것이다. 이때에 광야에서 출생한 이스라엘의 후손들은 모두 그 정탐인(偵探人)의 말을 믿었으므로, 이것으로써 과거에 40일 정탐을 뜻맞게 세우지 못한 선조들의 죄를 탕감할 수 있었던 것이다.

На другому національному шляху Мойсей послав дванадцять розвідників у Ханаан (Чис. 13:1—2). З-поміж них лише двоє завершили свою місію з винятковою відданістю і створили основу шімджон, яка дала змогу Ісусу Навину відправити двох людей на розвідку в укріплене місто Єрихон (Нав. 2:1). Повернувшись із Єрихону, вони дали повний віри звіт: «Справді Господь дав у нашу руку всю цю землю, а всі мешканці цього Краю омліли зо страху перед нами» (Нав. 2:24). Молодше покоління ізраїльтян, яке виросло в пустелі, повірило словам розвідників. Цією вірою вони сплатили тангам за гріх своїх батьків, які не змогли успішно завершити сорокаденну розвідувальну місію.

이와 같이 내적 이스라엘이 ‘성막을 위한 기대’ 위에 선 여호수아에게 순종할 것을 죽음으로써 맹세하였기 때문에, 그들은 여호수아와 함께 그 기대(基臺) 위에 서게 되었던 것이다. 이와 같이 그들은 반석 샘물을 중심한 ‘출발을 위한 섭리’로써, 제2차 노정에서 3대 기적(三大奇蹟)과 10재앙(十災殃)으로 ‘출발을 위한 섭리’를 이루었던 모세를 중심한 그들의 선조들과 같은 입장을 복귀하였던 것이다. 따라서 모세를 중심한 이스라엘이 홍해(紅海)를 건너기 전에 3일노정을 찾아 세웠던 것과 같이, 여호수아를 중심한 이스라엘도 요단강을 건너기 전에 3일노정을 찾아 세웠던 것이다(수 3 : 2).

Присягнувши власним життям іти за Ісусом Навином, який стояв на основі для скинії, «внутрішні» ізраїльтяни також змогли стати на цю основу. Відновивши промисел для початку шляху з основою на воді зі скелі, вони зайняли таке ж положення, як і їхні батьки, які брали участь у промислі для початку шляху на чолі з Мойсеєм під час виходу з Єгипту, коли Бог явив три знамення й десять покарань. Так само як ізраїльтяни на чолі з Мойсеєм пройшли триденний шлях перед тим, як перетнули Червоне море, ізраїльтяни на чолі з Ісусом Навином також пройшли триденний шлях перед тим, як перетнули ріку Йордан (Нав. 3:2).

한편 제2차 노정에 있어서 3일노정을 지난 이스라엘을 구름기둥과 불기둥이 홍해까지 인도하였던 것과 같이, 여호수아를 중심한 이스라엘에 있어서도 그들이 3일노정을 마친 후에, 구름기둥과 불기둥으로 표상된 예수님과 성신(聖神)의 상징적 실체인 법궤가 그들을 요단강까지 인도하였던 것이다(수 3 : 3, 수 3 : 8).

На другому національному шляху, після того як завершився триденний шлях, стовп хмар та стовп вогню направляли ізраїльтян до Червоного моря. Так само після закінчення ізраїльтянами триденного шляху на чолі з Ісусом Навином ковчег заповіту «направляв» їх до ріки Йордан (Нав. 3:3, 3:8). Ковчег символізував Ісуса і Святий Дух, які були втіленнями стовпів хмар та вогню.

그리고 모세를 인도하던 지팡이에 의해서 홍해가 갈라졌듯이, 여호수아를 인도하던 법궤가 요단강의 물 위에 서자 언덕에 넘치던 요단강의 흐름이 갈라져서(수 3 : 16), 따라온 이스라엘은 육지와 같이 강을 건너게 되었다(수 3 : 17). 지팡이는 장차 오실 예수님에 대한 하나의 표시체였고, 두 석판과 만나와 아론의 싹난 지팡이가 들어 있는 법궤는 예수님과 성신의 상징적인 실체였었다. 그러므로 법궤 앞에서 요단강의 물이 갈라지고 이스라엘 민족이 평탄하게 가나안 땅으로 복귀하 였다는 것은, 장차 오실 예수님과 성신 앞에 물로 표시된 이 죄악세상(계 17 : 15)이 선악으로 분립되어 심판을 받은 후, 모든 성도들이 세계적 가나안 복귀를 완성하게 될 것을 보여 준 것이다.

Щоб указати шлях ізраїльтянам і розділити Червоне море, Мойсей використовував палицю. Так само, щоб указати шлях війську, Ісус Навин помістив ковчег заповіту поперед загону. Коли священики, які несли його, увійшли в ріку Йордан, води розійшлися, відкриваючи шлях людям, які йшли за ковчегом, щоб вони перейшли ріку сушею (Нав. 3:16—17). Палиця Мойсея символізувала Ісуса; так само ковчег, який містив кам’яні скрижалі, манну й палицю Аарона, символізував Ісуса і Святий Дух. Тому те, що води ріки Йордан розійшлися перед ковчегом, даючи ізраїльтянам змогу спокійно пройти в Ханаанську землю, віщувало, що з приходом Ісуса і Святого Духа грішний світ, символом якого є вода (Об’яв. 17:15), буде розділений на праведний та неправедний, поставши перед судом. Тоді всі глибоко віруючі люди завершать відновлення Ханаану на світовому рівні.

이때에 하나님은 여호수아에게 명하여 백성의 매 지파에 한 사람씩 열두 사람을 택하고 그들에게 명하여 이르기를 요단 가운데 제사장들의 발이 굳게 선 그 곳에서 돌 열둘을 취하고 그것을 가져다가 오늘밤 너희의 유숙할 그 곳에 두라(수 4 : 2∼3)고 하셨다. 그리하여 이스라엘은 정월(正月) 10일에 요단강에서 올라와서, 여리고의 동편 지경(地境)인 길갈에 진을 치고 요단강에서 가져온 열두 돌을 거기에 세웠었다(수 4 : 20).

Коли весь народ перейшов через Йордан, Бог наказав Ісусу Навину: «Візьміть собі з народу дванадцять мужів, по одному мужеві з племені. І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із середини Йордану, із місця, де міцно стояли ноги священиків, дванадцять каменів, і перенесете їх із собою, і покладете їх на нічлігу, що в ньому будете ночувати цієї ночі» (Нав. 4:2—3). Так вони і зробили: «А народ вийшов із Йордану десятого дня першого місяця, та й таборував у Ґілґалі, на східному боці Єрихону. А дванадцять тих каменів, що взяли з Йордану, Ісус поставив у Ґілґалі» (Нав. 4:19—20).

그러면 이것은 무엇을 예시(豫示)한 것인가? 이미 위에서 논한 바와 같이 돌은 장차 오실 예수님을 상징한다. 따라서 12지파를 대표한 열두 사람이 법궤로 인하여 물이 갈라진 요단강 가운데서 열두 돌을 받들었다고 하는 것은, 장차 12지파의 대표형으로 부름을 받을 예수님의 열두 제자가 예수님의 말씀으로 인하여 이 죄악세상이 선악(善惡)으로 갈라질 때, 그곳에서 예수님을 받들어야 한다는 것을 보여 준 것이었다.

Що це віщувало? Як пояснювалося раніше, камінь символізував Ісуса. Відповідно, те, що дванадцять мужів, які представляли дванадцять колін, винесли кожен по каменю з середини ріки Йордан, після того як її води розійшлися перед ковчегом, віщувало, що дванадцять учнів Ісуса, представляючи дванадцять колін, матимуть підтримувати його скрізь, де його Слово буде судити цей грішний світ і розділяти його на добро та зло.

그들이 열두 돌을 받들어다가 가나안 땅의 안정된 진(陣)에 한데 모아 놓았을 때, 여호수아는 이는 땅의 모든 백성으로 여호와의 손이 능하심을 알게 하며 너희로 너희 하나님 여호와를 영원토록 경외하게 하려 하심이라(수 4 : 24)고 말하였다. 이것은 장차 돌로서 오시는 예수님을 모시는 열두 제자가 한마음 한뜻으로 한 곳에서 하나로 뭉쳐야만, 세계적인 가나안 복귀를 완성하여 하나님의 전능(全能)하심을 영원히 찬양할 수 있게 되리라는 것을 예시한 것이었다.

Після того як дванадцять каменів були покладені докупи в стані Ґілґал на землі Ханаану, Ісус Навин сказав: «Щоб усі народи землі пізнали руку Господню, що сильна вона, щоб боялися ви Господа, Бога вашого, по всі дні» (Нав. 4:24). Це свідчило про те, що дванадцять учнів Ісуса повинні будуть згуртуватися в одному місці, єдині душею та прагненнями; тільки тоді вони зможуть завершити світове відновлення Ханаану, і всі люди світу зможуть вічно прославляти могутність Бога.

야곱이 가는 곳마다 돌단을 쌓았던 것과 같이, 야곱의 열두 아들의 후손인 열두 지파(支派)의 대표들도 열두 돌을 합하여 하나님을 찬양하는 기도(祈禱)의 제단을 쌓아 앞으로 성전(聖殿)을 건축할 것을 보여 주었던 것이니, 이것은 바로 예수님의 열두 제자(弟子)가 힘을 합하여 예수님을 성전으로 받들어 모셔야 한다는 것을 보여 준 것이다. 후일 예수님의 제자들이 하나되지 못하였을 때에, 예수님은 너희가 이 성전을 헐라 내가 사흘 동안에 일으키리라(요 2 : 19)고 말씀하셨던 것이다. 과연 12제자는 하나되지 못하였고 가룟 유다가 예수님을 팔았으므로, 성전 된 예수님이 십자가(十字架)로써 헐렸다가 3일 만에 부활(復活)하시어 흩어진 제자들을 다시 모은 후에야 그 제자들은 부활하신 예수님을 받들어 영적인 성전으로 모시게 되었고, 또 재림(再臨)하신 후에야 실체성전(實體聖殿)으로 모실 수 있게 되어 있는 것이다.

Так само як Яків установлював кам’яний вівтар скрізь, куди б не пішов, представники дванадцяти колін, нащадки дванадцяти синів Якова, зібрали дванадцять каменів та побудували вівтар на славу Бога. Зрештою вони повинні були спорудити храм. Цим було передбачено, що дванадцять учнів Ісуса згуртуються та прославлять Ісуса як храм. Коли ж вони не змогли об’єднатися, Ісус сказав: «Зруйнуйте цей храм, і за три дні Я поставлю його» (Іван. 2:19). Насправді, дванадцять учнів не об’єдналися, і один із них, Іуда Іскаріот, навіть продав Ісуса його ворогам. Тільки після розп’яття й воскресіння через три дні Ісус зміг об’єднати своїх учнів, які розбіглися. Тоді вони почали шанувати воскреслого Ісуса як духовний храм. Лише за Другого пришестя послідовники Христа зможуть служити йому як живому втіленню храму.

이스라엘 민족이 애급(埃及)을 떠나 가나안 땅을 향하여 제2차 노정을 출발할 때 그 해 정월(正月) 14일의 유월절(逾越節)을 지나고 진군하였던 것과 같이(출 12 : 17∼18), 길갈에 진을 쳤던 여호수아를 중심한 이스라엘도 그 해 정월 14일에 유월절을 지키고 굳게 닫힌 여리고의 성벽을 향해 진군을 하였다. 땅의 소산(所産)을 먹기 시작하자 40년 간이나 내려 주시던 만나도 그쳤으므로 그때부터는 인간의 땀으로 된 곡식으로 생활해야만 되었으며, 사탄 도성의 최후의 관문을 뚫는 데 있어서도 인간으로서 할 책임을 다해야만 되었던 것이다. 이스라엘은 하나님의 명령에 의하여 4만의 병사가 선두에 서고, 그 뒤를 따라 일곱 제사장(祭司長)이 일곱 나팔을 불면서 행진하고, 또 그 뒤에는 레위지파의 제사장들이 멘 법궤(수 3 : 3)가 따랐으며, 최후선에는 이스라엘 전군(全軍)이 연달아 진군하였던 것이다(수 6 : 8∼9).

Залишивши Єгипет та розпочавши шлях у Ханаанську землю, ізраїльтяни святкували Пасху Господню з чотирнадцятого дня першого місяця (Вих. 12:17—18). Схожим чином ізраїльтяни на чолі з Ісусом Навином отаборилися в Ґілґалі і відсвяткували Пасху чотирнадцятого дня першого місяця того року (Нав. 5:10). Після цього вони виступили в похід на Єрихон. Відтоді як вони почали обробляти землю та жити її плодами, Бог припинив годувати їх манною, яка падала з неба впродовж сорока років Його невпинної турботи, і вони змушені були своїм потом вирощувати хліб на прожиття. Так, доки вони не отримали остаточної перемоги над сатанинським містом, вони самі були змушені докладати максимальних зусиль для того, щоб упоратися зі своєю відповідальністю.

하나님이 명하신 대로 이스라엘은 이러한 행군으로 하루에 한 번씩 6일이나 성(城)을 돌았어도 그 성엔 아무런 변동도 없었다. 그들은 인내(忍耐)와 복종(服從)으로 사탄의 침범을 당한 6일의 창조기간(創造期間)을 탕감복귀해야 되었던 것이다. 그들이 이렇게 순종으로 6일을 찾아 세운 후, 제7일에 일곱 나팔을 부는 7인의 제사장(祭司長 )이 성벽을 일곱 번 돌면서 7회의 나팔소리를 끝내고, 여호수아가 백성을 향하여 외치라 여호와께서 너희에게 이 성을 주셨느니라고 호령하자 백성들이 이에 응하여 일제히 큰소리로 외치니 그 성이 곧 붕괴되었다(수 6장).

Наблизившись до Єрихону, ізраїльтяни за волею Бога виставили вперед сорок тисяч солдат, і сім священиків заграли на семи сурмах, ідучи за військом. Слідом за ними рухався ковчег заповіту, який несли священики-левіти (Нав. 3:3). Решта ізраїльтян замикали стрій (Нав. 6:8—9). Таким чином вони обходили навколо укріпленого міста один раз у день упродовж шести днів, що ніяк не позначилося на укріпленнях. Проявляючи абсолютне терпіння та слухняність, ізраїльтяни відновлювали шляхом тангам шестиденний період створення, захоплений сатаною. Після того як вони, зберігаючи віру, пройшли шестиденний період, на сьомий день сім священиків, сурмлячи в сім сурм, обійшли сім разів навколо стін міста, і тоді Ісус Навин сказав народу: «Закричіть, бо Господь віддав вам це місто!» (Нав. 6:16). За його командою люди закричали з усієї сили, і стіни міста впали.

이러한 노정은 장차 예수님의 권능(權能)과 그의 성도(聖徒)들에 의하여 하늘과 땅 사이에 가로막혀 있는 사탄의 장벽이 무너질 것을 보여 준 것이었다. 그러므로 이 성벽은 다시 쌓아서는 아니 될 것이었으므로, 여호수아는 이 여리고성을 누구든지 일어나서 건축하는 자는 여호와 앞에서 저주를 받을 것이라 그 기초를 쌓을 때에 장자를 잃을 것이요 문을 세울 때에 계자를 잃으리라(수 6 : 26)고 말하였던 것이다.

Завоювання Єрихону (Нав. 6) віщувало, що могутністю Христа й силами його послідовників сатанинська перепона між небом і землею буде зруйнована. Одного разу зруйнована, ця стіна вже ніколи не буде зведена знову. Тому Ісус Навин проголосив: «Проклятий перед Господнім лицем кожен, хто встане й відбудує це місто Єрихон, на перворіднім своїм він заложить його, і на наймолодшім своїм поставить брами його» (Нав. 6:26).

이리하여 파죽지세(破竹之勢)로 적을 공격하게 된 여호수아는 벧호론 싸움에서의 19왕과 메롬 격전에서의 12왕을 합하여 모두 31왕을 멸하였으니(수 12 : 9∼24), 이것도 예수님께서 만왕의 왕으로 오셔서 이방(異邦)의 왕들을 전부 굴복시키시고 그 백성들을 포섭하여 통일된 지상천국을 건설하실 것을 미리 보여 준 것이었다.

Потім Ісус Навин почав атакувати ворога з непереборною силою. Усього він завдав поразки тридцяти одному царю (Нав. 12:9—24). Бог провіщав таким чином, що Христос прийде як Цар Царів, підкорить усіх невірних царів і, завоювавши серця людей, побудує об’єднане Царство Небес на землі.

(3) 메시아를 위한 기대

2.2.3.3. Основа для Месії

이스라엘 민족은 정탐(偵探) 40일의 사탄 분립기간을 세우지 못 하여 제2차 민족적 가나안 복귀노정(復歸路程)에 실패하고, 이 기간을 재탕감(再蕩減)하기 위하여 제3차 민족적 가나안 복귀노정을 출발하여 광야에서 40년을 유리(流離)하고 다시 가데스바네아로 돌아왔다.

Ми знаємо, що ізраїльтяни зазнали невдачі на другому національному шляху відновлення Ханаану, тому що не змогли успішно завершити період відокремлення від сатани протягом сорокаденної розвідки. Щоб знов сплатити тангам за цей період, на третьому національному шляху вони мали поневірятися в пустелі сорок років, після чого змогли повернутися в Кадеш-Барнеа.

이때의 모세는 제3차 노정을 위한 ‘믿음의 기대’를 조성하였고, 이스라엘 민족은 ‘성막을 위한 기대’ 위에 설 수 있었던 것이다. 그러나 이스라엘의 불신과 그에 따르는 모세의 반석 2타(磐石二打)로 말미암아 이 두 기대는 모두 사탄의 침범을 당하게 되었던 것이다. 그리하여 모세를 중심하고 애급(埃及)에서 떠난 외적 이스라엘은 모두 광야에서 섬멸(殲滅)되었으나, 오직 여호수아와 갈렙은 모세가 세웠던 제2차 노정의 ‘믿음의 기대’와 성막을 위한 ‘믿음의 기대’ 위에서, 정탐 40일의 사탄 분립기간을 믿음과 충성으로 찾아 세웠기 때문에 ‘성막을 위한 기대’를 조성하였던 것이다. 그리하여 모세를 중심한 외적 이스라엘은 모두 광야에서 쓰러지고 말았으나, 성막을 받드는 광야생활 가운데서 출생한 내적 이스라엘은 모세를 대신한 여호수아를 중심하고 충성을 다하여 법궤를 모시고 요단강을 건너 여리고성을 무찌르고 소망의 땅 가나안으로 들어갔다.

Протягом цього часу Мойсей заклав основу довіри для третього шляху, а ізраїльтяни стали на основу для скинії. Однак сатана вторгся в ці дві основи через невіру людей і помилку двократного удару Мойсея по скелі. Унаслідок цього всі представники старшого покоління ізраїльтян, за винятком Ісуса Навина та Калева, померли в пустелі. Ісус Навин і Калев, завдяки вірі й відданості, успішно впоралися з місією сорокаденної розвідки, спираючись на основу довіри для другого шляху та основу довіри для скинії, закладену Мойсеєм. Так вони створили основу для скинії. Молодше покоління ізраїльтян, ідучи за Ісусом Навином, який зайняв місце Мойсея, переправилося через ріку Йордан, віддано служачи ковчегові заповіту. Потім, зруйнувавши укріплене місто Єрихон, вони ввійшли в Ханаан, обіцяну землю.

이렇게 되어 제3차 민족적 가나안 복귀노정의 ‘실체기대(實體基臺)’가 이루어지고, 그에 따라서 이 노정의 ‘메시아를 위한 기대’가 조성됨으로써 아브라함 때에 이루어졌던 ‘메시아를 위한 가정적인 기대’는 그의 제물 실수로 인하여 400년 애급고역(埃及苦役)의 탕감노정(蕩減路程)을 지나서야 ‘메시아를 위한 민족적인 기대’를 조성하기에 이르른 것이다.

Таким чином вони заклали субстанційну основу та основу для Месії на третьому національному шляху. Сімейна основа для Месії була закладена за часів Авраама. Через невдачу Авраама в символічному приношенні його нащадки мали пройти чотирьохсотлітній шлях тангам, страждаючи в єгипетському рабстві, перед тим як змогли ввійти в Ханаан і завершити там створення національної основи для Месії.

그러나 이미 후편 제1장 제3절 Ⅲ에서 상론(詳論)한 바와 같이, 그때는 이미 타락인간들이 사탄을 중심하고 애급왕국(埃及王國) 등의 굳건한 왕국을 건설하여 하늘편의 복귀섭리(復歸攝理)에 대결하고 있었기 때문에, 여호수아를 중심하고 ‘메시아를 위한 민족적인 기대’는 세워졌을지라도 그 터전 위에 사탄에 대결할 수 있는 하늘편의 왕국이 건설되기까지는 메시아가 강림(降臨)하실 수 없었던 것이다. 그러나 가나안으로 들어간 내적 이스라엘도 또다시 불신으로 흘러 이 섭리는 다시 연장을 거듭하여 예수님 때까지 밀려 나왔던 것이다.

Однак, як докладно пояснювалося раніше (Основа 3.3), грішні люди вже утворили могутні царства, як-от Єгипет, влада в яких належала сатані, і перешкоджали Божому провидінню відновлення. Тому, навіть незважаючи на те, що національна основа для Месії була встановлена під керівництвом Ісуса Навина, необхідно було ще побудувати царство на Божій стороні, завдяки якому Месія отримав би підґрунтя для протистояння сатанинським націям світу. Але молоде покоління ізраїльтян, увійшовши в Ханаан, також утратило віру. Таким чином, Боже провидіння знову було продовжене до часів Ісуса.

---