Розділ 3. Грішна людина та Ісус

Мова


Місця



제3절 타락인간예수

타락인간창조목적(創造目的)을 완성한 인간으로서의 가치를 갖추지 못하였으므로, 자기보다 저급하게 창조천사(天使)를 우러러볼 정도로 천한 자리에 떨어져 버렸다. 그러나 예수님은 창조목적완성한 인간으로서의 가치를 모두 갖추고 계셨기 때문에 천사를 비롯한 모든 피조세계(被造世界)를 주관할 수 있는 자격을 가지고 계셨던 것이다(고전 15 : 27). 한편 타락인간에게는 원죄가 있으므로 사탄이 침범할 수 있는 조건이 그대로 남아 있다. 그러나 예수님에게는 원죄가 없기 때문에 사탄이 침범할 수 있는 아무런 조건도 없는 것이다. 그리고 타락인간하나님의 뜻과 그의 심정(心情)을 알 수 없다. 혹시 그것을 안다 하더라도 그것은 극히 부분적인 것에 지나지 않는다. 그러나 예수님은 이것을 완전히 아시고 또 그 심정체휼하는 입장에서 생활하고 계시는 것이다.

Людина так ніколи і не набула тієї істинної цінності, якою вона могла б володіти, якби втілила мету творення. Навпаки, вчинивши гріхопадіння, вона опустилася так низько, що стала поклонятися навіть ангелам, яким первісно відводилося положення сходинкою нижче, ніж людині. З іншого боку, цінність Ісуса — це цінність людини, яка втілила мету творення, що дає йому право володарювати над усім світом творіння, зокрема над ангелами (1 Кор. 15:27). Наявність у грішної людини первородного гріха створює умову, через яку сатана може нападати на неї. З іншого боку, Ісус, не маючи первородного гріха, не має умови для вторгнення сатани. Грішна людина не здатна осягнути волю та Шімджон Бога. Вона може торкнутися їх лише на мить. На противагу цьому, Ісус не лише повністю розумів волю та Шімджон Бога, він також вів повсякденне життя, відчуваючи Божий Шімджон як свій власний.

Ісус

따라서 인간타락된 상태에 머물러 있는 한 아무 가치도 없는 존재이지만, 참부모 되시는 예수님으로 말미암아 중생(重生)하여 원죄를 벗고 선의 자녀가 되면, 예수님과 같이 창조목적완성한 인간으로 복귀되는 것이다. 그것은 마치 우리 인간 사회부자간(父子間)에 있어아버지와 아들로서의 서차(序次)가 있을 뿐 그 본연가치에는 추호의 차이도 있을 수 없는 것과 마찬가지이다.

Людина позбавлена будь-якої цінності, доки вона залишається в гріховному стані. Однак, відродившись через Ісуса, Істинного Батька, вона може звільнитися від первородного гріха і стати його дитиною, втіливши в собі добро. Після цього вона може бути відновлена до положення людини, яка втілила мету творення. Досконала людина схожа на Ісуса, і стосунки між ними такі ж, як стосунки між батьком і сином. Батько завжди зберігає своє положення старшого, та при цьому і батько, і син володіють рівною первісною цінністю.

Грішна людина

그러므로 그리스도교회의 머리가 되고(엡 1 : 22), 우리는 그의 몸이 되며 지체(肢體)가 된다(고전 12 : 27). 따라서 예수님은 본성전(本聖殿)이요 우리는 분성전(分聖殿)이 되는 것이다. 그리고 예수님은 포도나무우리는 그의 가지이며(요 15 : 5), 한편 돌감람나무우리는 참감람나무 되시는 예수님에게 접붙임으로써 참감람나무가 될 수 있는 것이다(롬 11 : 17). 그러므로 예수님은 우리를 친구라 하셨고(요 15 : 14), 또 그(예수님)가 나타나시면 우리도 그와 같을 줄을 안다(요일 3 : 2)고 한 성구도 있다. 그리고 성경은 오직 예수님은 처음 익은 열매요 우리는 다음 익은 열매라고 밝히고 있는 것이다(고전 15 : 23).

Тож, Христос — голова церкви (Еф. 1:22), а ми — його тіло та члени (1 Кор. 12:27). Ісус — головний храм, а ми — дочірні храми; він — Лоза, а ми — гілки (Іван.15:5). Ми, дикі оливкові дерева, зможемо стати істинними оливковими деревами, коли прищепимося від Ісуса — істинного оливкового дерева (Рим.11:17). Тому Ісус називає нас «друзі Мої» (Іван. 15:14), і в Біблії говориться, що, коли він з’явиться, то «будем подібні до Нього» (1 Іван. 3:2). Ісус — «первісток», а коли він повернеться, ми, що належимо Христу, будемо наступними (1 Кор. 15:23).