Розділ 2. Людина, яка втілила мету творення, та Ісус

Мова


Місця



제2절 창조목적완성한 인간예수


Ⅰ. 생명나무 복귀로 본 완성한 아담예수

2.1. Досконалий Адам та Ісус із точки зору відновлення дерева життя

인류역사는 에덴동산에서 잃어버렸던 생명나무(창 3 : 24)를 역사종말세계에서 복귀하여(계 22 : 14) 지상천국(地上天國)을 이루려는 복귀섭리(復歸攝理)의 역사인 것이다. 우리는 에덴동산의 생명나무(창 2 : 9)와 종말세계에서 복귀되어질 생명나무(계 22 : 14)가 어떠한 관계가지고 있는가 하는 것을 앎으로써, 완성한 아담예수님과의 관계를 알 수 있게 되는 것이다.

Історія людства — це історія провидіння відновлення. Її мета — створення Царства Небесного на землі, яке стане реальністю в дні завершення історії, коли людство знову здобуде втрачене в Едемському саду дерево життя (Бут. 3:24; Об’яв. 22:14). Якщо ми зрозуміємо, як пов’язані між собою дерево життя, яке знаходилось в Едемському саду (Бут. 2:9), і дерево життя, яке буде відновлене в останні дні (Об’яв. 22:14), то нам стане зрозумілий зв’язок, що існує між Ісусом і досконалим Адамом.

타락론(墮落論)에서 이미 상론(詳論)한 바이지만, 아담창조이상(創造理想)을 완성한 남성이 되었더라면 그가 바로 창세기 2장 9절의 생명나무가 되어, 그의 후손도 모두 생명나무가 되었을 것이었다. 그러나 아담타락하여 이 ‘뜻’이 이루어지지 않았기 때문에(창 3 : 24), 타락인간의 소망은 바로 이 생명나무복귀되는 데 있었다(잠 13 : 12, 계 22 : 14). 그런데 타락인간은 그 자신의 힘으로써는 도저히 생명나무복귀할 수 없기 때문에, 여기에 반드시 창조이상완성한남성생명나무로 오셔 가지고 만민으로 하여금 그에게 접붙임을 받도록 해야만 되는 것이다.

У главі «Гріхопадіння» (1.1.1) нами вже докладно обговорювався той факт, що якби Адам повністю втілив ідеал творення, то він став би деревом життя (Бут. 2:9), тоді і всі його нащадки стали б деревами життя. Однак через гріхопадіння Адама воля Бога не здійснилася (Бут. 3:24), і відтоді грішні люди жили надією на те, що вони будуть відновлені як дерева життя (Прип. 13:12; Об’яв. 22:14). Оскільки грішна людина не здатна досягти повного відновлення і стати деревом життя лише за рахунок своїх власних зусиль, повинна з’явитися людина, яка прийде як дерево життя і, втіливши ідеал творення, «щепить» від себе все грішне людство.

이러한 남성으로 오실 분이 바로 요한계시록 22장 14절에 생명나무로 표상(表象)되어 있는 예수님이시다. 그러므로 에덴동산의 생명나무상징되어 있는 완성한 아담이나 요한계시록 22장 14절에 생명나무로 비유된 예수님은, 창조이상(創造理想)을 완성한 남성이라는 견지에서는 서로 다를 것이 없다는 것을 우리는 알 수 있다. 따라서 창조본연(創造本然)의 가치있어서도 그 사이에 아무런 차이가 있을 수 없는 것이다.

Ісус і є тим деревом життя, про яке говориться в Біблії (Об’яв. 22:14). Якби Адам утілив ідеал досконалості, що символічно представлений в Едемському саду деревом життя, то з точки зору втілення мети творення він би нічим не відрізнявся від Ісуса — дерева життя, про яке розповідає Книга Об’явлень (Об’яв. 22:14). Відповідно, їхня первозданна цінність була б рівною.

Досконалий Адам та Ісус із точки зору відновлення дерева життя



Ⅱ. 창조목적완성으로 본 인간예수

2.2. Людина та Ісус із точки зору втілення мети творення

우리는 이미 본장 제1절에서 완성한 인간가치가 어떠한 것인 가 하는 것을 설명하였다. 그러면 우리는 여기에서 완성한 인간예수님과는 어떠한 차이가 있는가 하는 점을 고찰해 보기로 하자.

Вище ми визначили цінність досконалої людини. Порівняймо тепер цінність досконалої людини та цінність Ісуса.

우리가 상술(上述)한 바에 의하여 아는 바와 같이, 완성한 인간창조목적(創造目的)을 두고 보면 하나님의 온전하심과 같이 온전하여서(마 5 : 48), 하나님과 같은 신성(神性)을 가진 가치적인 존재인 것이다. 그리고 하나님영원하신 분이기 때문에, 그의 실체대상(實體對象)으로 지음받은 인간도 역시 완성되면 영원한 존재가 아닐 수 없다. 그 위에 완성한 인간은 유일무이(唯一無二)한 존재이며 전피조세계(全被造世界)의 주인이기 때문에, 그가 없이는 천주(天宙)의 존재가치도 온전해질 수 없는 것이다. 따라서 인간천주적인 가치의 존재인 것이다.

Щоб досягти мети творення, людина повинна бути досконалою, як Бог (Матв. 5:48). Володіючи такою ж Божественною природою, як і Бог, вона стає безмежно цінною. Оскільки Бог вічний, то людина, яка створена для того, щоб стати Його досконалим субстанційним об’єктом, повинна мати вічне життя. Досконала людина унікальна і є володарем світу творіння, тому без неї цінність існування Чонджу не може бути реалізована у всій повноті. Таким чином, людина має цінність рівня Чонджу.

예수님은 바로 이러한 가치가지고 계신 분이시다. 예수님이 지니신 가치가 아무리 크다 할지라도, 위에서 열거한 바와 같은 창조이상완성한 남성이 지니는 가치 이상의 것을 가질 수는 없는 것이다. 그러므로 예수님은 어디까지나 창조목적완성한 인간으로 오신 분이심을 우리는 부인할 수 없다.

Ніхто і ніщо не може мати більшу цінність, ніж людина, яка втілила мету творення. У цьому цінність Ісуса, — а він, без сумніву, був тим, хто набув найвищої цінності у світі.

원리(原理)는 이제까지 많은 신도들이 믿어 온 바, 예수님을 하나님이라고 믿는 신앙에 대하여 이의(異議)를 갖지 않는다. 왜 그러냐 하면 완성한 인간하나님일체임이 사실이기 때문이다. 또 원리예수님을 말하여 그는 창조목적완성한 하나인간이라고 주장한다고 해서 그의 가치를 추호도 격하(格下)하는 것은 아니다. 다만 창조원리(創造原理)는 완성창조본연인간가치예수님의 가치와 동등한 입장으로 끌어올리는 것뿐이다.

Традиційні християнські уявлення про Божественну природу Ісуса цілком підтверджуються, оскільки Ісус, будучи досконалою людиною, абсолютно єдиний із Богом. Положення Принципу про те, що Ісус — це людина, яка втілила мету творення, ніяк не зменшує його цінності. Навпаки, Принцип підносить істинну цінність усіх досконалих людей, прирівнюючи її до цінності Ісуса.

우리는 위에서 예수님은 어디까지나 창조목적(創造目的)을 완성한 인간이라는 것을 논술하였다. 그러면 이제 이것을 입증할 수 있는 성서적 근거를 찾아보기로 하자.

Розгляньмо тепер деякі біблійні вірші, які підтверджують, що Ісус — це людина, яка втілила мету творення.

디모데전서 2장 5절에는 하나님은 한 분이시요 또 하나님사람 사이에 중보도 한 분이시니 곧 사람이신 그리스도 예수고 기록되어 있고, 또 로마서 5장 19절에는 한 사람(아담)의 순종치 아니함으로 많은 사람이 죄인 된 것같이 한 사람(예수님)의 순종하심으로 많은 사람이 의인이 되리라고 기록되어 있으며, 또 고린도전서 15장 21절에는 사망사람(아담)으로 말미암았으니 죽은 자의 부활사람(예수님)으로 말미암는도다라고 표명되어 있는 것이다. 그리고 사도행전 17장 31절에는 이는 정하신 사람으로 하여금 천하를 공의로 심판할 날을 작정하시고라고 하였고, 누가복음 17장 26절에는 노아의 때에 된 것과 같이 인자의 때에도 그러하리라고 말씀하셨다. 이와 같이 성서는 어디까지나 예수님은 인간이시라는 것을 명시하고 있다. 더욱이 그는 인류중생(重生)하여 주실 참부모로 오시는 분이기 때문에 사람으로 오시지 않으면 아니 되는 것이다.

У Біблії написано: «Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус» (1 Тим. 2:5); «Бо як через непослух одного чоловіка [Адама] багато хто стали грішними, так і через послух Одного [Ісуса] багато хто стануть праведними» (Рим. 5:19); «Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих» (1 Кор. 15:21); «Бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши» (Дії 17:31); «І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського» (Лук. 17:26). Таким чином, у Біблії явно вказується на те, що Ісус — це людина. Більше того, він і повинен був прийти як людина, бо тільки в такому випадку він міг стати Істинним Батьком і дарувати людям народження згори.

Людина та Ісус із точки зору втілення мети творення



Ⅲ. 예수님은 하나님 자신이신가

2.3. Ісус — це Сам Бог?

빌립이 예수님에게 하나님을 보여 달라고 하였을 때, 예수님은 빌립에게 나를 본 자는 아버지를 보았거늘 어찌하여 아버지를 보이라 하느냐 나는 아버지 안에 있고 아버지는 내 안에 계신 것을 네가 믿지 아니하느냐(요 14 : 9∼10)라고 대답하셨다.성경의 다른 곳에 세상은 그(예수님)로 말미암아 지은 바 되었으되 세상이 그를 알지 못하였고(요 1 : 10)라고 한 말씀도 있고, 또 아브라함이 나기 전부터 내(예수님)가 있느니라(요 8 : 58)고도 기록되어 있다. 이러한 성구 등을 근거로 하여서 이제까지의 많은 신앙인들은 예수님을 창조주(創造主) 하나님으로 알고 있었던 것이다.

Коли Пилип попросив Ісуса показати йому Бога, той відповів: «Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця? Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені?» (Іван. 14:9—10). У Біблії про Ісуса говориться: «Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його» (Іван. 1:10). Ось що сказав сам Ісус: «Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є» (Іван. 8:58). На основі вищенаведених віршів багато християн вірило і вірить, що Ісус і є Бог-Творець.

위에서 논증한 바와 같이, 예수님은 창조목적(創造目的)을 완성한 인간으로서 하나님일체이시기 때문에 그의 신성(神性)으로 보아 그를 하나님이라고 할 수도 있다. 그러나 그는 어디까지나 하나님 자신이 될 수는 없는 것이다. 하나님예수님과의 관계마음과 몸과의 관계로 비유하여 생각할 수 있다. 몸은 마음을 닮아 난 실체대상(實體對象)으로서 마음일체이루고 있기 때문에 제2의 마음이라고는 할 수 있을망정, 몸이 마음 그 자체는 아닌 것이다. 이와 마찬가지 예수님도 하나님일체이루고 있기 때문에 제2의 하나님이라고 할 수는 있으나 하나님 자신이 될 수는 없는 것이다. 그 때문에 요한복음 14장 9절 내지 10절의 말씀대로 그를 본 것은 곧 하나님을 본 것이 되는 것도 사실이지만, 이 말씀예수님이 곧 하나님이시라는 뜻에서 하신 것은 아니다.

Ісус може бути названий Богом у тому розумінні, що він здійснив мету творення і живе в цілковитій єдності з Богом, утілюючи в собі Божественне начало. Проте він жодною мірою не є Самим Богом. Стосунки між Богом та Ісусом можна порівняти зі стосунками між душею та тілом. Оскільки тіло є субстанційним об’єктом душі, відображає її і утворює з нею єдине ціле, його можна вважати другою душею, однак не можна ототожнювати з нею. Схожим чином Ісус, як утілення Бога, будучи єдиним із Ним, може бути названим другим Богом, але він не є Самим Богом. Дійсно, можна сказати, що той, хто бачив Ісуса, бачив Бога (Іван. 14:9—10), однак Ісус, промовляючи ці слова, не мав на увазі, що він і є Самим Богом.

Ісус — це Сам Бог?

요한복음 1장 14절에는 예수님을 말하여 말씀육신이루신 분이라고 하였다. 이것은 예수님이 말씀실체로서 도성인신(道成人身)하신 분이라고 하는 것을 의미하는 것이다. 그런데 요한복음 1장 3절을 보면 만물세계말씀으로 창조되었다고 기록되어 있고, 나아가 요한복음 1장 10절에는 이 세상이 예수님으로 말미암아 창조된 것으로 기록되어 있기 때문에, 결국 예수님을 창조주(創造主)라고도 볼 수 있게 되어 있는 것이다.

Біблія називає Ісуса Словом, яке «сталося тілом» (Іван. 1:14). Це означає, що він — утілення Слова, тобто той, через кого Слово набуло життя. У Біблії написано, що все «через Нього [Слово] повстало» (Іван.1:3), а також, що весь «світ через Нього [Ісуса] повстав» (Іван. 1:10). Таким чином, у цьому значенні Ісуса можна назвати Творцем.

그런데 창조원리에 의하면, 피조세계(被造世界)는 개성완성한 인간성상(性相)과 형상(形狀)을 실체로 전개한 것이기 때문에, 창조목적완성한 인간피조세계를 총합한 실체상(實體相)이요, 또한 그의 화동(和動)의 중심이라고 하였다. 그러므로 이러한 의미에서 이 세상은 완성한 인간으로 말미암아 창조되었다고도 할 수 있는 것이다. 또 하나님인간이 그 자신의 책임분담(責任分擔)을 다하여 완성되면 그 인간에게 하나님창조성을 부여하시어 그로 하여금 만물세계에 대한 창조주의 입장에 설 수 있도록 해 주시고자 하셨던 것이었다. 이러한 각도에서 볼 때, 요한복음 1장 10절의 기록은 어디까지나 예수님은 창조목적완성한 인간이라는 사실을 밝힌 것뿐이요, 그가 곧 창조주 자신임을 의미한 것은 아니라는 사실을 우리는 알 수 있는 것이다.

Згідно з принципом творення, усе у Всесвіті створене за образом досконалої людини, яка наділена дуальними властивостями сонсан і хьонсан, тому досконала людина є втіленням усіх елементів світу творіння і центром їхньої гармонійної взаємодії. У цьому розумінні можна сказати, що світ був створений через досконалу людину. Більше того, Бог задумав, що людина стане на положення творця всього, що існує у світі, для чого Він наділив її якостями та могутністю Творця. Задумане Богом стало б реальністю після того, як людина, виконавши свою частку відповідальності, досягла досконалості. Виходячи з цього стає очевидним, що наведені біблійні рядки підтримують думку про те, що Ісус — це людина, яка втілила мету творення, а не вказують на те, що він — Сам Творець.

예수님은 혈통적으로 보면 아브라함후손이지만, 그는 전인류중생(重生)하여 주실 인간 조상으로 오셨기 때문에 복귀섭리(復歸攝理)의 입장에서 본다면 아브라함선조된다. 그렇기 때문에 요한복음 8장 58절에 예수님은 아브라함이 나기 전부터 계셨다고 기록되어 있는 것이다. 따라서 이 말씀예수님이 하나님 자신이라는 의미에서 기록된 것이 아니라는 사실을 우리는 깨달아야 할 것이다.

Ісус також сказав: «Перш, ніж був Авраам, Я є» (Іван. 8:58). Ісус був нащадком Авраама. Однак із точки зору провидіння відновлення Ісус є предком Авраама, бо, даючи народження згори всім людям, він стоїть на положенні прабатька людства. Ми маємо зрозуміти, що ці слова зовсім не означають, що Ісус — Сам Бог.

예수님은 지상있어서도 원죄(原罪)가 없다는 점을 제외한다면 그는 우리와 조금도 다름이 없는 인간이었고, 또 부활영계있어서도 제자들과 다름없이 영인체로서 계신다. 다만 제자들은 생명체급(生命體級)의 영인으로서 빛의 반사체(反射體)로 있는 데 비하여, 예수님은 생령체급(生靈體級)의 영인으로서 찬란한 빛을 발하는 발광체(發光體)로 계시는 것이 다른 점이라 하겠다.

Коли Ісус жив на землі, він нічим не відрізнявся від будь-кого з нас, за винятком того, що в нього не було первородного гріха. Те ж саме можна сказати й про його життя після воскресіння: дух Ісуса, який живе в духовному світі так само, як і духовні «я» його учнів, відрізняється від них лише тим, що, досягши рівня божественного духу, він випромінює яскраве світло, тоді як його учні, маючи рівень духів життя, віддзеркалюють це світло.

한편 또 예수님은 부활 후에도 영계에서 지상에 계실 때와 마찬가지하나님에게 기도를 하고 계신다(롬 8 : 34). 만일 예수님이 하나님 자신이라면 자신에게 어떻게 기도할 수 있겠는가? 이 문제있어서는 예수님도 하나님아버지라 부르시어 스스로 하나님이 아니심을 밝히고 있는 것이다(마 27 : 46, 요 17 : 1).

У Біблії сказано, що від часу воскресіння Ісус «заступається за нас» перед Богом у духовному світі, так само як він це робив на землі (Рим. 8:34). Якщо Ісус — Сам Бог, як він може заступатися за нас перед самим собою? Більше того, Ісус звертається до Бога, чи Отця, з проханням про допомогу, що також свідчить про те, що він не Сам Бог (Матв. 27:46; Іван. 17:1).

만일 예수님이 하나님 자신이라면, 어떻게 하나님사탄시험을 받고 또 사탄에 몰려 십자가에 달리는 등의 일이 있을 수 있을 것인가? 그리고 또 예수님이 십자가상(十字架上)에서 나의 하나님 나의 하나님 어찌하여 나를 버리셨나이까(마 27 : 46)라고 하신 말씀을 보더라도 예수님이 하나님 자신이 아님은 분명한 것이다.

Крім того, чи можливо, щоб Бога, якщо таким є Ісус, випробовував сатана, і щоб зрештою він був розп’ятий силами зла? Насамкінець можна також навести слова Ісуса на хресті: «Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?» (Матв. 27:46), які ще раз доводять, що він не є Самим Богом.