Розділ 1. Провидіння відновлення в сім’ї Адама

Мова


Місця



제1절 아담가정중심한 복귀섭리

타락(墮落)은 비록 인간 자신의 잘못으로 되어진 것이지만, 하나님이 그 타락인간구원(救援)하시지 않을 수 없다는 데 대하여는 이미 전편 제3장 제2절 Ⅰ에서 논한 바 있다. 그러므로메시아를 위한 기대’를 세워 타락인간복귀(復歸)하시려는 섭리는 일찍이 아담가정으로부터 시작되었던 것이다.

Незважаючи на те, що гріхопадіння сталося з вини людини, відповідальність за спасіння грішних людей Бог узяв на Себе (Есхатологія 2.1). Тому провидіння з відновлення грішних людей почалося безпосередньо з сім’ї Адама, де за волею Бога необхідно було закласти основу для Месії (메시아를 위한 기대, мешіариль віхан кіде).

이미 서론(緖論)에서 논한 바와 같이, 아담사탄혈연관계(血緣關係)를 맺었기 때문에 하나님도 대할 수 있고 사탄도 대할 수 있는 중간 위치(中間位置)에 처하게 되었던 것이다. 따라서 이와 같이 중간 위치에 처해 있었던 타락인간(墮落人間)을 하늘편으로 분립(分立)하여 ‘메시아를 위한 기대’를 조성하기 위하여는 타락인간 자신이 어떠한 탕감조건(蕩減條件)을 세워야만 했었다. 그러므로 아담가정이 ‘믿음의 기대’와 ‘실체기대(實體基臺)’를 복귀하는 탕감조건세우고, 그로써 이루어지는 ‘메시아를 위한 기대’ 위에서 메시아를 맞는 데까지 나아가지 않으면 복귀섭리(復歸攝理)는 이루어질 수 없었던 것이다.

Як уже говорилося у вступі до другої частини, через свій кровний зв’язок із сатаною Адам опинився в положенні між Богом і сатаною, яке передбачало стосунки з ними обома. Щоб вийти з цього проміжного положення, перейти на сторону Бога і закласти основу для Месії, грішній людині необхідно виконати певні умови тангам. Так, члени сім’ї Адама повинні були створити умови тангам із метою відновлення основи довіри (믿음의 기대, мідиме кіде) та субстанційної основи (실체기대, шільчекіде). На цих двох основах мала бути встановлена основа для Месії (메시아를 위한 기대, мешіариль віхан кіде). Тоді Месія зміг би прийти в сім’ю Адама і провидіння відновлення втілилось би в цій сім’ї.

Провидіння відновлення в сім’ї Адама



Ⅰ. 믿음의 기대

1.1. Основа довіри

첫째로, ‘믿음의 기대’를 복귀하기 위하여는 그것을 탕감복귀(蕩減復歸)하기 위한 어떠한 조건물(條件物)이 있어야 한다. 원래 아담은 ‘믿음의 기대’를 세우위한 조건으로 주셨던 하나님말씀을 그의 불신으로 말미암아 잃어버리고 말았던 것이다. 이리하여 하나님말씀직접 받을 수 없는 자리에 떨어진 타락아담이 그 ‘믿음의 기대’를 복귀하기 위하여는, 그가 믿음으로써 말씀 대신의 어떠한 조건물하나님의 뜻에 합당하도록 세워야만 했던 것이다. 아담가정에서 세워야 했던 이 말씀 대신조건물은 제물(祭物)이었다.

По-перше, щоб відновити шляхом тангам основу довіри, грішні люди повинні мати певний об’єкт, необхідний для виконання умови. Через свою невіру Адам утратив Слово Бога, яке було дане йому заради виконання умови для встановлення основи довіри. У результаті він опустився до положення, у якому не міг більше отримувати Слово Бога безпосередньо. Таким чином, щоб відновити основу довіри, Адам повинен був із вірою принести Богу об’єкт для умови, який замінює Слово, роблячи своє приношення у відповідності до волі Бога. Таким об’єктом для умови, який замінює Слово, у сім’ї Адама була жертва.

둘째로, ‘믿음의 기대’를 복귀하기 위하여는 그 기대복귀할 수 있는 중심인물(中 心人物)이 있어야 한다. 아담가정있어서 ‘믿음의 기대’를 복귀해야 했던 중심인물은 물론 아담 자신이었다. 그러므로 아담이 응당 제물을 바쳐야 하였던 것이고, 그가 이 제물을 합당하게 바치는가 바치지 못하는가에 따라 ‘믿음의 기대’의 조성 여부가 결정될 것이었다.

По-друге, щоб відновити основу довіри, потрібна центральна особа. Природно, що центральною особою в сім’ї Адама був сам Адам. Адаму слід було б зробити жертвоприношення, і те, зробить він приношення у прийнятний спосіб чи ні, визначило б успіх чи провал у закладенні основи довіри.

그러나 성서(聖書)의 기록을 보면, 아담이 제물을 바치지 못하고 가인아벨로부터 제물을 바쳤던 것이니 그 이유는 어디에 있었던가?

Однак ніде в Біблії ми не знайдемо згадки про те, що Адам приносив жертву. Замість нього це робили його сини — Каїн і Авель. У чому причина цього?

창조원리(創造原理)에 의하면 인간은 본래 한 주인을 대하도록 창조되었다. 그렇기 때문에 두 주인을 대하는 입장에 있는 존재상대로 하여 창조원리적인 섭리를 할 수는 없는 것이다. 만일 하나님께서 아담과 그 제물을 대하신다면, 사탄도 또한 아담혈연관계(血緣關係)가 있음을 조건삼아 이것들을 대하려고 할 것은 말할 것도 없는 것이다. 그렇게 된다결국 아담하나님사탄의 두 주인을 대하는 비원리적(非原理的)인 입장에 서게 된다. 하나님은 이와 같은 비원리적인 섭리를 하실 수 없으므로 선 악 두 성품의 모체가 된 아담을 선성품적(善性稟的)인 존재와 악성품적(惡性 稟的)인 존재의 둘로 갈라 세우섭리를 하시지 않을 수 없었던 것이다. 이와 같은 목적을 위하여 하나님아담의 두 아들을 각각 선악(善惡)의 표시체로 분립시킨 후에 그들로 하여금 하나님사탄각각 대할 수 있는, 즉 한 주인 상대원리적인 입장에 세워 놓고 제각기 제물(祭物)을 바치게 하셨던 것이다.

Згідно з принципом творення, люди були створені так, щоб мати лише одного господаря (Мат. 6:24). Бог направляє провидіння лише за принципом творення, тому Він не може взаємодіяти з людьми, які мають двох господарів. Якби Бог прийняв Адама і його приношення, сатана скористався б кровними узами з Адамом, як умовою для того, щоб захопити Адама і його жертви. У результаті склалася б ситуація, яка не відповідає Принципу, тобто Адам служив би двом господарям: Богу і сатані. Оскільки Бог не може здійснювати провидіння всупереч Принципу, Він символічно розділив Адама, який утілив як добро, так і зло, на дві частини. Одна символізувала добро, а інша — зло. У відповідності до цього промислу поділу Бог дав Адаму двох синів, один із яких представляв добро, а інший — зло, і визначив кожному положення, у якому він міг мати лише одного господаря (що відповідало Принципу): Бога чи сатану. Лише після цього Бог надав їм можливість, кожному окремо, зробити свої жертвоприношення.

그러면 가인아벨은 다 같이 아담자식인데 누구를 선의 표시체로서 하나님을 대할 수 있는 입장에 세우고, 또 누구를 악의 표시체로서 사탄을 대할 수 있는 입장에 세워야 할 것이었던가?

І Каїн, і Авель були синами Адама. Кому з них призначалося представляти добро і взаємодіяти з Богом, а кому — бути представником зла і взаємодіяти з сатаною?

가인아벨은 다 함께 해와타락의 열매였다. 따라서 타락의 모체(母體)인 해와타락 경로에 의하여서 그것이 결정되어야 했던 것이다. 그런데 해와타락은 두 가지의 불륜(不倫)한 사랑행동으로 인하여 성립되었었다. 즉 첫째 번은 천사장(天使長)과의 사랑으로 인한 영적 타락(靈的 墮落)이었으며, 둘째 번은 아담과의 사랑으로 인한 육적 타락(肉的 墮落)이었던 것이다.

Обидва, і Каїн, і Авель, були плодами гріхопадіння Єви. Таким чином, їхні взаємні положення визначалися відповідно до ходу гріхопадіння. Гріхопадіння Єви сталося через два види стосунків забороненої любові. Першим було духовне гріхопадіння внаслідок любовного зв’язку між Євою й архангелом. Другим було фізичне гріхопадіння внаслідок любовних стосунків між Євою й Адамом.

물론 이것들은 모두 똑같은 타락행위(墮落行爲)임에는 틀림이 없다. 그러나 이 둘 가 운데서 어느 것이 보다 원리적이며 보다 용서받을 수 있는 행위인가를 가려 본다면, 첫째 번의 사랑에 의한 타락행위보다는 둘째 번의 사랑에 의한 타락행위라고 보지 않을 수 없는 것이다. 왜냐하면 첫째 번의 타락행위하나님과 같이 눈이 밝아지려고 한, 즉 때 아닌 때에 때의 것을 바라는 과분한 욕망동기가 되어(창 3 : 5) 비원리상대천사장관계를 맺었던 것임에 비하여, 둘째 번의 타락행위는 첫째 번의 행위가 불륜한 것이었음을 깨닫고 다시 하나님편으로 돌아가고자 하였던 심정동기가 되어, 아직 하나님이 허락하신 때는 아니었다 할지라도 원리상대아담관계를 맺었던 것이기 때문이다(전편 제2장 제2절 Ⅱ).

Безумовно, обидва види стосунків були гріховними актами. Але з-поміж двох актів любові другий більше відповідав Принципу і тому його легше пробачити, ніж перший. Перший акт гріхопадіння Єви був мотивований її надмірним бажанням отримати те, для чого ще не настав час, тобто, розкривши очі, стати як Бог (Бут. 3:5). Це бажання призвело до того, що вона мала стосунки з архангелом — партнером не за Принципом. Для порівняння, другий акт гріхопадіння Єви був мотивований прагненням її шімджон повернутися на Божу сторону, після того як вона усвідомила, що перші стосунки були забороненими. Це бажання направляло її вступити в стосунки з Адамом, який, за Принципом, призначався їй чоловіком, хоча Бог ще не дав Свого дозволу на це (Гріхопадіння 2.2).

그런데 가인아벨은 모두 해와의 불륜한 사랑의 열매인 것이다. 따라서 해와중심하고 맺어진 두 형의 불륜한 사랑행위들을 조건으로 가름하여 가인아벨각각 상이(相異)한 두 표시적 입장에 세울 수밖에 없었던 것이다. 즉 가인사랑의 첫 열매이므로 그 첫째 번 것이었던 천사장(天使長)과의 사랑으로 인한 타락행동을 표징(表徵)하는 악의 표시체로서 사탄을 대할 수 있는 입장에 세워졌고, 아벨사랑의 둘째 열매이므로 그 둘째 번 것이었던 아담과의 사랑으로 인한 타락행동을 표징하는 선의 표시체로서 하나님을 대할 수 있는 입장에 세워졌던 것이다.

Обидва, і Каїн, і Авель, були плодами недозволеної любові Єви. Тому Бог ставився до них по-різному на основі двох недозволених актів любові Єви і, відповідно, поставив Каїна та Авеля у дві протилежні позиції. Іншими словами, зважаючи на те, що Каїн був першим плодом любові Єви, символізуючи її перший гріховний акт любові з архангелом, він був обраний представником зла і зайняв положення взаємодії з сатаною. Зважаючи на те, що Авель був другим плодом любові Єви, символізуючи її другий гріховний акт любові з Адамом, він був обраний представником добра і зайняв положення взаємодії з Богом.

하나님창조하신 원리세계사탄이 먼저 점유하였었기 때문에 하나님에 앞서 사탄이 먼저 비원리적인 입장에서 그 원리형(原理型)의 세계이루나아가게 되었던 것이다. 그런데 원래 하나님이 맏이를 세워서 장자(長子)의 기업(基業)을 계승시키려고 하셨던 원리적인 기준이 있었기 때문에 사탄도 둘째 것에보다도 맏것에 대한 미련이 더욱 컸었던 것이다. 거기에다 사탄은 그때 이미 피조세계(被造世界)를 점유한 입장에 있었기 때문에 보다 미련이 컸던 장자 가인을 먼저 취하려 하였다. 따라서 하나님사탄이 미련을 갖고 대하는 가인보다도 아벨을 대하셨던 것이다.

Сатана захопив владу над світом, створеним Богом за Принципом, і встановив світ не за Принципом, що тільки зовнішньо нагадував Божий задум. Первісно існував принциповий еталон, за яким Бог задумав виростити старшого сина, щоб передати йому в спадок право первородства. Тому сатана відчував більшу прихильність до старшого сина, ніж до молодшого. Зважаючи на те, що сатана вже захопив володарювання над світом творіння, він хотів захопити й старшого сина, Каїна, який мав для нього більшу цінність. Оскільки сатана був прив’язаним до Каїна, Бог звернувся до Авеля.

이에 대한 실례를 우리성서에서 찾아보기로 하자. 하나님가인에게 네가 선을 행하면 어찌 낯을 들지 못하겠느냐 선을 행치 아니하면 죄(사탄)가 문에 엎드리느니라(창 4 : 7)고 말씀하셨다. 이것을 보면 가인사탄상대적인 입장에 세워져 있었던 것이 사실임을 알수 있다.

Біблія свідчить про різні положення першого і другого синів. Наприклад, Бог сказав Каїну: «Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх [сатана] підстерігає» (Бут. 4:7). Ці слова доводять, що Каїн перебував у положенні об’єкта сатани.

이스라엘 민족의 출애급시(出埃及時)에 애급민족뿐만 아니라 그들의 모든 생축(牲畜)까지도 맏것은 모조리 쳤던 것이니(출 12 : 29), 그것들은 모두 가인의 입장으로서 사탄대상이었기 때문이다. 한편 이스라엘 민족가나안으로 복귀할 때에는 차자 아벨의 입장이었던 레위의 손(孫)만이 법궤(法櫃)를 메고 갔었다(신 31 : 25).

Перед виходом ізраїльтян із Єгипту Бог уразив не лише всіх первістків єгиптян, а й усе «перворідне худоби» (Вих. 12:29), тому що вони займали положення Каїна, об’єкта сатани. Коли ізраїльтяни поверталися в Ханаан, тільки левітам, які стояли на положенні молодшого сина — Авеля, було дозволено нести ковчег заповіту (Повт. 31:25).

그리고 창세기 25장 23절을 보면, 하나님은 아직도 출생 전 복중의 태아(胎兒)들이었던 장자(長子) 에서를 미워하고 차자(次子) 야곱을 사랑하셨다는 기록이 있다. 이것은 장·차자라는 명분만으로써 그들은 이미 각각 가인아벨의 입장에 있었기 때문이다. 야곱이 그의 손자 에브라임과 므낫세를 동시에 축복할 때에, 차자 에브라임을 우선적으로 축복하기 위하여 손을 엇바꾸어서 축복하였던 것도(창 48 : 14) 역시 에브라임이 아벨의 입장이었기 때문이다.

Існує також біблійний запис про те, що Бог любив другого сина, Якова, і ненавидів першого сина, Ісава, коли брати були ще в утробі матері (Бут. 25:23; Рим. 9:11—13). Вони перебували в положенні Каїна або Авеля виключно на основі того, хто з них повинен був народитися першим. Коли Яків благословляв двох своїх онуків, Єфрема і Манасію, він схрестив руки під час благословення, поклавши праву руку на голову Єфрема, другого сина, який займав положення Авеля, і дав йому перше й більше благословення (Бут. 48:14).

이러한 원리에 의하여서 하나님사탄각각주인으로서 대할 수 있는 위치아벨가인을 세워 놓고 제물을 바치게 하셨던 것이다(창 4 : 3∼5).

Виходячи з такого принципу, Бог визначив положення Авеля і Каїна, у якому кожний із них міг мати справу лише з одним господарем — Богом чи сатаною, і дав їм зробити жертвоприношення (Бут. 4:3—5).

그런데 하나님아벨의 제물(祭物)은 받으시고 가인의 제물은 받지 않으셨으니, 그 이유는 어디 있었던가? 아벨하나님이 취하실 수 있는 상대적인 입장에서 믿음으로 하나님의 뜻에 합당하도록 제물을 바쳤기 때문에(히 11 : 4) 하나님은 그것을 받으셨다(창 4 : 4). 그리하여 아담가정이 세워야 할 ‘믿음의 기대’는 이루어지게 되었던 것이다. 이것은 비록 타락인간이라 할지라도 하나님이 취하실 수 있는 조건만 성립되면 하나님께서는 그것을 용납(容納)하신다는 것을 교시(敎示)하시기 위함이기도 하였다.

Коли Каїн та Авель принесли свої жертви, Бог прийняв жертву Авеля (Бут. 4:4) і відмовився від жертви Каїна, але чому так? Тому що Авель перебував на положенні об’єкта Бога і жертвував із вірою, відповідно до Його волі (Євр. 11:4). Так виникла основа довіри в сім’ї Адама. Цей приклад — свідчення того, що грішна людина може принести бажану Богом жертву, якщо при цьому виконає необхідні умови.

그리고 하나님가인의 제물을 받지 않으셨던 것은 가인이 미워서가 아니었다. 다만 가인사탄이 취할 수 있는 상대적인 입장에 세워졌었으므로 하나님이 그 제물을 취하실 수 있는 어떠한 조건가인 자신세우지 않는 한 하나님은 그것을 취하실 수 없었기 때문이었다. 하나님은 이것으로써 사탄상대적인 입장에 있는 사람하나님편으로 돌아가려면 반드시 그 자신이 어떠한 탕감조건(蕩減條件)을 세우지 않으면 아니 된다는 것을 교시하신 것이다.

Бог відмовився від жертви Каїна не через ненависть до нього. Він учинив так, тому що Каїн мав умову для взаємодії (상대기준, сандекіджун) із сатаною, який давав сатані право на його жертву. Таким чином, Бог не міг прийняти жертвоприношення Каїна до того часу, доки той не створить певну умову, яка виправдовувала б приймання Богом його жертви. На прикладі Каїна Бог показує нам, що людина, яка перебуває на положенні об’єкта сатани, має можливість повернутися на сторону Бога тільки в тому разі, якщо виконає необхідну умову тангам.

그러면 가인은 어떠한 탕감조건을 세워야 하였던가? 그것은 바로 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’이었는데, 이에 관하여는 아래에서 자세히 밝히기로 하겠다.

Яку ж умову тангам мав виконати Каїн? Умову тангам для звільнення від гріховної природи. Далі ми будемо вести мову про це докладніше.

Основа довіри



Ⅱ. 실체기대

1.2. Субстанційна основа

아담가정에 ‘실체기대(實體基臺)’가 세워지기 위하여는, 가인이 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’을 세움으로써 하나님이 그의 헌제(獻祭)를 기뻐 받으실 수 있어야 했던 것이다. 그러면 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’은 어떻게 세워야 하였던가?

Якби Каїн виконав умову тангам для звільнення від гріховної природи, Бог із радістю прийняв би його жертву, і субстанційна основа в сім’ї Адама була б закладена. Яким чином Каїн мав виконати умову тангам для звільнення від гріховної природи?

Субстанційна основа

인간 시조(始祖)는 천사장(天使長)으로 말미암아 타락되어 그로부터 타락성(墮落性)을 계승하게 되었으므로, 타락인간이 그 타락성을 벗기 위하여는 탕감복귀원리(蕩減復歸原理)에 의하여 아래에 기록되어 있는 바와 같이 그 타락성본성(墮落性本性)을 가지게 되었던 것과 반대의 경로를 취하는 탕감조건세우지 않으면 아니 되었던 것이다.

Прабатьки людства вчинили гріхопадіння, піддавшись впливу архангела, від якого вони успадкували гріховну природу. Щоб звільнитися від неї, людині необхідно створити умову тангам за принципом відновлення, тобто пройти шлях, який повертає у зворотному напрямі процес набуття гріховної природи.

천사장하나님사랑을 더 많이 받고 있던 아담사랑하지 못함으로써 타락되었기 때문에 ‘하나님과 같은 입장을 취하지 못하는 타락성’이 생겼다. 그러므로타락성을 벗기 위하여는 천사장의 입장에 있는 가인아담의 입장에 있는 아벨사랑하여서 하나님의 입장과 같은 입장을 취해야만 되었던 것이다.

Архангел згрішив через те, що не зміг полюбити Адама, який отримував більше любові Бога, ніж він. Це стало причиною виникнення першої основної риси гріховної природи — тенденції не дотримуватися точки зору Бога. Щоб позбутися її, Каїн, перебуваючи на положенні архангела, мав прийняти точку зору Бога через любов до Авеля, який займав положення Адама.

그리고 천사장(天使長)이 하나님에게 더 가까웠던 아담을 중보(仲保)로 세워 그를 통하여 하나님사랑을 받으려 하지 않고, 도리아담위치를 취하려다가 타락되었기 때문에 ‘자기 위치를 떠나는 타락성’이 생겼다. 그러므로타락성을 벗기 위하여는 천사장의 입장에 있는 가인아담의 입장에 있는 아벨을 중보로 세워, 그를 통하여 하나님사랑을 받는 입장을 취함으로써 자기 위치를 지켜야 했던 것이다.

Архангел учинив гріхопадіння через те, що не поважав Адама як Божого посередника і не волів приймати Божу любов через нього; більше того, він намагався захопити положення Адама. У цьому полягала причина другої основної риси гріховної природи — прагнення залишити належне положення. Щоб позбутися її, Каїн, перебуваючи на положенні архангела, повинен був приймати Божу любов через Авеля, який займав положення Адама, поважаючи його як посередника Бога. Таким чином Каїну вдалося б зберегти належне положення.

그리고 천사장자기주관해야 할 인간, 즉 해와아담을 역주관(逆主管)함으로써 타락되었기 때문에 ‘주관성을 전도(顚倒)하는 타락성’이 생겼다. 따라서 인간이 이 타락성을 벗기 위하여는 천사장의 입장에 있는 가인아담의 입장에 있는 아벨에게 순종굴복(順從屈伏)하여 그의 주관을 받는 입장에 섬으로써 주관성의 법도(法度)를 바로 세워야 했던 것이다.

Архангел згрішив, коли проголосив себе володарем над Євою й Адамом, які насправді були його законними володарями. Це було причиною третьої основної риси гріховної природи — прагнення змінити порядок володарювання. Щоб позбутися її, Каїн, перебуваючи на положенні архангела, повинен був слухняно підкоритися Авелю, який займав положення Адама. Прийнявши володарювання Авеля, Каїн відновив би належний порядок володарювання.

선악과(善惡果)를 따먹지 말라는 선한 뜻을 하나님아담에게 전하고, 아담은 또 해와에게 전하고, 해와는 다시 천사장에게 전하여 선을 번식해야 할 것이었다. 그러나 이와는 반대로 천사장은 따먹어도 좋다는 불의(不義)의 뜻을 해와에게 전했고, 또 해와는 그것을 아담에게 전함으로써 타락되었기 때문에 ‘죄를 번식하는 타락성’이 생겼다. 그러므로타락성을 벗기 위하여는, 천사장의 입장에 있는 가인자기보다도 하나님 앞에 더욱 가까이 서 있는 아벨상대적인 입장을 취하여 아벨로부터 선의 뜻을 전해 받음으로써 선을 번식하는 입장을 조성해야 했던 것이다.

Бог велів Адаму не їсти плід із дерева пізнання добра і зла. Адам повинен був передати цю волю Єві, яка у свою чергу передала б її архангелу, примножуючи таким чином добро. Замість цього архангел передав Єві свою неправедну волю, яка виражала дозвіл їсти від плоду. Після цього Єва передала цю неправедну волю Адаму, схиливши його до гріхопадіння. Це було причиною четвертої основної риси гріховної природи — прагнення примножувати гріховні діяння. Щоб позбутися її, Каїну, перебуваючи на положенні архангела, належало бути сприйнятливим до намірів Авеля, який стояв ближче до Бога, і перейняти від нього Божу волю. Таким чином Каїн міг би створити основу для примноження добра.

Причини основних рис гріховної природи

우리는 여기에서 가인 아벨헌제(獻祭)와 상통되는 몇 가지의 실례(實例)를 들어 보기로 하자.

У людському житті можна знайти немало прикладів, які відповідають ситуації Каїна й Авеля.

우리의 개체를 두고 생각해 볼 때, 선을 지향하마음(롬 7 : 22)은 아벨의 입장이요, 죄의 법을 섬기는 몸(롬 7 : 25)은 가인의 입장인 것이다. 따라서 몸은 마음의 명령에 순종굴복(順從屈伏)해야만 우리 개체는 선화(善化)될 수 있다. 그러나 실제로는 몸이 마음의 명령에 반역(反逆)하여 마치 가인아벨을 죽인 것과 같은 입장을 반복하기 때문에 개체는 악화(惡化)되는 것이다. 따라서 도(道)의 생활은 마치 아벨에게 가인이 순응해야 했듯이 하늘 뜻을 지향하마음의 명령에 몸을 순응케 하는 생활이라고도 할 수 있다.

Заглянувши в себе, ми виявимо, що наша душа відчуває задоволення в Законі Божому (Рим. 7:22). Вона займає положення Авеля, тоді як наше тіло, яке служить закону гріховному, перебуває в положенні Каїна (Рим. 7:25). Ми можемо стати людьми добра лише за умови, що наше тіло буде слухняно коритися велінням душі. Проте занадто часто наше тіло повстає проти душі, повторюючи за аналогією вбивство Каїном Авеля. Так у нас росте зло. З цієї причини релігійний спосіб життя вимагає, щоб ми підкорили своє тіло велінням душі, яка прагне до волі Бога, так само, як Каїн повинен був скоритися перед Авелем.

그리고 인간타락(墮落)되어 만물보다도 거짓된(렘 17 : 9) 입장에 떨어졌으므로 만물아벨의 입장에 세워 놓고 그것을 통하여서만 하나님 앞에 나아갈 수 있었던 것이니, 이것이 바로 헌제(獻祭)였다. 인간항상 좋은 지도자나 친구를 찾으려고 하는 것은, 결과적으로 볼 때 보다 하늘편에 가까운 아벨형의 존재를 찾아 그와 하나됨으로써 하늘 앞에 가까이 서고자 하는 천심(天心)에서 일어나는 행위인 것이다.

Підтвердження цьому положенню ми також можемо знайти в практиці жертвоприношень. Оскільки в результаті гріхопадіння людина опустилася до положення істот «найлукавіших над все» (Єрем. 17:9), усе творіння опинилося на положенні Авеля. Таким чином, через принесення в жертву творіння ми можемо наблизитися до Бога. Іншим прикладом є загальне прагнення знайти гарного лідера чи друга, що виникає з небесного бажання наблизитися до Бога через людину типу Авеля, яка стоїть ближче до Нього. Об’єднавшись із такою людиною, ми також у результаті можемо стати ближчими до Бога.

그리고 온유겸손(溫柔謙遜)이 기독교 신앙의 강령이 된 것은, 일상생활 가운데서 자기도 모르게 아벨형의 인물을 만나 그를 통하여 하늘 앞에 설 수 있는 위치를 확보하게 하기 위함이다. 개인에서부터 가정, 사회, 민족, 국가, 세계에 이르기까지 거기에는 반드시 가인아벨의 두 형의 존재가 있다. 그렇기 때문에 이와 같은 모든 것을 창조본연(創造本然)의 입장으로 복귀하기 위하여는 반드시 가인형의 존재아벨형의 존재에게 순종굴복하지 않으면 아니 되는 것이다. 예수님은 전인류가 그에게 순종굴복해야 할 아벨적인 존재로서 이 세상에 오셨던 분이었다. 따라서 그로 말미암지 않고는 천국에 들어갈 자가 없는 것이다(요 14 : 6).

Християнська віра вчить нас бути скромними й покірливими, щоб завдяки такому життю ми могли зустріти людину типу Авеля, через яку ми можемо забезпечити собі шлях до Бога. У стосунках на кожному суспільному рівні — від рівня особи до рівня сім’ї, суспільства, народу, країни та світу — ми бачимо, що одна сторона виступає в ролі Авеля, а інша — у ролі Каїна. Щоб відновити суспільство на кожному рівні до положення, передбаченого Богом, ті, хто перебувають на положенні Каїна, повинні слухняно скоритися тим, хто займає положення Авеля. Ісус прийшов у цей світ як Авель, якому все людство мало скоритися з великою слухняністю і за яким воно мало піти слідом. Тому він сказав: «До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» (Іван. 14:6).

Умова відкуплення для позбавлення від гріховної природи

만일 아담가정에서 가인아벨에게 순종굴복함으로써 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’을 세웠더라면 그들은 이미 조성된 ‘믿음의 기대’ 위에 ‘실체기대(實體基臺)’를 세워, 이 두 기대로써 이루어지는 ‘메시아위한 가정적인 기대’ 위에서 메시아를 맞음으로써 창조본연사위기대(四位基臺)를 복귀하였을 것이었다. 그런데 가인아벨을 죽임으로써 천사장(天使長)이 인간타락케 하였던 타락성본성(墮落性本性)을 반복하게 되어 아담가정이 세워야 했던 ‘실체기대’는 세워지지 않았다. 따라서 아담가정중심한 복귀섭리이루어지지 않았다.

Якби Каїн скорився перед Авелем, виконавши умову тангам для звільнення від гріховної природи в сім’ї Адама, у ній була б побудована субстанційна основа, яка разом з уже створеною основою довіри склала б основу для Месії сімейного рівня. Тоді Месія прийшов би в сім’ю Адама та відновив первісну чотирьохпозиційну основу (사위기대, савікіде). Замість цього Каїн убив Авеля, повторивши таким чином основні риси гріховної природи, через які архангел погубив людину. Отже, сім’я Адама зазнала невдачі у створенні субстанційної основи, унаслідок чого провидіння відновлення в цій сім’ї не здійснилося.

Невиконання субстанційної основи



Ⅲ. 아담가정있어서의 메시아를 위한 기대와 그의 상실

1.3. Основа для Месії в сім’ї Адама та її втрата

메시아를 위한 기대’는 ‘믿음의 기대’를 탕감복귀(蕩減復歸)한 터 위에서 ‘실체기대’를 세움으로써 이루어진다. 그리고 헌제라는 관점에서 보면, ‘믿음의 기대’는 ‘상징헌제(象徵獻祭)’를 뜻맞게 드림으로써 복귀되고, ‘실체기대’는 ‘실체헌제(實體獻祭)’를 뜻맞게 드림으로써 이루어지는 것이라고도 볼 수 있다. 그러면 이제 ‘상징헌제’ 및 ‘실체헌제’의 의의와 그 목적무엇인가를 알아보기로 하자.

Основа для Месії створюється шляхом відновлення за допомогою тангам основи довіри і субстанційної основи. З точки зору необхідних жертвоприношень основа довіри відновлюється шляхом принесення прийнятної з точки зору Бога символічної жертви, а субстанційна основа — шляхом принесення прийнятної з точки зору Бога субстанційної жертви. Розгляньмо значення й мету символічного та субстанційного жертвоприношень.

하나님창조목적(創造目的)인 3대 축복(三大祝福)은 아담해와가 각 각 개성완성하여 부부를 이루어야 하고, 다음으로는 자녀를 번식하여 가정이루어야 하며, 더 나아가 그들이 만물주관하게 됨으로써 이루어지게 되어 있었다. 그러나 타락으로 인하여 그 3대 축복이루어지지 않았으므로, 그것을 복귀하기 위하여는 그와 반대의 경로를 따라 먼저 만물복귀하기 위한 탕감조건(蕩減條件)과 인간복귀하기 위한 상징적탕감조건을 동시에 세워 주는 ‘상징헌제’를 드림으로써 ‘믿음의 기대’를 세워야 한다. 다음으로는 자녀를 복귀하고 그 위에 부모복귀하기 위한 탕감조건을 동시에 세워 주는 ‘실체헌제’를 드림으로써 ‘실체기대’를 세워 가지고메시아를 위한 기대’를 조성해야 된다. 그러므로 우리는 ‘상징헌제’의 의의와 그 목적을 두 가지로 갈라서 생각할 수 있다.

Три Благословення — Божа мета творення — повинні були втілитися, коли Адам і Єва, досягши досконалості особистості, стали б чоловіком і дружиною. Вони дали б життя дітям, побудували сім’ю та володарювали над світом творіння. Однак через гріхопадіння Три Благословення не здійснилися. Для того щоб відновити їх, ми повинні йти зворотним шляхом. Спочатку нам слід створити основу довіри шляхом символічної жертви, що є умовою тангам для відновлення всього творіння та умовою тангам для символічного відновлення людей. Далі нам слід закласти субстанційну основу шляхом субстанційної жертви, що є умовою тангам для відновлення спочатку дітей і потім — батьків. На цій підставі ми можемо створити основу для Месії. Отже, можна розглядати значення й мету символічного жертвоприношення з двох точок зору.

Основа для Месії в сім’ї Адама

이미 타락론(墮落論)에서 논술한 바와 같이, 사탄타락인간(墮落人間)을 주관하게 됨으로 인하여 그는 인간주관해야 할 만물세계(萬物世界)까지도 주관하게 되었던 것이다. 성서만물이 탄식한다고 기록되어 있는 원인은 여기에 있다(롬 8 : 22). 그러므로 만물로써 ‘상징헌제(象徵獻祭)’를 드리는 첫째 목적하나님상징적 실체대상만물복귀하기 위한 탕감조건(蕩減條件)을 세우려는 데 있는 것이다.

По-перше, як говорилося раніше (Гріхопадіння 4.1), сатана здобув владу над світом творіння через володіння людьми, законними правителями цього світу. Тому в Біблії написано, що «все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі» (Рим. 8:22). Таким чином, перша мета принесення творіння як символічної жертви полягає в тому, щоб творіння могло бути відновлене як субстанційний об’єкт Бога на рівні символу.

그리고 인간타락으로 인하여서 만물보다도 거짓된 자리에 떨어졌으므로(렘 17 : 9), 이러한 인간하나님 앞으로 나아가기 위하여는 창조원리적(創造原理的)인 질서에 준하여 자기보다도 하나님 앞에 더 가까이 있는 존재만물을 통하지 않으면 아니 된다. 따라서상징헌제’를 드리는 둘째의 목적실체 인간하나님 앞에 복귀하기 위한 상징적탕감조건세우려는 데 있는 것이다.

По-друге, відколи люди опустилися нижче положення всього творіння (Єрем. 17:9), вони повинні йти до Бога через усе творіння. Це пояснюється одним із положень Принципу творення, яке стверджує, що людина може наблизитися до Бога за допомогою того, що є ближчим до Бога. Тому другою метою принесення символічної жертви є виконання умови тангам для символічного відновлення людей перед Богом.

다음으로 ‘실체헌제(實體獻祭)’는 어디까지나 내적인 헌제이므로 만물인간의 창 조의 순서가 그러했듯이 외적인 ‘상징헌제’를 뜻맞게 드린 기대(基臺) 위에서만 이루어지게 된다. 그러므로상징헌제’를 뜻맞게 드림으로써 만물복귀하기 위한 탕감조건인간복귀하기 위한 상징적탕감조건을 동시에 세운 후에, 이 기대 위에서 다시 인간실체적으로 복귀하기 위한 탕감조건으로서 ‘실체헌제’를 드려야 하는 것이다.

З іншого боку, субстанційна жертва є приношенням внутрішнього характеру. Дотримуючись порядку створення, за яким Бог спочатку створив усе творіння, а потім людей, це внутрішнє приношення з метою відновлення людей може бути зробленим лише на основі прийнятної для Бога зовнішньої символічної жертви. Після того як через символічне приношення втілюється умова тангам як для відновлення всього творіння, так і для символічного відновлення людей, ми повинні зробити субстанційне приношення, яке встановлює умову тангам для субстанційного відновлення людей.

실체헌제(實體獻祭)’는 실체 인간복귀하기 위하여 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조 건’을 세우는 것을 의미하는 것이다. 그리하여 가인적인 존재아벨적인 존재실체헌제하여 자녀를 복귀하기 위한 탕감조건(蕩減條件)을 세우게 되면, 그것이 바로 아래에 해명되어 있는 바와 같이 부모복귀하기 위한 탕감조건으로도 세워지게 되기 때문에 ‘실체헌제’는 뜻맞는 헌제가 되는 것이다.

Субстанційне приношення означає виконання умови тангам для позбавлення від гріховної природи. Воно завершується, коли людина на положенні Каїна покірливо служить людині на положенні Авеля і ставить її, як жертву, вище за себе. Завдяки цьому Каїн та Авель виконують умову тангам для відновлення їх як дітей добра. Одночасно ця умова вважається умовою тангам для відновлення їхніх батьків. Так приноситься прийнятна з точки зору Бога субстанційна жертва.

아담가정이 ‘메시아를 위한 기대’를 이루기 위하여는 아담 자신이 먼저 ‘상징헌제(象徵獻祭)’를 하여 ‘믿음의 기대’를 세워야 할 것이었다. 그러나 위에서 이미 논술한 바와 같이, 아담부터 헌제를 하지 못하였던 것은 아담헌제를 하면 그 제물은 하나님사탄의 두 주인이 대하게 되어 비원리적인 입장에 서게 되기 때문이었다.

Щоб створити основу для Месії в сім’ї Адама, Адам повинен був закласти основу довіри шляхом принесення символічної жертви. Однак, як пояснювалося вище, Адам не міг робити приношення, оскільки в такому разі обидва його господарі, Бог і сатана, мали б право на його жертву, що суперечить Принципу. Крім цього, з точки зору Шімджон існує й інша причина.

그밖에도 여기에는 심정적인 면에서의 이유가 또 한 가지 있다. 타락아담은 사실상 하나님에게 천추만대(千秋萬代)에 이르는 슬픔을 안기어 드린 죄악의 장본인이었다. 그렇기 때문에 그는 하나님직접 대하시어 복귀섭리(復歸攝理)를 하실 수 있는 심정적인 대상이 될 수가 없었던 것이다. 따라서 하나님아담 대신으로 그의 차자(次子) 아벨을 세워서 ‘상징헌제’를 드리게 하셨다. 이렇게 하여 먼저 만물복귀하기 위한 탕감조건과 또 인간복귀하기 위한 상징적탕감조건을 동시에 세운 기대 위에서, 가인아벨이 ‘실체헌제’로써 자녀를 복귀하기 위한 탕감조건을 세웠더라면, 부모아담은 그 ‘실체기대(實體基臺)’ 위에 서게 되어 ‘메시아를 위한 기대’는 그때에 이루어졌을 것이다.

Давши початок грішному світу, Адам завдав Богові ні з чим незрівнянного сердечного болю й суму, які не стихають уже багато тисяч років. Тому він не був гідним стати улюбленим об’єктом Божого Шімджон, із яким Бог міг би безпосередньо працювати, щоб розвивати Своє провидіння відновлення. Через це Бог обрав другого сина Адама, Авеля, щоб він приніс символічну жертву замість нього. Авель виконав умову тангам для відновлення всього творіння та символічного відновлення людей. Якби Каїн і Авель виконали на цій основі умову тангам для відновлення дітей, зробивши субстанційне приношення, їхній батько, Адам, розділив би з ними цю переможну субстанційну основу. Таким чином, сім’я Адама створила б основу для Месії.

그런데타락성을 벗기 위한 탕감조건’을 세우는 것으로써 ‘실체헌제’를 하기 위하여서는 그 헌제중심인물(中心人物)이 결정되어야 하는 것이다. 그러므로 아벨의 ‘상징헌제’에는 아담 대신으로 ‘믿음의 기대’를 세우위한 것과 또 아벨을 ‘실체헌제’의 중심인물결정하기 위한 것의 두 가지 목적이 있었다는 것을 알아야 한다.

Для того, щоб зробити субстанційне приношення шляхом створення умови тангам для позбавлення від гріховної природи, повинна бути обрана центральна особа цього приношення. Бог доручив Авелю зробити символічне жертвоприношення з двох причин: по-перше, щоб Авель установив основу довіри замість Адама, і, по-друге, щоб зробити його центральною особою субстанційного приношення.

타락성을 벗기 위한 탕감조건’은 가인이 세워야 했었는데 이것이 어찌하여 아담가정 전체가 세우결과가 될 수 있는가 하는 것을 우리는 알아야 한다.

Каїн був тим, кому слід було виконати умову тангам для очищення від гріховної природи, однак успішне завершення цієї умови означало б, що вона виконана всією сім’єю Адама.

그것은 마치 인간 조상이 하나님말씀에 순종함으로써 하나님의 뜻이 이루어졌을 것이었고, 또 유대인들이 예수님을 믿음으로써 예수님의 뜻이 이루어졌을 것이었던 것과 마찬가지로, 가인아벨에게 순종굴복하여 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’을 세움으로써 가인아벨이 다 함께 자녀로서 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’을 세운 입장에 서게 되어 있었던 것이다.

Як це можливо? Ситуація, що склалася, схожа на ту, в якій перебували прабатьки людства: вони допомогли б Богу виконати Його волю в тому разі, якби послухалися Його Слова. Її також можна порівняти з ситуацією єврейського народу часів Ісуса: люди допомогли б Ісусу виконати його волю, якби вони повірили в нього. Якби Каїн проявив покору перед Авелем і виконав умову тангам для очищення від гріховної природи, це розглядалося б як те, що обоє дітей разом виконали умову тангам.

한편 또 가인아벨선악(善惡)의 모체인 아담분립존재들이었기 때문에, 그들이 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’을 세워 사탄분립하였더라면 그 부모아담사탄분립한 그 입장에서 먼저 ‘ 실체기대(實體基臺)’ 위에 서게 되어 ‘메시아를 위한 기대’를 이루었을 것이다. 이와 같이 부모복귀하기 위한 탕감조건은 ‘상징헌제(象徵獻祭)’와 ‘실체헌제(實體獻祭)’로써 세워지는 것이다.

Каїн і Авель були народжені внаслідок того, що Бог «розділив» Адама, який утілив у собі добро і зло. Якби вони змогли звільнитися від уз сатани, виконавши умову тангам для звільнення від гріховної природи, то їхній батько, Адам, також був би відокремлений від сатани і з цього положення першим став би на субстанційну основу та створив основу для Месії. Іншими словами, щоб закласти умову тангам для відновлення батьків, потрібно зробити символічне й субстанційне приношення.

그런데 아벨이 뜻맞는 헌제를 함으로써 아담중심한믿음의 기대’를 탕감복귀(蕩減復歸)하는 조건과 ‘실체헌제’를 드리기 위한 중심인물로서의 아벨의 입장은 세워졌었다. 그러나 가인아벨을 죽임으로 말미암 아서 그들은 천사장(天使長)이 해와타락시킨 것과 같은 입장에 다시 서게 되었던 것이다. 그리하여 ‘타락성을 벗기 위한 탕감조건’을 세울 수 없게 됨으로써 ‘실체헌제’에 실패하여 ‘실체기대’를 세우지 못하게 됨에 따라 ‘메시아를 위한 기대’를 조성하지 못하게 되었기 때문에, 아담가정중심한 복귀섭리이루어질 수 없었던 것이다.

Коли Авель приніс жертву в спосіб, прийнятний для Бога, він виконав умову тангам для відновлення основи довіри замість Адама і утвердився на положенні центральної особи субстанційного приношення. Однак убивство Каїном Авеля було повторенням гріхопадіння, у ході якого архангел погубив Єву. Унаслідок цього Каїн і Авель не змогли створити умову тангам для очищення від гріховної природи та зазнали невдачі в субстанційному приношенні. Тому ні субстанційна основа, ні основа для Месії не були встановлені. Отже, Боже провидіння відновлення в сім’ї Адама здійснитися не змогло.

Втрата основи для Месії в сім’ї Адама



Ⅳ. 아담가정이 보여 준 교훈

1.4. Чому навчає приклад сім’ї Адама

아담가정중심한 복귀섭리(復歸攝理)의 실패는 결과적으로, 첫째 뜻 성사(成事)에 대한 하나님예정인간책임분담(人間責任分擔)에 대한 하나님태도가 어떠하셨던가 하는 것을 보여 주셨다. 원래 뜻 성사에 대한 하나님예정은 반드시 하나님책임분담인간책임분담이 합하여서만 이루어지게 되어 있는 것이다. 그러므로 가인아벨을 통하여 헌제(獻祭)하는 것은 그들의 책임분담에 해당하는 것이었기 때문에 하나님은 그들에게 어떻게 헌제해야 된다는 것을 교시할 수는 없었던 것이다.

З невдачі провидіння відновлення в сім’ї Адама можна винести такі уроки.
По-перше, ми можемо зрозуміти, у чому полягає призначення Бога стосовно виконання Його волі і яке Його ставлення до частки відповідальності людини.
Ще від часів створення світу Бог визначив, що Його воля буде виконана на основі спільних зусиль Бога і людини, коли дві частки відповідальності — Бога і людини — будуть виконані. Бог не міг указувати Каїну й Авелю, як правильно приносити жертви, адже їхня частка відповідальності полягала саме в тому, що Каїн повинен був принести свою жертву через Авеля.

둘째, 가인아벨을 죽였으나 그 후 하나님아벨 대신 셋을 세워 새로운 섭리를 하신 것으로써 뜻에 대한 하나님예정절대적인 것이고 인간에 대한 그의 예정상대적이라는 것을 보여 주셨다. 하나님은 그의 책임분담에 대하여 아벨이 그 자신책임분담을 완수함으로써만 그가 ‘실체헌제(實體獻祭)’의 중심인물이 되도록 예정하신 것이었다. 그러므로 아벨이 그의 책임분담을 완수하지 못한 입장에 서게 되었을 때 하나님은 그 대신 셋을 세우시어 절대적인 것으로 예정되어 있는 뜻을 이루나아가셨던 것이다.

По-друге, після вбивства Каїном Авеля Бог розпочав новий промисел, у якому Сиф зайняв місце Авеля. На підставі цього можна зробити висновок, що призначення волі Бога є абсолютним, тоді як Його призначення для людини — відносне. Боже призначення стосовно Авеля полягало в тому, що його успіх як центральної особи субстанційного приношення залежав від того, чи виконає він свою частку відповідальності. Тому, коли Авель не зміг завершити свою частку відповідальності, Бог обрав Сифа на його місце і продовжив провидіння, щоб утілити Свою абсолютно призначену волю.

셋째, 가인아벨헌제로써 타락인간항상 아벨적인 존재를 찾아 그에게 순종굴복해야만 하늘이 요구하는 뜻을 자기도 알지 못하는 가운데서 이루어 나아갈 수 있다는 것을 보여 주셨다.

По-третє, приклад приношень Каїна й Авеля навчає, що грішні люди повинні невтомно шукати людину типу Авеля. Шануючи таку людину, слухаючись і слідуючи за нею, ми можемо виконати Божу волю, навіть не розуміючи її в усіх деталях.

한편 아담가정중심하고 이루려 하셨던 것과 동일한 섭리(攝理)는 인간의 불신으로 말미암아 그 후 계속 반복되어 내려왔다. 따라서노정은 오늘날의 우리 자신들도 걸어야 할 탕감노정(蕩減路程)으로 그대로 남아져 있기 때문에, 아담가정중심한 복귀섭리(復歸攝理)는 오늘 우리들에게까지도 전형적(典型的)인 산 교훈이 되고 있는 것이다.

Провидіння, яке Бог намагався втілити через сім’ю Адама, повторювалося знову й знову через невіру людей. Тому шлях сім’ї Адама залишається й нині нашим особистим шляхом тангам, а провидіння відновлення в сім’ї Адама містить для нас типові цінні уроки.

Чому навчає приклад сім’ї Адама