Розділ 4. Роз’яснення біблійних віршів, які підтримують теорію абсолютного призначення

Мова


Місця



제4절 예정설을 세워 주는 성구 해명

우리하나님예정(豫定)에 관한 여러 가지문제점을 해명하였다. 그러나 다음으로 풀어야 할 문제는, 본장의 서언(序言)에서 열거한 성구들과 같이 모든 것이 하나님절대적인 예정으로만 이루어지는 것처럼 기록되어 있는 성구어떻게 해석해야 되는가 하는 것이다.

Ми вже з’ясували багато питань стосовно Божого призначення. Тепер розгляньмо, як пояснити біблійні цитати, наведені на початку глави, відповідно до яких складається враження, що Боже призначення всього, що відбувається, абсолютне.

먼저 로마서 8장 29절 내지 30절에 기록된 바 하나님은 미리 아신 사람을 미리 정하사, 미리 정하신 이를 또한 부르시고, 부르신 이를 또한 의롭다 하시고, 의롭다 하심을 받은 이를 또한 영화롭게 하신다고 한 말씀을 해명해 보기로 하자.

Розпочнімо з такого вірша: «Бо кого Він передбачив, тих і призначив… А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив» (Рим. 8:29—30).

Роз’яснення біблійних віршів, які підтримують теорію абсолютного призначення

하나님전지(全知)하시므로 어떤 사람복귀섭리(復歸攝理)의 중심인물이 될 수 있는 조건을(본장 제3절) 갖추고 있는가 하는 것을 아신다. 그러므로 하나님복귀섭리목적이루시기 위하여, 이와 같이 미리 알고 계시는 인물예정하시고 부르시는 것이다. 그러나 부르시는 하나님책임분담(責任分擔)만으로는 그가 의롭다 함을 얻어 영광을 누리는 데까지 이를 수는 없는 것이다. 그는 부름받은 입장에서 자기책임을 완수할 때 비로소 의롭다 함을 얻을 수 있는 것이고, 의롭다 함을 얻은 후에야 또한 하나님이 주시는 영화(榮華)를 누릴 수 있게 되는 것이다. 그러므로 하나님이 주시는 영화인간책임분담을 다함으로써만 누릴 수 있도록 예정되는 것이다. 다만 성구에는 인간책임분담(人間責任分擔)에 대한 말씀이 생략되어 있기 때문에 그것들이 오직 하나님절대적인 예정에서만 이루어지는 것같이 보여지고 있는 것이다.

Оскільки Бог усезнаючий, Він заздалегідь знає, хто має якості, необхідні для того, щоб стати центральною особою в провидінні відновлення (Призначення 3). Тому, щоб виконати мету провидіння відновлення, Бог призначає та призиває того, кого Він «передбачив». Його відповідальність полягає в тому, щоб покликати людину, але тільки це ще не означає, що людина буде Ним виправдана та прославлена. Для цього вона повинна виконати свою відповідальність. Тільки тоді, отримавши виправдання, вона буде прославлена Богом. Тож, призначення Бога, за яким людина буде прославлена, втілюється лише в разі, якщо остання завершить свою частку відповідальності. Оскільки в цьому вірші не згадується вираз «частка відповідальності людини», складається враження, що все залежить від абсолютного призначення Бога.

다음으로 로마서 9장 15절 내지 16절에는 이르시되 내가 긍휼히 여길 자를 긍휼히 여기고 불쌍히 여길 자를 불쌍히 여기리라 하셨으니 그런즉 원하는 자로 말미암음도 아니요 달음박질하는 자로 말미암음도 아니요 오직 긍휼히 여기시는 하나님으로 말미암음이니라는 기록이 있다.

Також у Біблії говориться: «Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись. Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує» (Рим. 9:15—16).

위에서 해명한 바와 같이, 복귀섭리목적이루시기 위하여 어떠한 인물이 가장 적합한가 하는 것은 하나님만이 미리 아시고 택하시는 것이다. 그러므로 이러한 인물을 택하시어 긍휼(矜恤)히 여기시거나 혹은 그를 불쌍히 보시는 것은 하나님의 특권이기 때문에, 인간이 원함으로 말미암아 되어지는 것이 아니요, 또 인간노력으로 달음박질을 해서 되어질 수 있는 것도 아니다. 따라서 이 성구는 어디까지나 하나님의 권능과 은총을 강조하시기 위하여 주신 말씀인 것이다.

Як пояснювалося вище, тільки Бог бачить наперед, яка людина більше за інших підходить для виконання мети провидіння відновлення, відтак Він обирає її. Отож, обирати таку людину, милувати її та змилосердитися над нею — привілей Бога. І це не залежить ні від бажання, ні від зусиль людини. Мета цього вірша — наголосити на могутності та милосерді Бога.

한편 로마서 9장 21절에는 토기장이가 진흙 한 덩이로 하나는 귀히 쓸 그릇을 하나는 천히 쓸 그릇을 만드는 권이 없느냐고 말씀하셨다.

Святий Павло також писав: «Чи гончар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?» (Рим. 9:21).

하나님인간으로 하여금 그의 창조성(創造性)을 닮게 하심으로써 피조세계(被造世界)의 주인으로 세우시어 가장 사랑하시기 위한 조건으로서 인간책임분담(人間責任分擔)을 세우셨다는 것은 이미 논술한 바 있다. 그런데 인간은 이 조건을 스스로 범하여 타락하고 말았다. 그리하여 타락인간(墮落人間)은 마치 쓰레기와 같이 버림을 받은 존재가 되었기 때문에, 설혹 하나님이 이러한 인간어떻게 취급한다 하더라도 결코 불평해서는 아니 된다는 뜻을 교시(敎示)하기 위하여 이 성구를 주신 것이다.

Уже було сказано, що частка відповідальності, дана Богом людям, — це умова, яка дає Йому змогу любити їх більше, ніж будь-яких інших істот у світі творіння. З цією умовою Бог дав людині можливість успадкувати Його творче начало і отримати право на положення володаря світу творіння. Однак людина, вчинивши гріхопадіння, не виконала цієї умови. Тому грішна людина стала істотою, яка не має ніякої цінності, немов сміття, що викидається. Наведені рядки повинні були показати людям, що, опинившись у такому положенні, вони не мають права скаржитися, як би Бог до них не ставився.

그리고 로마서 9장 10절 내지 13절에는 하나님이 태중(胎中)에서부터 야곱은 사랑하시고 에서는 미워하시어 장자(長子) 에서가 차자(次子) 야곱을 섬기리라고 한 말씀이 있다.

Також у Біблії говориться, що Бог любив Якова та ненавидів Ісава ще тоді, коли вони були в утробі матері, не встигши зробити ні добрих, ні злих учинків.

에서와 야곱은 복중(腹中)에 있어서 아직 선악간(善惡間) 아무런 행동결과나타낼 수 없었음에도 불구하고 하나님께서 에서를 미워하시고 야곱을 사랑하신 이유는 어디에 있었을 것인가? 이것은 복귀섭리노정(復歸攝理路程)의 프로그램을 맞추시기 위함이었던 것이다. 이에 대한 상세한 것은 후편 제1장의 ‘아브라함가정중심한 복귀섭리’에서 설명하겠지만, 에서와 야곱을 쌍태(雙胎)로 세우셨던 것은 그들을 각각 가인아벨의 입장에 갈라 세워 놓고, 아벨의 입장에 있는 야곱이 가인의 입장에 있는 에서를 굴복시킴으로써, 일찍이 아담가정에서 가인아벨을 죽임으로써 이루지 못하였던 장자기업(長子基業) 복귀의 ‘뜻’을 탕감복귀(蕩減復歸)하시기 위함이었던 것이다. 따라서 에서는 가인의 입장이므로 하나님의 미움을 받을 수 있는 입장에 있었던 것이요, 야곱은 아벨의 입장이므로 하나님사랑을 받을 수 있는 입장에 있었기 때문에 그와 같이 말씀하셨던 것이다.

Чому Бог, уже тоді віддаючи перевагу одному з них, сказав: «Більший служитиме меншому» (Рим. 9:10—13)? Чому Він любив одного і ненавидів іншого? Тому що Бог мав дотримуватись програми шляху провидіння відновлення. Як буде більш докладно розглядатися далі (Основа 3.2), Бог дав Ісаку близнюків, Ісава та Якова, з наміром, щоб вони зайняли положення Каїна та Авеля. Вони мали відновити шляхом тангам волю Бога, спрямовану на відновлення права первородства старшого сина, яку Він не зміг утілити раніше в сім’ї Адама, коли Каїн убив Авеля. Для цієї мети Бог мав намір підкорити Ісава, який займав положення Каїна, Якову, який перебував на положенні Авеля. Бог «ненавидів» Ісава, тому що він займав положення Каїна. Яків міг отримувати любов Бога, тому що перебував на положенні Авеля.

그러나 하나님이 그들을 실제로 미워하시거나 사랑하시는 것은 어디까지나 그들 자신의 책임분담(責任分擔) 수행 여부에 따라서 좌우문제였다. 실상 에서는 야곱에게 순종굴복하였기 때문에 미움을 받을 수 있는 입장에서 야곱과 동일한 사랑축복(祝福)을 받는 입장으로 옮겨졌던 것이다. 그리고 아무리 사랑을 받을 수 있는 입장에 세워졌던 야곱이라 할지라도, 만일 그가 자기책임분담을 완수하지 못하였더라면 그는 하나님사랑을 받을 수 없었을 것이다.

Але насправді ненависть чи любов Бога до обох братів визначалася тим, чи впораються вони зі своєю часткою відповідальності, тому Ісав, підкорившись Якову, також отримав благословення любові, як і його брат, хоча спочатку він займав положення, що обумовлювало ненависть Бога. З іншого боку, хоча Яків і займав положення, що передбачало отримання любові Бога, він міг би зовсім не отримати її, якщо б не виконав даної йому частки відповідальності.

이와 같이 복귀섭리(復歸攝理)의 목적이루는 데 있어하나님책임분담인간책임분담이 과연 어떠한 관계가지고 있는가 하는 것을 알지 못하고, 모든 뜻 성사를 하나님의 전담행사(專擔行事)로서만 보아 왔기 때문에 칼빈과 같이 완고(頑固)한 예정설(豫定說)을 주장하는 사람나오게 되었고, 또 그것이 오늘에 이르기까지 오랜 기간을 두고 그대로 인정되어 오기도 했던 것이다.

Люди, як-от Жан Кальвін, обстоювали вчення про абсолютне та повне призначення, у якого й досі залишається багато прибічників, тому що не розуміли того, як співвідносяться частка відповідальності Бога та частка відповідальності людини у втіленні мети провидіння відновлення, і вважали, ніби виконання Божої волі залежить виключно від дій Бога.

Жан Кальвін про абсолютне та повне призначення