Розділ 3. Призначення щодо людини

Мова


Місця



제3절 인간에 대한 예정

아담해와선악과(善惡果)를 따먹지 말라 하신 하나님말씀을 지키는 것으로 자신들의 책임분담(責任分擔)을 완수함으로써 선의 인간 조상이 될 수 있었던 것이다. 따라서 하나님아담해와인간 조상이 되는 것을 절대적인 것으로 예정하실 수는 없었다. 그러므로 타락인간도 그 자신의 책임분담을 완수함으로써만 하나님께서 예정하신 인물이 될 수 있는 것이기 때문에, 하나님은 그들이 어떠한 인물된다는 것을 절대적인 것으로 예정하실 수는 없는 것이다.

Адам і Єва могли б стати прабатьками людства, які втілюють у собі добро, якби впоралися зі своєю часткою відповідальності, дотримуючись Божої заповіді не їсти плід із дерева пізнання добра і зла. Відповідно, Боже призначення стосовно того, що вони стануть прабатьками людства, які втілюють у собі добро, не могло бути абсолютним. Те ж саме можна сказати й про грішних людей: вони можуть стати такими, якими їм визначив бути Бог, лише в тому разі, якщо виконають свою частку відповідальності. Отже, Бог не може визначити абсолютно, що людина стане такою, якою їй призначено бути.

그러면 하나님인간을 어느 정도로 예정하시는 것인가? 어떤 인물중심한 하나님의 ‘뜻 성사’에 있어서는 그 자신이 언제나 인간책임분담(人間責任分擔)을 해야만 된다는 필수적인 요건이 따라다닌다. 그렇기 때문에 하나님이 어떤 인물을 어떠한 사명자(使命者)로 예정하시는 데 있어서도, 그 예정을 위한 95퍼센트의 하나님책임분담에 대하여 5퍼센트의 인간책임분담 수행이 합하여서 그 인물중심한 뜻이 100퍼센트 완성됨으로써만 그러한 인물이 될 수 있도록 예정하신다. 그러므로 그 인물이 자신의 책임분담을 다하지 못하면 하나님예정하신 대로의 인물이 될 수 없는 것이다.

Тоді в якій мірі Бог визначає долю окремої людини? Необхідною умовою втілення Божої волі конкретною людиною є виконання нею своєї частки відповідальності. Тому, навіть якщо Бог і призначає, що та чи інша місія повинна бути втілена тією чи іншою людиною, реальне її втілення залежить від виконання всіх ста відсотків відповідальності, де дев’яносто п’ять відсотків складає відповідальність Бога і п’ять відсотків — відповідальність людини. Лише за таких умов місія буде завершена, і воля Бога набуде свого втілення. Відповідно, якщо людина не виконає своєї частки відповідальності, вона не зможе стати тим, ким їй призначив стати Бог.

Призначення щодо людини

예를 들면 하나님은 모세를 택하실 때에 그가 자신의 책임분담을 완수함으로써만 선민(選民)을 가나안 복지(福地)까지 인도할 수 있는 영도자(領導者)가 되도록 예정하셨다(출 3 : 10). 그러나 그가 가데스바네아에서 반석(磐石)을 두 번 침으로써 하나님의 뜻을 거역하여 자신의 책임을 다하지 못하게 될 때에 그 예정이루어지지 않았으며, 목적지를 향하여 가는 도중에서 죽고 말았다(민 20 : 7∼12, 20 : 24, 27 : 14).

Наприклад, обравши Мойсея, Бог призначив, що коли він виконає свою частку відповідальності, то зможе ввести обраний народ у благословенну землю Ханаану (Вих. 3:10). Однак, коли Мойсей учинив усупереч Божій волі, ударивши в Кадеш-Барнеа по скелі двічі, він не впорався зі своєю відповідальністю, і Боже призначення не справдилося: Мойсей помер на шляху до своєї мети (Чис. 20:7—12; 20:24; 27:14).

한편 하나님이 가룟 유다를 택하실 때에도, 그가 충성으로 자신의 책임분담을 다함으로써만 예수님의 제자가 되도록 예정하셨다. 그러나 그가 자신의 책임을 다하지 못하였을 때에 그 예정이루어지지 않았고, 그는 도리어 반역자(反逆者)가 되고 말았다.

Коли Бог обрав Іуду Іскаріота, Він призначив, що Іуда залишиться учнем Ісуса, з відданістю виконавши свою частку відповідальності. Проте коли Іуда не впорався зі своєю відповідальністю, Боже призначення стосовно нього не справдилося, і він став зрадником.

하나님유대인들을 세우실 때에도, 그들이 예수님을 믿고 모시어 맡겨진 책임분담을 완수함으로써만 영광의 선민(選民)이 될 수 있도록 예정하셨다. 그러나 그들이 예수님을 십자가에 내줌으로써 이 예정이루어지지 않았고, 따라서 그 백성은 쇠퇴해 갔던 것이다.

Коли Бог призвав євреїв, то визначив, що вони будуть прославлені як обрана нація, втіливши свою частку відповідальності: повірять в Ісуса і служитимуть йому. Проте, коли їхні лідери послали Ісуса на хрест, ця призначена доля не виконалася, і іудейський народ був розпорошений по світу.

다음으로는 하나님예정있어 복귀섭리(復歸攝理)의 중심인물(中心人物)이 될 수 있는 조건은 어떠한 것인가를 알아보기로 하자.

Давайте тепер поговоримо про те, як Бог призначає центральну особу провидіння відновлення.

하나님구원섭리(救援攝理)의 목적타락피조세계(被造世界)를 창조본연(創造本然)의 세계에로 완전복귀하시려는 데 있다. 그렇기 때문에 그 시기의 차는 있으나 타락인간누구나 다 빠짐없이 구원을 받도록 예정되어 있는 것이다(벧후 3 : 9). 그런데 하나님창조가 그러했듯이 그의 재창조역사(再創造役事)인 구원섭리도 일시에 이루어질 수는 없는 것이기 때문에, 그것은 하나로부터 시작하여 점차 전체적인 것으로 넓혀 가는 것이다. 하나님섭리가 그러하기 때문에, 구원섭리를 위한 예정있어서도 먼저 그 중심인물예정하시고 부르시는 것이다.

Мета Божого провидіння спасіння — відновити грішний світ творіння, перетворивши його у світ, первісно задуманий Богом. Відповідно, усім грішним людям призначено отримати спасіння, хоча це й відбудеться в різний час (2 Пет. 3:9). Однак слід мати на увазі, що, так само як процес створення світу, Боже провидіння спасіння — робота з відтворення — не може бути завершене миттєво. Розпочавшись в одній точці, воно поступово розширює свої межі і врешті-решт охопить увесь світ. Таким чином, Бог розпочинає провидіння спасіння з того, що призначає, хто стане в ньому центральною особою, і закликає цю людину виконати відведену їй місію.

그러면 이렇게 부르심을 받는 중심인물은 어떠한 조건을 갖추어야 하는가? 그는 먼저 복귀섭리를 담당한 선민하나로서 태어나야 하며, 다음으로는 같은 선민 중에서도 선(善)공적이 많은 선조후손이어야만 한다. 그리고 똑같이 선의 공적이 많은 선조후손이라 하더라도 그 개체가 뜻을 이루는 데 필요한 천품(天稟)을 타고나야만 하는 것이며, 또 같은 천품의 인간이라 할지라도 이를 위한 후천적인 조건이 모두 구비되어 있어야 한다. 그리고 후천적인 조건마저 똑같이 갖춘 인물들 중에서도 보다 하늘필요로 하는 시기와 장소에 맞추어진 개체를 먼저 택하시는 것이다.

Тоді яким вимогам повинна відповідати людина, щоб стати центральною особою, яка гідна отримати поклик Бога? По-перше, вона повинна належати до обраної нації, яка несе відповідальність за провидіння відновлення. Далі, народившись у середовищі обраного народу, вона повинна бути нащадком тих, хто у своєму житті зробив багато добра. Крім того, за своїми вродженими якостями вона повинна підходити для покладеної на неї місії. Не менш важливим залишається також набуття необхідних для виконання цієї місії досвіду та навичок. І навіть із тих людей, які відповідають усім цим вимогам, Бог передусім обирає людину, яка живе в той час і в тому місці, які найбільше підходять для здійснення задуманого.

Призначення щодо людини