Розділ 2. Друге пришестя Іллі та Іван Хреститель

Мова


Місця



제2절 엘리야재림세례 요한

엘리야재림(再臨)하리라는 것은 이미 말라기 선지(先知)가 예언했던 바였고(말 4 : 5), 세례 요한이 바로 재림엘리야라고 하는 것은 예수님의 증언이었다(마 17 : 13, 마 11 : 14). 그러나 세례 요한엘리야재림자(再臨者)였다는 사실은 일반 유대인은 물론 세례 요한 자신도 알지 못하였기 때문에(요 1 : 21), 이로부터 예수님에 대한 세례 요한의 의혹(마 11 : 3)과 그에 따르는 유대인들의 불신은 날로 더하여지게 되어, 마침내는 예수님이 십자가의 길을 가시지 않을 수 없게 되었던 것이다.

Пророк Малахія віщував, що Ілля прийде знову (Мал. 4:5). За свідченням Ісуса, другим пришестям Іллі був не хто інший, як Іван Хреститель (Матв. 17:13; Матв. 11:14). Однак не лише пересічні іудеї, але й сам Іван не зрозумів цього (Іван. 1:21). Нерозуміння Іваном своєї місії змусило його засумніватися в Ісусові, і, оскільки його поважало багато іудеїв та його думка була вагомою для них, іудеї не повірили в Ісуса (Матв. 11:3). Зрештою все це змусило Ісуса піти хресним шляхом.

Друге пришестя Іллі та Іван Хреститель



Ⅰ. 엘리야재림중심한 유대인들의 심적 동향

2.1. Психологія іудеїв в очікуванні другого пришестя Іллі

통일왕국시대(統一王國時代)에 있어서 솔로몬의 타락으로 말미암아 그의 성전이상(聖殿理想)은 사탄의 침범을 당하게 되었었다. 그리하여 이루어지지 않았던 성전이상을 다시 찾아 세워 실체성전메시아를 맞게 하시기 위하여 하나님은 4대선지(四大先知)와 12소선지(十二小先知)를 보내시어 사탄 분립역사를 하셨다. 또 하나님께서 특별선지(特別先知) 엘리야를 보내시어 갈멜산에서 바알 선지자들과 대결케 하여 바알신을 멸하신 것도 이러한 이상실현(理想實現)의 뜻을 가로막는 사탄을 멸하시기 위함이었다. 그러나 엘리야는 그의 천적인 사명을 다 이루지 못하고 승천(昇天)하였기 때문에(왕하 2 : 11), 메시아를 맞기 위하여 사탄분립해 가는 노정에 다시 사탄이 횡행하게 되었던 것이다. 그러므로 예수님의 실체성전이상이루어지기 위하여는, 이에 앞서 엘리야지상에서 다 이루지 못하고 간 사탄 분립의 사명을 계승 완수하게 하는 섭리가 있지 않으면 아니 된다. 이러한 섭리적인 필연성에 의하여 선지자(先知者) 말라기엘리야재림해야 할 것을 예언했던 것이다(말 4 : 5).

У період єдиного царства через гріх царя Соломона ідеал храму був знищений сатаною. Щоб відновити його та прокласти шлях для приходу Месії — храму в плоті, Бог, працюючи над відокремленням від сатани, послав Ізраїлю чотирьох «великих» та дванадцять «малих» пророків. Аби сатана не міг завадити втіленню ідеалу храму, Бог послав особливого пророка Іллю, який боровся з пророками вааловими на горі Кармел, щоб знищити Ваала. Однак, не завершивши дану йому Небесами місію, Ілля вознісся на небо (2 Цар. 2:11). Сатана ж знову почав заважати приготуванням до приходу Месії на шляху провидіння. Тому до того, як стане можливим здійснення ідеалу втіленого храму, тобто поява Ісуса, замість Іллі повинен прийти той, хто завершить незакінчену ним місію — відокремлення людей від сатани. За цією провіденційною необхідністю пророк Малахія віщував друге пришестя Іллі (Мал. 4:5).

선지자들의 예언을 믿고 있던 유대인들의 간곡한 소망은 물론 메시아강림(降臨)이었다. 그러나 그에 못지않게 유대인들이 갈망해 왔던 것은 엘리야재림(再臨)이었음을 알아야 한다. 왜냐하면 위에서도 말한 바와 같이, 하나님말라기 선지를 통하여 메시아강림에 앞서 그의 앞길을 예비하게 하시기 위하여 선지자 엘리야를 보내마고 분명히 약속하셨었기 때문이다(말 4 : 5). 그런데 엘리야는 이미 예수님이 탄생하시기 900여년 전에 승천선지자로서(왕하 2 : 11), 그는 분명히 영계(靈界)에 있다가 예수님의 제자들에게 나타나 보인 사실이 있다(눅 9 : 31). 이와 같이 되어 유대민족하늘에 머물고 있는 엘리야가 다시 올 때에는 전에 승천하던 모양으로 반드시 하늘로부터 내려오리라고 믿고 있었던 것이다. 그러므로 마치 오늘날의 기독교 신도들이 예수께서 구름을 타고 재림하시리라고 하늘을 우러러보고 있듯이, 당시의 유대인들도 하늘을 우러러보면서 엘리야가 다시 오기를 고대하고 있었던 것이다.

Народ Іудеї, який вірив у пророцтва, усією душею прагнув приходу Месії. Однак слід мати на увазі, що таким же бажаним для іудеїв було друге пришестя Іллі. Причиною цього стала дана через пророка Малахію обіцянка Бога послати їм пророка Іллю до того, як прийде Месія, щоб Ілля приготував шлях Господу. Ілля був пророком, який вознісся на небеса за 900 років до народження Ісуса (2 Цар. 2:11) і відтоді перебував у духовному світі. Нам відомий випадок, коли його дух явився учням Ісуса на горі Преображення (Лук. 9:30). Іудеї вірили, що Ілля, який перебуває на небесах, спуститься звідти тим же чином, що й вознісся. Так само як багато християн сьогодні зводять погляди на небо, упевнені в тому, що Ісус спуститься з хмар, у часи Ісуса іудеї, очікуючи приходу Іллі, також звертали свої погляди на небо.

그런데 선지자 말라기의 예언대로 엘리야가 다시 왔다는 소식은 없고 예수님께서 느닷없이 메시아를 자처하고 나섰을 때, 예루살렘에는 일대 혼란이 일어나지 않을 수 없었다. 그러므로 마태복음 17장 10절을 보면, 제자들은 가는 곳마다 만일 예수님이 메시아라면 그보다 먼저 오기로 약속되어 있는(말 4 : 5) 엘리야는 어디 와 있는가 하는 공박(攻駁)을 받게 되었다. 제자들은 그 답변에 궁하여 예수님께 직접 문의한 결과(마 17 : 10), 예수님은 바로 세례 요한이 그들이 고대하고 있는 엘리야라고 대답해 주셨다(마 11 : 14, 마 17 : 13).

Коли ж з’явився Ісус, який проголосив себе Месією, народ нічого ще не чув про друге пришестя Іллі, і це викликало велике сум’яття в Єрусалимі. Тому книжники, намагаючись довести учням Ісуса, що їхній учитель не може бути Месією (Матв. 17:10), запитували їх, де Ілля, який перше повинен був прийти (Мал. 4:5). Ті ж, не знаючи, що відповісти, прийшли з цим запитанням до Ісуса (Матв. 17:10). Той сказав, що Ілля, приходу якого всі очікували, — не хто інший, як Іван Хреститель (Матв. 11:14; 17:13).

제자들은 예수님을 메시아로 믿고 있었기 때문에 세례 요한이 바로 엘리야라고 하신 예수님의 증언을 그대로 믿을 수 있었겠지만, 아직도 예수님이 누구신지도 모르고 있는 다른 유대인들이야 어떻게 예수님의 이러한 증언을 그대로 받아들일 수 있었을 것인가? 예수자신유대인들이 자기의 증언을 즐겨 받지 않을 것을 아셨기 때문에, 만일 너희가 즐겨 받을진대 오리라 한 엘리야가 곧 이 사람이니라(마 11 : 14)고 말씀하셨던 것이다.

Учням Ісуса, які не сумнівалися в тому, що він — Месія, було неважко повірити його свідченню про Івана як Іллю. Але як у це могли повірити іудеї, які не знали, ким був Ісус? Розуміючи, що їм нелегко буде прийняти його слова, Ісус сказав: «Коли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти» (Матв. 11:14).

Психологія іудеїв в очікуванні другого пришестя Іллі

유대인들이 세례 요한엘리야라고 하신 예수님의 증언을 더욱 믿을 수 없었던 것은, 요한복음 1장 21절의 기록에 보이는 바 이미 세례 요한 자신자기엘리야가 아니라고 명백히 부인한 뒤의 일이었기 때문이다.

Іудеям стало ще важче вірити словам Ісуса після того, як сам Іван зрікся своєї місії, заявивши, що він не Ілля (Іван.1:21).



Ⅱ. 유대민족의 갈 길

2.2. Шлях, яким пішли іудеї

예수님은 세례 요한을 가리켜서 그가 바로 유대인들이 고대하고 있는 엘리야라 하셨고(마 11 : 14), 이와 반대로 장본인인 세례 요한 자신은 이미 이 사실을 부인하여 버렸으니 유대민족누구의 말을 곧이듣고 따라갈 수 있었을 것인가? 그것은 말할 것도 없이, 당시의 유대인들의 눈에 예수님과 세례 요한 두 분 가운데서 누가 더 믿을 수 있는 인물로 비쳐졌던가 하는 데 따라서 좌우문제라고 보지 않을 수 없다.

За словами Ісуса, Іван Хреститель був ніким іншим, як Іллею, приходу якого так довго чекав народ Іудеї (Матв. 11:14). Але сам Іван це заперечував. Чиїм словам люди повинні були довіритися? Залежало це від того, хто з них, на думку людей того часу, заслуговував на більшу довіру.

그러면 먼저 당시 유대민족의 입장에서 예수님의 모습은 어떠한 것으로 보여졌을 것인가 하는 것을 알아보자.

Давайте поговоримо про те, як виглядав Ісус в очах іудеїв того часу.

예수님은 빈천(貧賤)한 목수(木手)의 가정에서 생장(生長)한 하나의 배우지 못한 청년이었다. 이러한 청년이 이름 없이 일어나 스스로 안식일(安息日)의 주인이라 칭하면서 유대인들이 생명과 같이 여기는 안식일을 범하였다(마 12 : 1∼8). 그러므로 예수님은 유대인구원의 푯대인 율법(律法)을 폐하는 사람으로 알려지게 되었던 것이다(마 5 : 17). 따라서 예수님은 유대인지도자들에게 몰린 바 되어 하는 수 없이 어부(漁夫)를 불러 제자를 삼았으며 세리(稅吏)와 창기(娼妓)와 죄인(罪人)들의 친구가 되어 함께 먹고 마셨다(마 11 : 19). 그러면서도 예수님은 유대인지도자들보다도 세리들과 창기들이 먼저 천국에 들어간다고(마 21 : 31) 주장하셨던 것이다.

Для них він був парубком, який майже не здобув освіти і народився та виріс у злиднях в убогому домі теслі. І цей парубок без роду й племені раптом проголосив себе Господом суботи. Більше того, сам він її не дотримувався, хоча це й було невід’ємною вимогою іудейської віри (Матв. 12:1—8). Тому Ісус став відомий як той, хто порушує закон — дороговказ спасіння для іудеїв (Матв 5:17). У результаті іудейські священики розпочали гоніння на Ісуса, і він був змушений шукати своїх учнів серед звичайних рибалок. Він став другом збирачів податків, повій, грішників, із якими разом їв та пив (Матв. 11:19). Більше того, він заявив, що збирачі податків та повії ввійдуть у Царство Небесне раніше, ніж священики та старійшини народу (Матв. 21:31).

한 여인이 예수님의 발을 눈물로 적시고 머리털로 씻은 후에 그의 발에 입을 맞추고 값진 기름을 부은 일이 있었다(눅 7 : 37∼38). 이러한 행동은 오늘날의 사회있어서도 용납(容納)되기 어려운 일이어든, 하물며 음행(淫行)하는 여인을 돌로 쳐 죽여도 말 못 하던 유대인의 엄격한 윤리사회(倫理社會)에 있어어떻게 허용될 수 있었을 것인가? 그런데 예수님은 이것을 용납하셨을 뿐 아니라, 여인의 태도를 비난하는 제자들을 책망하시고 도리어 그 여인을 칭찬하셨던 것이다(눅 7 : 44∼50, 마 26 : 7∼13).

Одного разу повія «…плачучи, почала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та миром мастила» (Лук. 7:37—38). Така поведінка неприйнятна навіть у наш час, а норми іудейської етики були суворішими: згідно з ними розпусну жінку можна було забити камінням до смерті. Однак Ісус не лише дозволяв їй робити все це, але й докоряв своїм учням за те, що вони осуджували її, і навіть возвеличив її (Лук. 7:44—50; Матв. 26:7—13).

한편 또 예수님은 자기하나님과 동등한 입장에 세우시고(요 14 : 9), 자기로 말미암지 않으면 천국에 들어갈 자가 없다고 주장하시면서(요 14 : 6), 자기를 그들의 부모나 형제나 처자나 무엇보다도 더 사랑해야 된다고 강조하셨다(마 10 : 37, 눅 14 : 26). 예수님의 모습이 이러하였으므로, 유대인지도자들은 그를 마귀의 왕 바알세불이 접한 사람이라고 비난하며 조소(嘲笑)하였던 것이다(마 12 : 24). 예수님에 대한 이러한 전후 사정을 종합하여 볼 때 당시의 유대인들의 눈에 비친 예수님은 결코 믿겨운 존재는 아니었던 것이다.

Крім того, складалося враження, що Ісус ставить себе на один рівень із Богом (Іван. 14:9). Він говорив, що ніхто не може прийти до Батька, як тільки через нього (Іван. 14:6), і що любов до нього повинна бути сильнішою, ніж любов до батьків, братів, сестер, чоловіка, дружини та дітей (Матв. 10:37; Лук. 14:26). Таким чином, для багатьох його слова та вчинки були богохульством. Тому не дивно, що іудейські вожді ганили Ісуса, сміялися над ним та звинувачували в тому, що він пов’язаний із Вельзевулом, князем демонів (Матв. 12:24). Беручи все це до уваги, ми можемо зрозуміти, що в очах іудеїв Ісус не був людиною, яка заслуговувала на довіру.

다음으로 우리는 당시의 유대민족의 입장에서 본 세례 요한의 모습은 어떠했을 것인가 하는 것을 알아보자.

Далі поговоримо про те, ким був для народу Іудеї Іван Хреститель.

세례 요한은 당시의 명문가인 제사장(祭司長) 사가랴의 아들로 태어났다(눅 1 : 13). 그의 부친지성소(至聖所)에서 분향할 때에 그 아내가 아들을 잉태하리라는 천사의 말을 곧이듣지 아니함으로써 벙어리가 되었다가, 요한이 출생하자마자 그 입이 열린 기사이적(奇事異蹟) 등으로 인하여 온 유대 고을 사람들이 크게 놀랐던 것이다(눅 1 : 9∼66). 뿐만 아니라 광야(曠野)에서 메뚜기와 석청(石淸)으로 연명하면서 수도(修道)하던 그의 빛나는 신앙생활을 보고, 일반 유대인들은 물론 제사장들까지도 그에게 혹 당신이 메시아가 아닌가 하고 물어 볼 정도로 그는 유대인들에게 훌륭하게 보였던 것이다(눅 3 : 15, 요 1 : 20).

Іван був сином Захарії, священика в Єрусалимському храмі, тобто належав до знатної сім’ї (Лук. 1:13). Його незвичайне народження, що супроводжувалося чудесами та знаменнями, вразило всю нагірну Іудею. Одного разу під час кадіння у святому святих Єрусалимського храму Захарія побачив ангела Господнього, який сповістив йому про те, що в нього народиться син. Не повіривши словам ангела, він у покарання за це був позбавлений здатності говорити та зміг знову набути її лише після того, як це пророцтво справдилося (Лук. 1:9—66). Життя самого Івана Хрестителя, який харчувався в пустелі диким медом та сараною, було прикладом віри та релігійної дисципліни. Не лише звичайні люди, але й священики, і левіти приходили до нього та питали, чи не він є Месією (Лук. 3:15; Іван. 1:20). Це свідчить про те, якою великою повагою користувався Іван у народу Іудеї.

위에서 밝힌 바 그 당시의 사정을 놓고 유대인들의 입장에서 예수님의 모습과 세례 요한의 모습을 비교해 볼 때, 과연 그들이 누구의 말을 더 믿을 수 있었을 것인가? 그것이 세례 요한의 말이었을 것은 불문가지(不問可知)의 사실이다. 따라서 유대인들은 세례 요한엘리야라고 하신 예수님의 증언보다도 자기엘리야가 아니라고 부인한 세례 요한의 말을 더 믿지 않을 수 없었던 것이다. 따라서 유대인들이 세례 요한의 말을 믿게 되자, 예수님의 이 증언은 메시아로 자처하기 위한 일종의 위증(僞證)이 되고 말았기 때문에 예수님은 자연히 망언자(妄言者)로 몰릴 수밖에 없었다.

За таких обставин чиї слова — Ісуса чи Івана Хрестителя — заслуговували на більшу довіру в очах іудейського народу? Слова Івана Хрестителя, безсумнівно, видавалися правдивішими. Тому іудеям було простіше повірити Івану Хрестителю, коли він зрікся місії Іллі, ніж Ісусові, який стверджував, що Іван Хреститель — Ілля. Повіривши Івану Хрестителю, вони сприйняли слова Ісуса як лжесвідчення, за допомогою якого той нібито намагався переконати їх у тому, що він — Месія. У результаті всього цього Ісус був оголошений самозванцем.

Вибір, перед яким стояли іудеї

이와 같이 예수님이 망언자로 몰리게 될 때, 위에서 논급한 바와 같은 예수님의 모습은 모두가 유대인들에게 있어 거리끼는 것이 되었기 때문에 예수님에 대한 그들의 불신의 도는 점점 더 높아지기만 하였다. 유대인들이 예수님을 불신하고 세례 요한의 말을 믿고 보니 엘리야는 아직 오지 않았다고 생각할 수밖에 없었으며, 따라서 메시아가 오셨으리라고는 상상조차 할 수 없게 되었던 것이다.

Як тільки Ісуса було визнано самозванцем, невіра людей почала зростати з кожним днем. Слова та вчинки Ісуса здавалися євреям дедалі зухвалішими та образливішими. Вірячи словам Івана Хрестителя, а не Ісуса, іудеям не залишалося нічого іншого, як уважати, що Ілля ще не прийшов, і, відповідно, вони не могли навіть уявити появу Месії.

이러한 견지에서 볼 때, 유대인들은 말라기의 예언(豫言)을 믿는 입장에 서면 아직 엘리야가 오지 않았기 때문에 메시아로 자처하는 예수님을 버릴 수밖에 없었고, 이와 반대로 예수님을 믿는 입장에 서면 엘리야가 온 다음에야 메시아가 오시리라고 예언한 성경을 버릴 수밖에 없는 입장에 있었다. 거기에서 도저히 하나님의 예언을 저버릴 수는 없었던 유대인들은 부득이 예수님을 불신하는 길을 택할 수밖에 없었던 것이다.

Отже, іудеї могли або вірити в пророцтво Малахії і не визнавати Ісуса Месією, або повірити в Ісуса і відмовитись від слів Писання про те, що прихід Месії можливий лише після повернення Іллі. Оскільки іудеї не допускали й думки про те, щоб засумніватися в словах Писання, для них не залишалося іншого вибору, як піти шляхом невіри в Ісуса.



Ⅲ. 세례 요한의 불신

2.3. Невіра Івана Хрестителя

위에서 상론(詳論)한 바와 같이, 당시의 제사장(祭司長)이나 전유대인들이 세례 요한을 숭경(崇敬)하던 마음은 그를 메시아생각하는 데까지 이르렀던 것이다(눅 3 : 15, 요 1 : 20). 따라서 만일 세례 요한자기가 바로 예수님이 증언하신 그대로의 엘리야라는 것을 선포하고 나섰더라면, 메시아를 맞기 위하여 엘리야를 고대하고 있었던 전유대인들은 이러한 세례 요한의 증언을 믿게 되어 모두 예수님 앞으로 나왔을 것임에 틀림없다. 그러나 끝내 자기엘리야가 아니라고 주장한 세례 요한하나님섭리에 대한 무지유대인들이 예수님 앞으로 나아갈 수 없었던 주요한 원인이 되었던 것이다.

Як уже зазначалося вище, повага верховного священства та всього народу Іудеї до Івана Хрестителя була настільки великою, що, на їхню думку, він навіть міг бути Месією (Лук. 3:15; Іван.1:20). Відповідно, Івану, за свідченням Ісуса, слід було сповістити людям про свою місію Іллі. Тоді народ Іудеї, який чекав повернення Іллі перед появою Месії, прийшов би до Ісуса: адже він звик вірити словам Івана. Але те, що Іван Хреститель не зрозумів Божого провидіння, до останнього моменту заперечуючи свою місію Іллі, стало головною перешкодою, яка завадила людям прийняти Ісуса.

Невіра Івана Хрестителя

세례 요한은 일찍이 자기는 물로 세례(洗禮)를 주지만, 자기 뒤에 오시는 이(예수님)는 불과 성령(聖靈)으로 세례를 주시기 때문에 자기는 그의 신을 들기도 감당치 못하겠다고 증거하였다(마 3 : 11). 뿐만 아니라 요한복음 1장 33절을 보면, 나도 그를 알지 못하였으나 나를 보내어 물로 세례를 주라 하신 그이(하나님)가 나에게 말씀하시되 성령이 내려서 누구 위에든지 머무는 것을 보거든 그가 곧 성령으로 세례를 주는 이(그리스도)인 줄 알라 하셨기에 내가 보고 그가 하나님의 아들이심을 증거하였노라고 한 세례 요한의 고백이 기록되어 있다. 이와 같이 하나님예수님이 메시아라는 것을 세례 요한에게 직접 교시(敎示)하셨고, 세례 요한 자신도 또 그렇게 증거하였으며, 한편 요한복음 1장 23절을 보면 자기는 그의 길을 곧게 하기 위한 사명을 가지고 왔다고까지 말하였던 것이다. 뿐만 아니라 요한복음 3장 28절에는 자신그리스도에 앞서 보내심을 받은 자임을 언명(言明)한 기록이 있다.

Одного разу Іван Хреститель свідчив про Ісуса на річці Йордан: «Я хрищу вас водою на покаяння, але Той, Хто йде по мені [Ісус], потужніший від мене: я недостойний понести взуття Йому! Він христитиме вас Святим Духом й огнем» (Матв. 3:11); «І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене [Бог], мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христитиме Духом Святим. І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син!» (Іван. 1:33—34). Бог безпосередньо явив Івану, що Ісус — Месія, і Іван сам про це свідчив. Більше того, він навіть сказав про себе, що прийшов зрівняти дорогу Господу (Іван. 1:23). Також він стверджував: «Я не Христос, але посланий я перед Ним» (Іван. 3:28).

그러므로 세례 요한은 응당 자기엘리야라고 하는 사실을 스스로의 지혜로써도 알았어야 할 것이었다. 설혹 세례 요한이 그 사실을 미처 자각하지 못하였다 하더라도, 이미 하늘로부터 예수님이 메시아이심을 증거받아 알고 있는 위에(요 1 : 33∼34) 예수님이 친히 자기엘리야라고 증언하셨으니, 자기도말씀에 순종하여 자기가 바로 엘리야라고 하는 것을 뒤늦게라도 선포하는 것이 마땅한 도리였다. 그러나 그는 하나님의 뜻 앞에 무지하여(마 11 : 19) 이미 예수님의 증언을 부인했을 뿐만 아니라(요 1 : 21) 그 후에도 섭리방향과 길을 달리하고 있었으니, 이러한 세례 요한을 바라보시는 예수님이나 또 이렇듯 난처한 입장에 놓인 예수님을 보시는 하나님께서는 얼마나 서러우셨을 것인가!

Таким чином, Іван повинен був зрозуміти, що він — Ілля. Навіть якщо він сам не міг дійти такого висновку, він повинен був проголосити себе Іллею хоча б на тій підставі, що про нього, як про Іллю, свідчив Ісус, який, як явив йому Бог, був Месією (Іван. 1:33—34). Та Іван, не розуміючи Божої волі, заперечував слова Ісуса (Іван. 1:21), і згодом пішов шляхом, який відрізнявся від напрямку провидіння. Можна уявити, яким болем відгукнулося це в серці Ісуса і як гірко було Богу бачити Свого сина в таких обставинах.

사실상 세례 요한예수님에게 세례(洗禮)를 주고 그를 증거함으로써 그의 증거자로서의 사명은 다 끝난 것이었다. 그러면 그 후에 있어서의 그의 사명은 무엇이었을 것인가?

Насправді місія Івана як того, хто повинен був свідчити про Ісуса, завершилася, коли він хрестив його та засвідчив: «Він Божий Син!» (Іван. 1:34). Якою повинна була бути його місія після цього кроку?

그의 부친 사가랴는 성령(聖靈)에 감동되어 아직 복중(腹中)에 있었던 세례 요한을 두고서, 종신토록 주의 앞에서 성결과 의로 두려움이 없이 섬기게 하리라(눅 1 : 75)고 그의 사명을 분명히 예언하였던 것이다. 그러므로 세례 요한예수님을 증거한 후에는 그 앞에 하나제자의 입장에서 그를 모시고 섬겨야 할 것이었다. 그러나 그는 그 후에 예수님과 분리되어서 따로 세례를 주고 다녔기 때문에 누가복음 3장 15절을 보면 유대인들은 도리세례 요한메시아로 혼동하였고, 한편 또 요한복음 1장 20절을 보면 제사장까지도 그렇게 혼동하였던 것이 사실이다. 그뿐만 아니라 예수님을 따르는 사람세례 요한제자가 서로 자기의 선생이 세례를 많이 준다고 결례(潔禮)를 중심하고 싸운 일까지 있었다(요 3 : 25).

Захарія, батько Івана Хрестителя, сповнившись Святого Духа, пророкував майбутню місію новонародженого Івана: «[Щоб ми служили] у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого. Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати» (Лук. 1:74—76). Після того як Іван засвідчив, що Ісус — Месія, йому слід було служити Ісусу з якнайбільшою відданістю, ставши його учнем. Однак він продовжував хрестити людей незалежно від Ісуса, спантеличивши народ Іудеї настільки, що багато хто почав уважати Месією саме Івана. (Лук. 3:15). Вище священство також було збите з пантелику (Іван. 1:19—20). Між учнями Ісуса та Івана навіть відбулася суперечка про «очищення», коли й ті, й інші стверджували, що саме їхній учитель хрестив більше людей (Іван. 3:25).

그리고 요한복음 3장 30절에 세례 요한이 그는 흥하여야 하겠고 나는 쇠하여야 하리라고 말한 것을 보더라도, 그는 예수님과 흥망성쇠(興亡盛衰)의 운명을 같이하지 않았다는 것을 우리는 분명히 알 수 있는 것이다. 세례 요한이 전적으로 예수님과 운명을 같이할 수 있는 입장에 섰었다면 어찌하여 예수님이 흥(興)할 때에 그가 쇠(衰)할 수 있을 것인가? 사실상 예수님의 복음(福音)은 누구보다도 먼저 세례 요한 자신이 전해야만 할 것이었다. 그러나 그는 무지로 인하여 이 사명을 다하지 못하였고, 마침내는 예수님을 위하여 바쳐야 할 그의 목숨마저 별로 가치도 없는 일에 희생하고 말았던 것이다.

Слова Івана: «Він має рости, я ж маліти» (Іван. 3:30) — відкрито показують, що в серці своєму він не був готовим розділити долю Ісуса. Чи міг би Ісус рости, а він — маліти, якби вони йшли в житті одним шляхом? Насправді, Євангеліє Ісуса мало щонайперше проповідуватися саме Іваном Хрестителем. Але той, не усвідомивши, у чому полягала його місія, не виконав її. Зрештою в результаті несуттєвих подій Іван утратив життя, яке він повинен був присвятити Ісусу.

세례 요한은 그 중심하늘편에 있었을 때는 예수님을 메시아로 알고 증거하였다. 그러나 그에게서 영적역사(役事)가 끊어지고 인간 세례 요한으로 돌아오게 되자, 그의 무지는 더욱더 예수님에 대한 불신을 자아내게 하였던 것이다. 자기엘리야라고 하는 사실을 자각하지 못하고 있었던 세례 요한특히 옥중(獄中)에 들어가게 된 후부터 다른 유대인들과 같은 입장에서 예수님을 대하게 되었다. 따라서 예수님의 모든 언행(言行)은 인간 세례 요한의 눈에 하나같이 이해할 수 없는 것으로 비쳐질 뿐이었던 것이다. 그뿐 아니라 그도 역시 엘리야가 오기 전에 나타예수메시아로 믿을 수 없었기 때문에, 결국 자기제자들을 예수님께 보내어 오실 그이가 당신이오니이까 우리다른 이를 기다리오리이까(마 11 : 3) 하고 질문하여 그 의심을 풀어 보려 하였다. 이러한 세례 요한의 질문을 받게 된 예수님은 마태복음 11장 3절 내지 19절에 기록되어 있는 바와 같이, 분개심에 격한 경고의 내용을 가지고 대답하셨던 것이다.

Іван Хреститель визнав Ісуса Месією та свідчив про нього тоді, коли його серце було з Богом. Та пізніше, коли натхнення залишило його і він почав дивитися на Ісуса з людської точки зору, його нерозуміння ще більше посилило його невіру в Ісуса. Нездатний зрозуміти, що він і є Іллею, який повернувся, Іван Хреститель, опинившись у в’язниці, почав дивитися на Ісуса так само, як усі інші люди. І все, що говорив чи робив Ісус, здавалося йому дивним та незрозумілим. Крім того, він і сам не міг повірити, що Ісус, який з’явився до приходу Іллі, був Месією. Зрештою, щоб позбутися сумнівів, він послав своїх учнів до Ісуса із запитанням: «Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?» (Матв. 11:3). Коли Ісус почув запитання Івана, він обурено відповів на нього застереженням (Матв. 11:4—19).

세례 요한예수님을 섬기기 위하여 복중(腹中)에서부터 택함을 받았고(눅 1 : 75), 그의 앞길을 예비하기 위하여 광야에서 고난어린 수도생활(修道生活)을 하였다. 그리고 예수님이 공생애노정(公生涯路程)을 출발하실 때에 하늘누구보다도 먼저 그에게 예수님이 누구시라는 것을 가르쳐 주셨고, 또 그것을 증거하게 하셨던 것이다. 그러나 이러한 하늘의 은사를 제대로 받아들이지 못하고 있는 세례 요한으로부터 그러한 질문을 받으셨을 때, 예수님은 새삼스럽게 자기가 바로 메시아라는 대답을 하시지는 않았다. 그는 너희가 가서 듣고 보는 것을 요한에게 고하되 소경이 보며 앉은뱅이가 걸으며 문둥이가 깨끗함을 받으며 귀머거리가 들으며 죽은 자가 살아나며 가난한 자에게 복음이 전파된다 하라(마 11 : 4∼5)고 완곡한 대답을 하셨다. 물론 세례 요한예수님의 이러한 기사와 이적을 모르고 있었을 리가 없는 것이다. 그럼에도 불구하고 예수님이 이와 같이 구구하게 말씀하신 것은, 자신이 하시는 일을 세례 요한으로 하여금 다시 한 번 상기케 하심으로써 자기누구시라는 것을 알려 주시기 위함이었다.

Івану Хрестителю ще в утробі матері було визначено служити Ісусу до кінця своїх днів (Лук. 1:75). Його сповнене труднощів життя аскета в пустелі було підготовкою до того, щоб «дорогу Господу приготувати». Коли Ісус розпочав свій шлях громадського життя, Бог передусім відкрив Івану, ким був Ісус, та надихнув його, щоб він свідчив про нього як про Сина Божого. Однак Іван не виконав свою місію та втратив благословення Небес. Ісус, якому передали запитання Івана, не вказав відверто, що він є Месією, а дав непряму відповідь: «Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите: сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, і вбогим звіщається Добра Новина» (Матв. 11:4—5). Звичайно, що Івану були відомі чудеса та знамення, які чинив Ісус. Незважаючи на це, Ісус дав різносторонню відповідь, нагадуючи Івану про діла, які він чинив, щоб дати зрозуміти, ким був Ісус.

가난한 자에게 복음을 전한다고(마 11 : 5) 하신 말씀에는, 세례 요한유대인들의 불신에 대한 예수님의 비감한 심정이 어리어 있다는 것을 우리는 알아야 하겠다. 선민(選民)으로 부름을 받았던 유대 민족, 그중에서도 특히 세례 요한하늘사랑을 넘치도록 받은 부요(富饒)한 자였던 것이다. 그러나 그들은 모두 예수님을 배반하였으므로, 예수님은 부득이 갈릴리 바닷가를 헤매시고 사마리아 땅을 두루 도시면서 가난한 자 가운데서 복음을 받을 수 있는 자들을 찾으셨던 것이다. 불학무식(不學無識)한 어부들과 세리와 창녀들은 모두 이처럼 가난한 자들이었다.

Ми повинні зрозуміти, що слова Ісуса «а вбогим звіщається Добра Новина» (Матв. 11:5) виражали біль, який переповнював його шімджон, тому що ні народ Іудеї, ні Іван не повірили в нього. Обрані Богом іудеї й особливо Іван Хреститель отримали велике благословення, бо їм були даровані Божа любов і турбота. Однак вони зрадили Ісуса, і він був змушений поневірятися берегами Галілейського моря та околицями Самарії, шукаючи серед «убогих» тих, хто прислухається до його проповідей. Цими людьми стали неосвічені рибалки, збирачі податків та повії.

사실상 예수님이 찾고자 하셨던 제자들은 그러한 자들이 아니었다. 지상천국(地上天國)을 건설하러 오신 예수님이었으니 그에게는 따라 다니는 천 명보다도 먼저 천 명을 영도(領導)할 수 있는 한 사람이 더욱 필요했던 것이다. 그러므로 예수님은 하늘이 예비한 능력 있는 무리들을 찾으시려고 제일 먼저 성전으로 들어가 제사장(祭司長)과 교법사(敎法師)들에게 복음말씀을 전하시지 않았던가!

Але не вони насправді повинні були стати його учнями. Ісус, який прийшов побудувати Царство Небесне на землі, більше потребував одну людину, здатну повести за собою тисячу, аніж тисячу людей, які сліпо слідували за ним. Чи не проповідував він із цієї причини спочатку в храмі — священикам і книжникам — у пошуках тих, хто міг узяти на себе таку роль та був підготованим до неї Богом?

그러나 예수님이 친히 말씀하신 바와 같이 예비한 잔치에 청함을 받은 객들은 하나도 응해 오지 않았기 때문에 하는 수 없이 거리에 나가 방황하는 거지떼를 불러 모아야만 하셨다. 이처럼 불청객(不請客)들을 맞으러 나선 예수님의 서러운 심정은 드디어 누구든지 나를 인하여 실족하지 않는 자는 복이 있도다(마 11 : 6)라고 하는 심판(審判)의 말씀을 토하시고 말았다.

Однак, як Ісус указав у притчі, він був змушений блукати вулицями, щоб привести на велику вечерю вбогих, тому що запрошені гості не прийшли. У скорботі Ісус висловив гіркі слова осуду: «І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!» (Матв. 11:6).

세례 요한은 당시의 유대인들이 혹은 메시아, 혹은 엘리야, 혹은 선지자라고 생각할 정도로 훌륭한 사람이었다(눅 3 : 15, 요 1 : 20∼21). 그러나 아무리 훌륭한 사람이라 할지라도 누구든지 자기(예수)로 인하여 실족(失足)하면 무슨 복이 있겠느냐고 하는 간접적인 표현을 통하여서 세례 요한운명심판하셨던 것이다.

Іван був настільки великим, що на думку іудеїв він міг бути Месією, Іллею чи пророком (Лук. 3:15; Іван. 1:20—21). Але Ісус судив долю Івана, непрямо вказуючи на те, що той, хто «спокуситься» через нього, не буде блаженний, незалежно від того, наскільки великим він є.

그러면 세례 요한은 어떠한 실족을 하였던가? 위에서 이미 언급한 바와 같이 그는 종신토록 예수님을 모시고 섬겨야 할 사명을 다하지 못했던 것이다.

У чому «спокусився» Іван Хреститель? Він не виконав свою місію — присвятити служінню Ісусу все своє життя.

질문하러 왔던 세례 요한제자들이 떠나간 후에 예수님은, 사명적인 면에서 보아 세례 요한이 본시 가장 위대한 선지자(先知者)로 왔으나 이제 맡겨진 바 그 사명을 다하지 못하는 입장에 있다는 것을 지적하시어, 내가 진실로 너희에게 말하노니 여자가 낳은 자 중에 세례 요한보다 큰 이가 일어남이 없도다 그러나 천국에서는 극히 작은 자라도 저보다 크니라(마 11 : 11)고 말씀하셨다. 천국에 있는 모든 사람들은 일찍이 여인의 몸에서 태어나 지상생활을 거쳐간 사람들이다. 그러므로 여인이 낳은 사람 중에서 가장 큰 사람이라면 천국에서도 가장 큰 자가 되지 않을 수 없을 것인데, 역사상 가장 큰 자로 지상에 태어난 세례 요한이 어찌하여 천국에서는 지극히 작은 자만도 못할 것인가?

Після того як учні Івана Хрестителя закінчили запитувати Ісуса та пішли, Ісус сказав: «Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього!» (Матв. 11:11), маючи на увазі, що Іван, якому Бог доручив місію найбільшого на землі пророка, не зміг її виконати. Будь-яка людина, яка живе на небесах, колись була народжена жінкою, прожила певний період на землі і потім залишила її. Тому той, хто був більшим з-поміж усіх народжених жінками на землі, природно, повинен займати таке ж положення і на небесах. Тоді чому ж менший у Царстві Небесному — більший за Івана Хрестителя?

과거에 왔다 간 수많은 선지자들은 장차 오실 메시아를 바라보며 시간적인 먼 거리를 두고 간접적으로 이를 증거하였었다. 그러나 세례 요한메시아직접적으로 증거할 사명을 띠고 왔었던 것이다. 그러므로메시아직접적으로 증거하는 것이 선지자의 사명일진대, 증거적인 처지에서 보아, 메시아직접적으로 증거하는 세례 요한간접적으로 증거한 그 어떠한 선지자보다도 위대했던 것이다. 그러나 메시아를 모신다는 점에서 볼 때에는 그는 가장 작은 사람이 아닐 수 없다. 왜냐하면 천국에서는 아무리 작은 자라도 이미 예수님을 메시아로 알고 모시고 있는데, 누구보다도 메시아를 가까이 모셔야 할 자리에 부름을 받은 세례 요한은(눅 1 : 75), 도리예수님과 엇갈린 길을 걷고 있었으니, 이로써 그는 천국의 지극히 작은 자보다도 예수님을 모시지 못하는 입장에 있었기 때문이다.

Численні пророки минулого, з надією звертаючи свій погляд у майбутнє, свідчили про прихід Месії, будучи відокремленими від нього сотнями років. Іван прийшов, щоб свідчити про Месію безпосередньо. Якщо свідчити про Месію — це місія пророка, тоді він був більшим, ніж ті, хто свідчили опосередковано. Однак у своєму служінні Ісусу він був меншим, ніж будь-хто. Адже навіть менший на небесах визнає Ісуса Месією та служить йому, тоді як Іван, покликаний служити йому особисто (Лук. 1:75), залишив його та пішов своїм шляхом. Він менше послужив Ісусу, ніж найменший у Царстві Небесному.

다시 그 다음 절에는 세례 요한의 때부터 지금까지 천국은 침노를 당하나니 침노하는 자는 빼앗느니라고 기록되어 있다. 메시아를 위하여 복중에서부터 택함을 받았고, 광야에서 그렇게 어려운 수도생활(修道生活)을 하여 온 세례 요한예수님을 잘 모시기만 했더라면 그는 틀림없이 예수님의 수제자(首弟子)가 되었을 것이다. 그러나 그는 모시는 사명을 다하지 못하였으므로 예수님의 수제자의 위(位)는 침노한 베드로에게 빼앗긴 바 되었다. 여기에 세례 요한의 때부터 지금까지라고 시간적인 한계를 지은 것을 보면, 그 아래 기록되어 있는 말씀은 일반인을 두고 하신 말씀이 아니라 바로 세례 요한을 두고 하신 말씀인 것을 알 수 있다.

Продовжуючи, Ісус казав: «Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його» (Матв. 11:12). Якби Іван, обраний Богом ще в утробі матері та підготований для своєї місії аскетичним життям у пустелі, служив Ісусу належним чином, він, без сумніву, став би його головним учнем. Та оскільки він не виконав свою місію, це місце зайняв Петро — той, «хто вживав зусилля». Зі слів «від днів Івана Христителя й досі» зрозуміло, що Ісус посилається у своїх словах не на людей загалом, а безпосередньо на Івана Хрестителя.

예수님은 결론적으로 지혜는 그 행한 일로 인하여 옳다 함을 얻느니라고 말씀하셨다. 세례 요한이 지혜가 있어서 지혜롭게 행동하였더라면 예수님의 무릎 밑을 떠나지 않았을 것이요, 따라서 그의 행적은 영원의(義)로서 남아질 것이었는데, 불행히도 그는 무지하였기 때문에 자신은 물론이어니와 유대인들이 예수님 앞으로 나아가는 길마저 모두 막아 버리고 말았던 것이다.

І закінчив він словами: «І виправдалася мудрість своїми ділами» (Матв. 11:19). Іван учинив би мудро, якби не залишив Ісуса, і його вчинок навіки став би прикладом праведності. Але, на жаль, не розуміючи того, що відбувається, він не лише не пішов слідом за Ісусом, а й завадив тому, щоб за ним пішов народ Іудеї.

우리는 이로써 예수님이 십자가의 죽음길을 가게 된 큰 요인이 세례 요한에게 있었다는 것을 알게 되었다. 우리는 또 사도 바울이 고린도전서 2장 8절에서, 이 지혜는 이 세대의 관원이 하나도 알지 못하였나니 만일 알았더면 영광의 주를 십자가에 못박지 아니하였으리라고 하여 세례 요한을 비롯한 모든 유대인들이 지혜가 없어서 예수님을 십자가에 못박고 말았다고 한탄한 사실을 볼 수 있다.

Тож ми розуміємо, що головною причиною розп’яття Ісуса стало невиконання Іваном своєї місії. Апостол Павло тужив через невігластво людей, зокрема Івана, яке призвело до розп’яття: «яку [Божу мудрість] ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп’яли б вони Господа слави!» (1 Кор. 2:8).



Ⅳ. 세례 요한엘리야가 된 이유

2.4. Причина, з якої Іван Хреститель уважався Іллею

우리는 상술(上述)한 바(제2절 Ⅰ)에 의하여, 엘리야지상에서 다하지 못한 사명을 계승 완성하기 위하여 세례 요한이 왔었다는 것을 알았다. 그는 누가복음 1장 17절에 기록된 대로, 엘리야심령(心靈)과 능력(能力)으로 주 앞에 앞서 가서 아비의 마음자식에게, 거스리는 자를 의인(義人)의 슬기에 돌아오게 하고, 주를 위하여 세운 백성을 예비하기 위하여 출생한 인물이었다. 그렇기 때문에 그는 사명적인 입장에서 엘리야재림자(再臨者)가 되는 것이다.

Вище (Месія 2.1) ми дізналися, що Іван Хреститель прийшов, щоб успадкувати та завершити місію, яку не закінчив, перебуваючи на землі, Ілля. Як сказано в Біблії, Іван був народжений із місією постати перед Господом «в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа» (Лук. 1:17). Тому, згідно з ідентичністю їхніх місій, Іван був другим пришестям Іллі.

이에 대하여 상세한 것은 부활론(復活論)에서 밝혀질 것이지만, 엘리야는 땅에 있는 세례 요한에게 재림하여 그가 사명을 다할 수 있도록 그를 협조함으로써, 자기지상 육신생활에서 다하지 못한 사명을 세례 요한육신을 세워 그를 통하여서 완수하려 하였던 것이다. 따라서 세례 요한엘리야육신대신하는 자리에 있었기 때문에 사명을 중심하고 보면 그는 엘리야와 동일한 사람이 되는 것이다.

Як буде докладно розглядатися далі (Воскресіння), Ілля повернувся на землю та допомагав Івану, намагаючись через його фізичне тіло завершити свою незакінчену впродовж земного життя місію. Оскільки Іван був немов би тілом Іллі, їх можна вважати однією постаттю з точки зору їхніх місій.

Причина, з якої Іван Хреститель уважався Іллею



Ⅴ. 성서를 대하는 우리태도

2.5. Наше ставлення до Біблії

우리는 위에서 성서말씀에 의하여 예수님에 대한 세례 요한무지와 불신은 유대인들의 불신을 초래하였고, 유대인들의 불신은 마침내 예수님으로 하여금 십자가(十字架)의 길을 가시게 하였다는 사실을 알았다. 그러나 예수 이후 오늘에 이르기까지 이러한 천적(天的)인 비밀을 밝힌 사람하나도 없었다. 이것은 세례 요한을 무조건 위대한 선지자라고 단정하는 입장에서만 성서를 보아 왔던 까닭이다.

Ми вже виявили, спираючись на Біблію, що нерозуміння Іваном своєї місії та його невіра в Ісуса стали причиною того, що Ісусу не повірив і народ Іудеї. Це призвело до неминучості його хресного шляху. Від часів Ісуса й до наших днів жодна людина не розкрила цю небесну таємницю, бо люди, читаючи Біблію, завжди дотримувалися думки, що Іван Хреститель був великим пророком.

우리는 인습적인 신앙 관념과 구태(舊態)를 벗어 버리기를 두려워하는 고루한 신앙태도를 단연 버려야 한다는 것을 이 세례 요한문제중심하고 배웠다. 사명을 다하고 간 세례 요한을 사명을 다하지 못한 것으로 믿는 것도 부당하겠거니와, 사실상 사명을 다하지 못한 세례 요한을 잘못 알고 다한 것으로 믿는 것도 잘못된 신앙임에 틀림없다.

Ситуація довкола Івана Хрестителя вчить нас тому, що необхідно рішуче відмовитися від догматизму, який заважає позбутися забобонних релігійних уявлень. Було б несправедливо вважати, що Іван не справився зі своєю місією в тому разі, якщо б він досяг успіху. Однак вірити в те, що Іван виконав свою місію — хибна думка, оскільки насправді йому це не вдалося.

우리는 신령면(神靈面)으로나 진리면(眞理面)으로나 항상 바른 신앙가지기 위하여 노력해야 한다. 우리는 지금까지 성서말씀에 의하여 세례 요한의 진상을 밝혀 왔지만, 누구든지 영통(靈通)하여서 영계(靈界)에 있는 세례 요한의 모습을 직접 볼 수 있는 성도들은 여기에 기록된 말씀이 모두 사실이라는 것을 더욱 잘 알 수 있을 것이다.

Ми повинні постійно прагнути істинної віри, продовжуючи наш пошук у «дусі та істині». І хоча все те, що тут було сказано про Івана, ґрунтується на аналізі Біблії, духовно відкриті віруючі можуть самі побачити положення Івана Хрестителя в духовному світі та пересвідчитися в усьому вищесказаному.

Наше ставлення до Біблії