Бог — наш Батько, а люди Його сини та доньки. Людина була створена, як кість від кості та тіло від тіла Бога. Бог вклав у її створення Всього Себе до мозку кісток, тому, якщо створена таким чином людина потягне Бога до себе, Той не зможе не піддатися. І людина так само не встоїть, якщо Бог потягне її до Себе. Ось такі узи пов’язують Бога та людину.

Бог створив людину таким чином, що її внутрішній зміст та мета співпадають з Його внутрішнім змістом та метою. Якщо Богу при погляді на людину захочеться написати вірша, Його твір стане найбільшим шедевром, з яким не можна порівняти творіння поетів та письменників усього світу. Цей об’єкт не Сам Бог і не все існуюче, а людина — представник всього існуючого.


하나님인간아버지요, 인간하나님의 아들딸입니다. 하나님이 뼈 중의 뼈, 살 중의 살, 골수 중의 골수를 몽땅 부어 지은 인간이기에 이런 인간하나님을 끌면 안 끌려 오실 수 없는 것이요, 또한 하나님인간을 끄시면 안 끌려 갈 수 없는 것입니다.

하나님이러한 인연 가운데서 내용과 목적이 일치할 수 있는 인간으로 지으신 것입니다. 만일 그렇게 지어 놓은 사람을 보고 하나님이 찬양할 수 있는 어떠한 말씀이나 시가 있다면 그것은 세상의 어떤 시인이나 문인도 표현하지 못하는 최고의 작품이 될 것입니다. 그 대상하나님도 아니요, 만물도 아니요, 오직 만물대표인간입니다.

Мун Сон Мьон

(20-207, 1968.6.9)

Теми: Бог