Розділ 1. Період рабства в Єгипті і період переслідувань у Римській імперії

Мова


Місця



제1절 애급고역시대로마제국 박해시대

노아로부터 아브라함까지의 400년 사탄 분립기간아브라함헌제 실수로 말미암아 사탄의 침범을 당하였으므로, 이 400년 기간을 다시 탕감복귀(蕩減復歸)하기 위한 애급고역시대(埃及苦役時代)에는 야곱과 그의 12자식중심한 70가족애급(埃及)으로 들어간 이래 그 후손들이 400년 동안 애급인들에게 처참한 학대를 받았었다. 이 시대실체적동시성으로 탕감복귀하는 로마제국 박해시대(迫害時代)에 있어서도 이스라엘 선민들이 예수님을 산 제물로 바치는 헌제(獻祭)에 실수하여 그를 십자가에 내줌으로써 사탄의 침범을 당하게 된 메시아 강림준비시대(降臨準備時代) 400년의 사탄 분립기간탕감복귀하기 위하여, 예수님을 중심한 12제자와 70문도기독교신도들이 로마제국에서 400년 동안 처참한 박해를 당하지 않으면 아니 되었던 것이다.

Після того як Яків із дванадцятьма синами й сімдесятьма родичами ввійшов до Єгипту, його нащадки страждали під гнітом єгиптян чотириста років. Це було необхідно для відновлення чотирьохсотрічного періоду від Ноя до Авраама — періоду відокремлення від сатани — що був утрачений внаслідок помилки Авраама в жертвоприношенні. Відповідний період переслідувань у Римській імперії був необхідний для відновлення цього попереднього періоду на основі субстанційної ідентичності часу. Дванадцять апостолів і сімдесят учнів Ісуса були першими з-поміж багатьох поколінь християн, які зазнали суворих переслідувань у Римській імперії впродовж чотирьохсотрічного періоду. Через подолання цих страждань вони відновлювали шляхом тангам чотирьохсотрічний період приготування до прийняття Месії — період відокремлення від сатани, що був осквернений унаслідок помилки єврейського народу, який не прийняв Ісуса як живу жертву, а відправив його на розп’яття.

Період рабства в Єгипті і період переслідувань у Римській імперії

애급고역시대(埃及苦役時代)에 있어서는 제1 이스라엘 선민들이 할례(割禮)를 하고(출 4 : 25), 희생(犧牲)을 드리며(출 5 : 3), 안식일(安息日)을 지키면서(출 16 : 23) 아브라함헌제 실수로 인하여 침범한 사탄분립하는 생활을 하였었다. 그러므로 로마제국 박해시대에도 제2 이스라엘 선민들이 성만찬(聖晩餐)과 세례(洗禮)를 베풀고, 성도 자신들을 생축(牲畜)의 제물로 드리며, 안식일을 지키는 것으로써 예수님을 십자가에 내줌으로 인하여 침범한 사탄분립하는 생활을 하지 않으면 아니 되었던 것이다.

У період рабства в Єгипті обраний народ першого Ізраїлю міг відокремитися від сатани, проводячи обрізання (Вих. 4:25), приносячи жертви (Вих. 5:3) та дотримуючись суботи (Вих. 16:23). У період переслідувань у Римській імперії обраний народ другого Ізраїлю, християни, могли відокремитися від сатани шляхом таїнства хрещення і Святого причастя, принесення себе в жертву та дотримання неділі. Упродовж цих обох періодів люди повинні були йти шляхом чистоти віри для того, щоб відокремитися від сатани, який постійно атакував їх через помилку Авраама в символічному приношенні та невіру єврейського народу, який розп’яв Ісуса.

애급고역시대있어서, 400년의 고역이 끝난 후에 모세는 3대 기적(三代奇蹟)과 10재앙(十災殃)의 권능으로 바로를 굴복시키고 제1 이스라엘 선민을 인도하여 애급을 떠나 가나안 땅으로 향하였다. 이와 같이 로마제국 박해시대있어서도, 제2 이스라엘 선민들에 대한 4세기 동안의 박해가 끝난 후에 예수님은 심령적인 기적과 권능으로써 많은 신도를 불러일으키셨고, 더 나아가 콘스탄티누스대제를 감화시켜서 313년에 기독교를 공인하게 하셨으며, 392년 테오도시우스 1세에 이르러서는 그처럼 극심한 박해를 하던 기독교국교(國敎)로 제정하게 하셨었다. 이리하여 기독교인들은 사탄세계에서 영적으로 가나안복귀하게 되었다.

Після закінчення чотирьохсотрічного періоду рабства в Єгипті Мойсей підкорив фараона силою трьох знамень і десяти покарань, вивів ізраїльтян із Єгипту та попрямував із ними в Ханаан. Схожим чином, до закінчення чотирьохсотрічного періоду переслідувань у Римській імперії, коли християни випили гірку чашу страждань до дна, Ісус збільшив кількість віруючих за допомогою чудес, які являли силу його духу. Він спонукав до змін імператора Костянтина, який визнав християнство в 313 році, і надихнув Феодосія І проголосити християнство державною релігією, що відбулося в 392 році. Так християни здійснили духовне відновлення Ханаану в Римській імперії — світі сатани.

Період рабства в Єгипті і період переслідувань у Римській імперії

그런데 율법(律法)에 의한 외적인 탕감조건(蕩減條件)으로써 섭리하시던 구약시대(舊約時代)에 있어서는 모세로 하여금 외적인 기사(奇事)와 권능으로써 바로를 굴복시키셨지만, 신약시대(新約時代)는 말씀에 의한 내적인 탕감조건으로 섭리하시는 시대이기 때문에 심령적인 감화로써 역사(役事)하셨다.

В епоху Старого Заповіту, коли Бог здійснював провидіння на основі зовнішніх умов тангам, спираючись на дотримання Мойсеєвого закону, Мойсей підкорив фараона за допомогою зовнішніх явищ, проявивши могутність Бога шляхом чудес та знамень. В епоху Нового Заповіту — період, коли Бог працював над створенням внутрішніх умов тангам, беручи за основу Слово, — Він проявляв Свою могутність внутрішньо, зворушуючи серця людей.

Період рабства в Єгипті і період переслідувань у Римській імперії

애급고역시대(埃及苦役時代)가 끝난 후 모세는 시내산에서 십계명(十誡命)과 말씀을 받음으로써 구약성서중심을 세웠고, 석판(石板)과 성막(聖幕)과 법궤(法櫃)를 받듦으로써 제1 이스라엘 선민들이 메시아를 맞기 위한 뜻을 세워 나아가게 되었던 것이다. 이와 마찬가지로 제2 이스라엘 선민들은 로마제국 박해시대가 끝난 후에 구약시대의 십계명성막이상(聖幕理想)을 영적으로 이루위한 말씀으로서 사도(使徒)들의 기록을 모아 신약성서결정하고, 그 말씀중심한 교회를 이룩하여 가지고 재림주(再臨主)를 맞기 위한 터전을 넓혀 나오게 된 것이다. 예수님 이후에는 예수님과 성신(聖神)이 직접 성도들을 인도하셨기 때문에, 그 이전 섭리시대와 같이 어느 한 사람하늘 대신체적섭리중심인물(中心人物)로 세우지는 않으셨다.

Коли завершився період рабства в Єгипті, Мойсей отримав на горі Сінай десять заповідей та дане в законі Боже Слово, які склали суть старозавітного писання. Встановивши й шануючи кам’яні скрижалі, скинію та ковчег заповіту, він відкрив шлях приготування обраного народу першого Ізраїлю до прийняття Месії. Так само до кінця періоду переслідувань у Римській імперії обраний народ другого Ізраїлю почав збирати записи, залишені апостолами та євангелістами, і встановив канон Нового Заповіту. Він став основою втілення на духовному рівні Божих ідеалів, які в епоху Старого Заповіту були відображені у вигляді десяти заповідей та скинії. Отже, християни зводили церкви, в основі зі Словом, і готувалися до прийняття Господа Другого пришестя, розширюючи основу для Месії (메시아를 위한 기대, мешіариль віхан кіде). Після воскресіння Ісус разом зі Святим Духом безпосередньо направляли християн. Тому Бог не потребував центральної особи, відповідальної за все провидіння, яка перебувала б у положенні Бога, як це було в попередній провіденційний період.

Період рабства в Єгипті і період переслідувань у Римській імперії