Вчитель з вдячністю думає про Бога. Якби вчитель був такою людиною, яка хотіла би просто втекти, це могло б закінчитися втратою життя або призвести до нещасного випадку. Але Бог зупиняє нас, коли ми досягаємо певного рубежу, і дає час підготуватися, бо на шляху є ще багато рівнів. Знаючи це, учитель ніколи не падає духом, навіть якщо йому не вдається легко подолати певну вершину. Мій минулий досвід стає цінним історичним матеріалом. Якщо після сходження на вершину ви послабите свої пояси, то прийде багато переслідувань і випробувань. Є таке правило, що впавши треба підвестись, — так ви досягнете місця призначення, пройшовши через багато переслідувань і випробувань. Тому віруючі не повинні мати більше одного тижня безтурботних днів. Коли приходять гарні дні, потрібно помолитися: «Боже, як довго це може тривати?», і отримавши від Бога обіцянку, посміхнутися. Ви повинні вміти так молитися.


선생님하나님을 고맙게 생각합니다. 선생님의 성격을 대번에 뛰려고만 하게 해 놓았다면 죽든가 살든가 무슨 사고가 발생했을 것입니다. 그러나 하나님우리가 일정한 고개에 오르게 되면 못 가게 막아 놓고 준비하게 하십니다. 거쳐야 할 단계가 많기 때문입니다. 이것을 알기 때문에 선생님은 그 고개를 쉽게 넘지 못하더라도 절대 낙망하지 않습니다. 자기의 지난날의 산 증거가 확실하게 역사적인 재료가 됩니다. 다 올라가서 졸라맨 허리띠를 풀어놓으면 많은 핍박과 시련이 옵니다. 한번 넘어지면 한번 일어서는 것이 공식이기 때문에 많은 핍박과 시련을 거치고 나면 목적지에 도달하게 되는 것입니다. 그렇기 때문에 믿는 사람들은 웃는 날을 일주일 이상 가져서는 안 됩니다. 좋은 날이 있거든 ‘하나님, 요건 며칠 가게 하시렵니까?’ 하고 기도를 해서 하나님께 약속을 받고 웃어야 합니다. 그런 기도도 할 줄 알아야 하는 것입니다.

Мун Сон Мьон, (1967.01.29)

Промова: Приношення щирої відданості

Теми: лідерство, особистість, цілеспрямованість