Любов — така річ, що навіть якщо витрачають обидві сторони, кожна з них щось отримує. Коли ми любимо, то скільки б ми не віддавали, це все одно приносить нам радість. Така концепція любові. Тому Бог, яким рухала любов, почав творити.

Бог не займається справами, які приносять збитки. Вклад має на увазі збитки, чому ж тоді Бог зробив це? Любов містить в собі силу, яка здатна заповнити собою все, й все одно в неї ще буде, що віддавати. Тому, незважаючи на те, що Бог вкладав і витрачав Себе, натомість Він отримав любов. В міру того, як ми вкладаємо, істинна любов не зменшується, а навпаки росте, пропорційно нашому вкладу. Якби це було не так, якби існував принцип, згідно з яким істинна любов поступово зменшується, Бог вклав би й розтратив би Всього Себе. Але все відбувається навпаки, чим більше ми віддаємо істинну любов, тим більше в нас вона росте.