Даючи життя дітям, і зайнявши положення батьків, подружжя може поставити себе на положення Бога й відчути, наскільки Він радів, коли створював людину. Коли ми переживаємо народження дітей, навколо нас виникає особливе оточення, й нам передається внутрішній зміст, що дозволяє нам зайняти положення повноправних спадкоємців Бога, великого Суб’єкта Всесвіту. Відповідальність батька та матері — дати життя дітям, гідно їх виховати та влаштувати їх шлюб. Бог повинен був виростити Адама та Єву та одружити їх, але Він цього зробити не зміг. Адам і Єва також не змогли влаштувати шлюб своїх дітей. Ми повинні розсіяти скорботу, викликану цими обставинами. На таких принципах ґрунтується виховання. Висновок простий.
이렇게 부부가 아들딸을 낳아 부모의 자리에 올라감으로써 하나님의 자리에서 하나님이 인간을 창조할 때 얼마나 좋아했는지를 체휼하게 되는 것입니다. 천지의 대주체이신 하나님의 모든 권한을 상속받을 수 있는 자리에 들어갈 수 있는 체휼적 환경을 체휼적 내용으로 전수시켜 주는 것이 아들딸의 생산입니다. 아들딸을 생산해서 고이 키워 결혼시키기까지가 어머니 아버지의 책임입니다. 하나님이 아담과 해와를 길러 가지고 결혼시켜야 했는데 못 했습니다. 아담과 해와도 아들딸을 낳아 가지고 결혼을 못 시켰습니다. 이 한을 풀어야 됩니다. 이것이 교육의 원론이 되는 것입니다. 결론은 간단합니다.
(223-196, 1991.11.10)
Теми: сім'я