Адам повинен був стати єдиним цілим з Богом. Саме любов повинна була їх поєднати. Людина — представник створеного горизонтального світу, тоді як Бог представляє об’ємний світ. Любов перебуває в центральній точці. Це — мотузка, яка навічно пов’язує Бога та людину. Коли людина, яка має фізичне тіло, досягає єдності з Богом, її шімджон та емоції досягають стану, в якому стають можливими безмежні переживання, й вона просто п’яніє від щастя.