Корейсько-український словник › 庭

庭

(정) [джон] – двір; сад;

Кількість засічок: 9

Етимологія

广 — будинок, побудований на скелі;
廷 — скликати, збиратися;

Порядок написання

Слова з ієрогліфом 庭

가정

сім'я (розширена) — 家庭 [каджон]