Мун Сон Мьон, 12 лютого 1967 р, Корея, штаб-квартира церкви
цитати з промови
Кожна людина цінує те, що їй належить. Але чи можу я гарантувати, що це справді моє? Батьки дали мені моє тіло. Якби природа заявила б свої права на нас, наші тіла зникли б. Також наука і знання — це всього лише історичні реліквії. Для того, щоб визнати себе, я повинен стати на позицію, яка визнає відносні та навколишні фактори.
Люди думають: «Я не повинен бути нещасним». Однак неможливо бути щасливим лише для себе. Тому, щоб мати можливість самостверджуватися, потрібно зректися самого себе. Таким чином, особистість визнається лише в межах, дозволених відносним та навколишнім середовищем.
Молитва полягає в тому, щоб заперечити себе і встановити непрямий суб’єкт. Тому шлях доброчесності полягає у встановленні абсолютних стандартів і слідуванні їм.
На землі ще не встановлено абсолютний еталон для доброчесності. Навіть Ісус не зміг встановити цей стандарт.
Навіть Бог не може встановити абсолютний еталон доброчесності без встановлення стандарту зовнішніх цінностей. Для цього були обрані пророки та патріоти минулого.
Добро є правильним і ніколи не загине. Зло не може домінувати над добром. Добро не може досягти своєї мети, не пізнавши гіркоту поразки. Тому, роблячи добро, не слід занепадати духом.
Щоб стати господарем, потрібно мати найвищі стандарти та бути щирими.
Замість того, щоб бути людьми, які служать країні чи світу, ми повинні стати людьми, які служать Богу. Якщо ви любите Бога, то навіть якщо Всесвіт зникне, ви залишитеся.