Ми так і не набули тієї внутрішньої суті, яка дозволила б нам спілкуватися зі всезнаючим і всемогутнім Богом. Більше того, ми народилися грішними, тому наші погляди на речі та почуття органів відчуттів дуже вульгарні. В нас немає нічого спільного з Богом! З неупередженої точки зору закону, в нас немає нічого, з чим Бог міг би співвідноситися, тому Йому залишається лише одне — будувати з нами стосунки на основі закону любові.
Отже, чим довше ви живете в вірі, тим більше опираєтеся в своєму житті на філософію любові та на її основі судите про все. Коли людина живе так 10, 20 і 30 років, Бог природно починає відчувати в ній потребу.
우리는 전지전능하신 그분을 대할 수 있는 아무런 내용을 갖추지 못했습니다. 더구나 타락한 인간으로 태어난 우리의 눈은 속된 것입니다. 우리의 모든 오관 감정은 전부 속된 것입니다. 하나님을 대할 수 있는 것은 하나도 없습니다. 하나도 없지만, 공의의 법을 가지고는 상대할 수 있는 내용이 절대 없지만, 사랑의 법을 가지고는 대할 수 있는 단 하나의 길이 있다는 것입니다.
그러므로 여러분이 신앙생활에 있어서 연한이 깊어갈수록 사랑의 철학을 가지고 살고, 사랑의 철학을 가지고 모든 것을 분별하면서 사는 신앙인이 돼야 된다는 것입니다. 그런 사람은 10년이 지나고 20년, 30년의 생을 거치면 하나님이 필요로 하는 사람이 자동적으로 된다는 것입니다.
(149-37, 1986.11.1)
Теми: віра