Христологія
Христологія
- У цій главі викладено питання, що охоплюють такі теми, як Трійця, тобто стосунки між Богом, Ісусом і Святим Духом,
- а також народження згори і стосунки між Ісусом, Святим Духом і грішними людьми.
- Аж до цього часу ніхто не міг дати на них вичерпних відповідей.
- Доки вони не будуть розв’язані, не припиняться суперечки між віруючими і між різними вченнями всередині християнства.
- Знайти необхідні відповіді нам допоможе насамперед розуміння того, якою цінністю була наділена людина при створенні.
Цінність людини, яка втілила мету творення
- Взаємостосунки Бога і досконалої людини можна порівняти зі стосунками між дуальними властивостями людини, тобто між її душею та тілом.
- Душа і тіло досконалої людини нероздільні, вони утворюють єдине ціле, у центрі якого Бог.
- У такій же нерозривній єдності перебувають Бог і досконала людина, які утворили чотирьохпозиційну основу.
- Будучи єдиною з Богом, людина в повсякденному житті відчуває Його Шімджон як свій власний.
- Утіливши мету творення, людина стає храмом, у якому Бог може перебувати вічно (1 Кор. 3:16),
- і набуває Божественної природи.
- Як сказав Ісус, людина повинна бути досконалою, як досконалий наш Небесний Батько (Матв. 5:48).
- Отже, ми можемо зробити висновок, що людина, яка втілила мету творення, володіє, так само як і Бог, Божественною цінністю.
- По-друге, розгляньмо цінність людини з точки зору мети, заради якої вона була створена.
- Вона була створена, щоб стати для Бога постійним джерелом щастя.
- У кожної людини є певні риси, притаманні лише їй і нікому більше.
- І скільки б не народжувалося на землі людей, кожен, як особистість, неповторний.
- Кожна людина — субстанційний об’єкт Бога, лише в ній набуває свого відображення певний аспект Його дуальних властивостей.
- Таким чином, кожна людина унікальна, оскільки вона єдина, хто в змозі торкнутися цього особливого аспекту Божої природи і тим самим принести Богу радість.
- Тому кожна людина, яка втілила мету творення, є унікальним творінням у Всесвіті і має унікальну цінність.
- Виходячи з цього стають зрозумілими слова Будди: «На небесах і землі я один удостоєний такої честі».
- По-третє, давайте обговоримо цінність досконалої людини з точки зору її взаємостосунків зі світом творіння.
- Людина наділена і духом, і тілом; за допомогою духовного «я» вона керує духовним світом, а через фізичне «я» — фізичним світом. Тому людина, яка втілила мету творення, стає володарем світу творіння (Бут. 1:28).
- Через людину, яка є посередником між двома світами, вони вступають у дію віддавання та приймання.
- Людина, яка здійснила мету творення, є субстанційним утіленням Чонджу.
- Через це її називають мікрокосмом.
- Отже, цінність людини рівнозначна цінності Чонджу.
Людина, яка втілила мету творення, та Ісус
- Історія людства — це історія провидіння відновлення.
- Її мета — створення Царства Небесного на землі, яке стане реальністю в дні завершення історії, коли людство знову здобуде втрачене в Едемському саду дерево життя (Бут. 3:24; Об’яв. 22:14).
- Якби Адам повністю втілив ідеал творення, то він став би деревом життя (Бут. 2:9), тоді і всі його нащадки стали б деревами життя.
- Однак через гріхопадіння Адама воля Бога не здійснилася (Бут. 3:24), і відтоді грішні люди жили надією на те, що вони будуть відновлені як дерева життя.
- Оскільки грішна людина не здатна досягти повного відновлення і стати деревом життя лише за рахунок своїх власних зусиль, повинна з’явитися людина, яка прийде як дерево життя і, втіливши ідеал творення, «щепить» від себе все грішне людство.
- Ісус і є тим деревом життя, про яке говориться в Біблії (Об’яв. 22:14).
- Якби Адам утілив ідеал досконалості, що символічно представлений в Едемському саду деревом життя, то з точки зору втілення мети творення він би нічим не відрізнявся від Ісуса — дерева життя, про яке розповідає Книга Об’явлень (Об’яв. 22:14).
- Відповідно, їхня первозданна цінність була б рівною.
- Якби Адам утілив ідеал досконалості, що символічно представлений в Едемському саду деревом життя,
- то з точки зору втілення мети творення він би нічим не відрізнявся від Ісуса — дерева життя, про яке розповідає Книга Об’явлень (Об’яв. 22:14).
- Відповідно, їхня первозданна цінність була б рівною.
- Щоб досягти мети творення, людина повинна бути досконалою, як Бог (Матв. 5:48). Володіючи такою ж Божественною природою, як і Бог, вона стає безмежно цінною.
- Досконала людина унікальна і є володарем світу творіння.
- Таким чином, людина має цінність рівня Чонджу.
- Ніхто і ніщо не може мати більшу цінність, ніж людина, яка втілила мету творення.
- У цьому цінність Ісуса, — а він, без сумніву, був тим, хто набув найвищої цінності у світі.
- Коли Пилип попросив Ісуса показати йому Бога, той відповів: «Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця? Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені?» (Іван. 14:9—10).
- У Біблії про Ісуса говориться: «Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його» (Іван. 1:10).
- Ось що сказав сам Ісус: «Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є» (Іван. 8:58).
- На основі вищенаведених віршів багато християн вірило і вірить, що Ісус і є Бог-Творець.
- Ісус може бути названий Богом у тому розумінні, що він здійснив мету творення і живе в цілковитій єдності з Богом, утілюючи в собі Божественне начало. Проте він жодною мірою не є Самим Богом.
- Стосунки між Богом та Ісусом можна порівняти зі стосунками між душею та тілом.
- Оскільки тіло є субстанційним об’єктом душі, відображає її і утворює з нею єдине ціле, його можна вважати другою душею, однак не можна ототожнювати з нею.
- Схожим чином Ісус, як утілення Бога, будучи єдиним із Ним, може бути названим другим Богом, але він не є Самим Богом.
- Дійсно, можна сказати, що той, хто бачив Ісуса, бачив Бога (Іван. 14:9—10), однак Ісус, промовляючи ці слова, не мав на увазі, що він і є Самим Богом.
- Біблія називає Ісуса Словом, яке «сталося тілом» (Іван. 1:14). Це означає, що він — утілення Слова, тобто той, через кого Слово набуло життя.
- У Біблії написано, що все «через Нього [Слово] повстало» (Іван.1:3), а також, що весь «світ через Нього [Ісуса] повстав» (Іван. 1:10). Таким чином, у цьому значенні Ісуса можна назвати Творцем.
- Досконала людина є втіленням усіх елементів світу творіння і центром їхньої гармонійної взаємодії. У цьому розумінні можна сказати, що світ був створений через досконалу людину.
- Більше того, Бог задумав, що людина стане на положення творця всього, що існує у світі, для чого Він наділив її якостями та могутністю Творця.
- Задумане Богом стало б реальністю після того, як людина, виконавши свою частку відповідальності, досягла досконалості.
- Виходячи з цього стає очевидним, що наведені біблійні рядки підтримують думку про те, що Ісус — це людина, яка втілила мету творення, а не вказують на те, що він — Сам Творець.
Грішна людина та Ісус
- Цінність Ісуса — це цінність людини, яка втілила мету творення, що дає йому право володарювати над усім світом творіння, зокрема над ангелами.
- Ісус, не маючи первородного гріха, не має умови для вторгнення сатани.
- Ісус повністю розумів волю та Шімджон Бога.
- Він також вів повсякденне життя, відчуваючи Божий Шімджон як свій власний.
- Людина так ніколи і не набула тієї істинної цінності, якою вона могла б володіти, якби втілила мету творення.
- Вчинивши гріхопадіння, вона опустилася так низько, що стала поклонятися навіть ангелам, яким первісно відводилося положення сходинкою нижче, ніж людині.
- Наявність у грішної людини первородного гріха створює умову, через яку сатана може нападати на неї.
- Грішна людина не здатна осягнути волю та Шімджон Бога. Вона може торкнутися їх лише на мить.
- Людина позбавлена будь-якої цінності, доки вона залишається в гріховному стані.
- Однак, відродившись через Ісуса, Істинного Батька,
- вона може звільнитися від первородного гріха і стати його дитиною, втіливши в собі добро.
- Після цього вона може бути відновлена до положення людини, яка втілила мету творення. Досконала людина схожа на Ісуса.
Народження згори та Трійця
- Ісус сказав Никодиму: «Поправді, поправді кажу Я тобі: коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства» (Іван. 3:3).
- Народження згори означає «друге народження». Чому грішні люди повинні народитися згори?
- Якби Адам і Єва втілили ідеал творення і стали Істинними Батьками людства, то їхні нащадки, будучи вільними від первородного гріха дітьми добра, могли б створити Царство Небесне на землі.
- Однак, учинивши гріхопадіння, Адам і Єва стали батьками зла і дали життя дітям, які втілили в собі зло і створили пекло на землі.
- Тому грішні люди не в змозі «побачити Божого Царства», доки вони не переживуть друге народження і не стануть дітьми Бога, вільними від первородного гріха.
- Людина не може народитися без батьків.
- Батьки, які мають первородний гріх, не можуть дати народження дітям добра, вільним від первородного гріха. Немає сумнівів у тому, що серед грішних людей неможливо знайти безгрішних батьків.
- Ці батьки повинні зійти з небес. Таким Істинним Батьком людства був Ісус.
- Він прийшов як Істинний Батько, місія якого — дати відродження грішним людям, перетворити їх у дітей, які втілюють добро та вільні від первородного гріха, і таким чином створити Царство Небесне на землі.
- Але один батько не може дати життя дітям.
- Для того щоб дати відродження грішним дітям, зробивши їх дітьми добра, поряд з Істинним Батьком повинна з’явитися й Істинна Матір.
- У ролі Істинної Матері прийшов Святий Дух.
- Тому Ісус і сказав Никодиму, що ніхто не може ввійти в Царство Боже, якщо не народиться від Духа Святого (Іван. 3:5).
- «Логос» — грецьке слово, що означає «Слово» або «закон».
- Біблія вказує, що Логос — це об’єкт Бога (Іван.1:1), який перебуває у взаємодоповнюючих стосунках із Ним.
- Оскільки Бог, суб’єкт Логосу, існує на основі дуальних властивостей, Логос, як Його об’єкт, також повинен бути наділений ними.
- Отже, дуальні властивості Логосу втілилися в Адамі та Єві — субстанційних об’єктах Бога на рівні образу.
- Якби Адам, як чоловік, який утілив ідеал творення, став деревом життя,
- та Єва, як жінка, яка втілила ідеал творення, стала деревом пізнання добра і зла,
- а потім вони вдвох стали Істинними Батьками людства,
- то вони втілили б Три Божих Благословення та встановили б Царство Небесне на землі.
- Однак, замість цього, вони згрішили, і цей світ став пеклом на землі.
- Тому, щоб дати грішним людям народження згори, Ісус прийшов як останній Адам (1 Кор.15:45), Істинний Батько людства, з місією дерева життя (Об’яв. 22:14).
- Якщо це так, то чи не повинна з’явитися ще й Істинна Матір людства (Об’яв. 22:17), друга Єва, з місією дерева пізнання добра і зла?
- Істинною Матір’ю, через яку грішне людство може отримати духовне відродження, і є Святий Дух.
- Коли ми, будучи сповнені натхнення від Святого Духа,
- починаємо вірити в Ісуса як свого Спасителя (1 Кор. 12:3),
- ми приймаємо любов духовних Істинних Батьків, що виникає в результаті дії віддавання та приймання між Ісусом, духовним Істинним Батьком, і Святим Духом, духовною Істинною Матір’ю.
- Завдяки цій любові в нас вливається нове життя,
- і відбувається духовне оновлення.
- Це і є духовне народження згори.
- Щоб виконати мету творення, Ісус і Святий Дух зайняли положення субстанційних об’єктів Бога, які втілили в розділеній формі Його дуальні властивості.
- Об’єднавшись у дії віддавання та приймання, у центрі якого Бог, вони створили чотирьохпозиційну основу.
- Таким чином, Бог, Ісус і Святий Дух стали одним цілим, і ця єдність утворила Трійцю.
- Якби Адам і Єва не згрішили, а разом із Богом утворили Трійцю, стали Істинними Батьками і примножилися б у дітях добра, їхні нащадки також ставали б чоловіками та дружинами добра в центрі з Богом.
- Однак у результаті гріхопадіння Адама і Єви центром чотирьохпозиційної основи, яку вони встановили, і трійці, що виникла за таких умов, став сатана;
- інакше кажучи, вони утворили трійцю в єдності з сатаною.
- Їхні нащадки схожим чином продовжували створювати трійці в єдності з сатаною і так побудували грішне людське суспільство.
- Ісус і Святий Дух у єдності з Богом утворили духовну трійцю, виконавши місію лише духовних Істинних Батьків.
- Оскільки Ісус і Святий Дух виконують місію лише духовного народження згори, віруючі люди залишаються поки що на положенні їхніх духовних дітей, відновлюючись до рівня духовних трійць.
- Отже, Христос сам повинен повернутися, щоб утворити субстанційну Трійцю в єдності з Богом,
- стати як духовним, так і фізичним Істинним Батьком
- і дати як духовне, так і фізичне народження згори, звільняючи грішних людей від первородного гріха і даючи їм змогу будувати субстанційні трійці з Богом у центрі.
- Коли грішні люди створять первозданні чотирьохпозиційні основи з Богом у центрі,
- нарешті буде відновлене Царство Небесне на землі, у якому втілено Три Божих Благословення.